Справа № 22ц-757

Головуючий у 1 інстанції Загуменнова Н.М.

Категорія 57

Доповідач: Рафальська І.М.

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Іменем України

8 квітня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області у складі:

головуючого Рафальської І.М. ,

суддів Зарицької Г.В., Балашкевича С. В.,

при секретарі Сухоребрій Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі матеріали за заявою ЗАТ комерційний банк „Приватбанк" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою заявника на ухвалу судді Коростенського міськрайсуду Житомирської області від 5 грудня 2008 року,

встановила:

Ухвалою судді Коростенського міськрайсуду м. Житомира від 5 грудня 2008 року у прийнятті заяви ЗАТ КБ „Приватбанк" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором відмовлено.

У апеляційній скарзі ЗАТ КБ „Приватбанк" просить ухвалу судді скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення суддею норм процесуального права.

Розглянувши матеріали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у прийнятті заяви про видачу судового наказу, суддя виходив з того, що заявлено вимогу, не передбачену ст. 96 ЦПК України, що між заявником та ОСОБА_1. існує спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, оскільки заявник просить стягнути з боржника заборгованість за кредитом до закінчення строку дії кредитного договору.

Проте, з таким висновком не можна погодитись.

Відповідно до ч.2 ст. 1054 та ч.2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, наслідком порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Вимога заявника про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за кредитним договором випливає з останнього, розмір заборгованості обчислений, про що свідчить доданий до заяви розрахунок, тому висновок судді про наявність між заявником та боржником спору про право є необгрунтованим.

За таких обставин ухвала судді підлягає скасуванню, а матеріали направленню до суду для вирішення питання про можливість прийняття заяви про видачу судового наказу.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ЗАТ комерційний банк „Приватбанк" задовольнити.

Ухвалу судді Коростенського міськрайсуду м. Житомира від 5 грудня 2008 року скасувати, а матеріали направити до того ж суду для вирішення питання про можливість прийняття заяви про видачу судового наказу.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.