Справа №: 398/2986/17

провадження №: 2/398/381/18

РІШЕННЯ

Іменем України

"19" квітня 2018 р.      м. Олександрія

Олександрійський  міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Коліуш Г.В., за участю секретаря судового засідання  Замкової Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міського комунального лікувально-профілактичного закладу  - Міська лікарня №1 м. Олександрії про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

за участю:

позивача – ОСОБА_1

представника позивача – ОСОБА_2

представника відповідача – ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання протиправним звільнення позивача з посади техніка інженерної групи на підставі п.3 ст.40 КЗпП України за систематичне невиконання правил внутрішнього трудового розпорядку з 10.08.2017 року, поновлення позивача на посаді техніка інженерної групи з 10.08.017, стягнення з відповідача середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, витрат на правничу допомогу в сумі 2500,00 грн., допустити рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за місяць до негайного виконання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що влітку 2017 року на позивача було двічі накладено дисциплінарне стягнення у вигляді доган, оформлених наказами №147-л від 20.07.2017 року та №148-л від 21.07.2017 року. Вважає накази безпідставними та незаконними з огляду на таке: наказ № 147-л від 20.07.2017 року - від через відсутність вини та факту дисциплінарного проступку, застосування догани за межами місячного строку з дня виявлення, наказ № 148-л від 21.07.2017 року – через відсутність вказівок на те, які саме трудові обов’язки позивачем були порушені чи невиконані, підставою застосування догани була доповідна записка головної медичної сестри, яка не є особою, якій підпорядковується технік інженерної групи та яка має повноваження контролювати роботу позивача. Наказ № 47-к від 10.08.2017 року про звільнення є незаконним, оскільки враховуючи умови праці, температуру повітря, позивач, хоча й витратив робочий час на відпочинок, але так дії не призвели до невиконання чи несвоєчасного виконання трудових обов’язків, цей проступок не є тяжким, відповідачем при винесення наказу про звільнення не враховано приписи ч.3 ст.149 КЗпП України, крім того, звільнення позивача суперечить п.2 гл.7 Правил внутрішнього трудового розпорядку.

05.10.2017 року відповідачем через канцелярію суду подані заперечення проти позову, відповідно до яких за час роботи позивач зарекомендував себе незадовільним працівником, халатно відносився до виконання посадових обов’язків, щодо наказу №147 від 20.07.2017 року – в серпні 2016 року позивачу було доручено ремонт операційного столу ортопедо-травматологічного відділення, який за десять місяців, до травня 2017 року його не здійснив, при огляді столу комісією були виявлені пошкодження, про що складений акт та у письмових поясненнях позивач пропонував виправити пошкодження за власні кошти, рішення про застосування догани було прийнято у місячний строк, датою рішення про застосування дисциплінарного стягнення є не дата наказу від 20.07.2017 року, а дата резолюції головного лікаря на доповідній записці – 03.07.2017 року; щодо наказу №148 від 21.07.2017 року – закон не вимагає, ким у який спосіб роботодавцю стало відомо про порушення трудової дисципліни, для притягнення працівника до відповідальності достатньо фіксування саме фату порушення, наслідки порушення при визначенні тяжкості дисциплінарного проступку при виборі дисциплінарного стягнення не враховуються.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, пояснив, що йому незаконно винесли догани та незаконно звільнили. ОСОБА_4 догани від 20.07.2017 року пояснив, що він ремонтував хірургічний стіл в вільний час, оскільки цей стіл перебував не в майстерні, а на складі, тому проводити ремонт було можливо тільки у присутності комірника, що вплинуло на строк ремонту, крім того в період ремонту столу він з 23.12.2016 року по 20.02.2017 року перебував на лікарняному через перелом руки, а в травні 2017 року – у відпустці. Хірургічний стіл був в експлуатації з 1968 року, необхідних інструментів для ремонту, незважаючи на подані заявки, йому не надавали, він не відмовлявся придбати пошкоджену шайбу за свій рахунок, але жодних матеріальних претензій до нього з боку відповідача пред’явлено не було. ОСОБА_4 догани від 21.07.2017 року пояснив, що він не спав на робочому місці, а відкинувся на кріслі, щою дати відпочити очам, головна медична сестра приходила 23.06.2017 в майстерню та шукала техніка ОСОБА_5, з яких підстав вона дійшла висновку про те, що він спав, позивачу не відомо. ОСОБА_4 наказу про звільнення від 10.08.2017 року пояснив, що дійсно 01.08.2017 року він заснув під час обідньої перерви та вчасно не прокинувся, але це був одиничний випадок, а не систематичне невиконання трудових обов’язків, при засточуванні дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення не були враховані умови праці - спека в приміщенні та відсутність кондиціонера, що вплинуло на самопочуття позивача. Також зазначив, що на засідання профспілкового комітету його не запрошували, про звільнення дізнався 10.08.2017 року.

Представник позивача в судовому засідання позивні вимоги підтримала в повному обсязі, зазначила, що догана від 20.07.2017 року є незаконною через порушення строків застосування, догана від 21.07.2017 року є незаконною, оскільки відповідачем прийнята до уваги тільки доповідна медсестри, в якій навіть не зазначений час порушення трудової дисципліни, а заперечення позивача залишилися поза увагою при застосуванні дисциплінарного стягнення, ці догани мають вид штучної систематичності, враховуючи дати застосування стягнень, які фактично були направлені на звільнення позивача ОСОБА_4 наказу про звільнення пояснила, що позивач визнав порушення 01.08.2017 року трудової дисципліни, але враховуючи незаконність двох попередніх доган відсутня ознака систематичності, в наказі про звільнення відсутнє формулювання які саме порушення правил внутрішнього трудового розпорядку допущено позивачем.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, просила відмовити в задоволенні позову, зазначила про законність наказів про застосування доган та наказу про звільнення, при звільнені позивача було враховано попереднє відношення позивача до виконання трудових обов’язків, що на її думку, підтверджується показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , порушення трудової дисципліни позивачем було допущено протягом одного року, тому наявне систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, догани не оскаржувалися, пунктом 7.2 Правил внутрішнього трудового розпорядку МКЛПЗ – Міської лікарні №1 м. Олександрії щодо можливості звільнення за систематичне невиконання без поважних причин трудових обов’язків тільки у разі, якщо до працівника раніше застосовувалися дисциплінарні стягнення за прогули або за появу на роботі у нетверезому стані, при прийнятті рішення про звільнення позивача не керувалися, а керувалися тільки приписами п.3 ст.40 КЗпП України.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні надав показання, відповідно до яких він працює на посаді техніка ремонту медичного обладнання в МКЛПЗ – Міська лікарня №1 м. Олександрії, здійснення ремонту хірургічного стола відноситься до обов’язків позивача, щодо тривалості ремонту пояснив, що стіл знаходився на складі та без представника складу техніків до ремонту не допускали, свідок входить до складу комісії про технічний стан обладнання, 06.06.2017 року участі в комісії та складанні акту не приймав, причина несправності столу - вийшов з ладу маслопровід, заявки на ремонт надаються усно, техніки ведуть журнал робіт, вибір техніка для ремонту обладнання приймається з урахуванням думки завідувача відділення, робоче місце техніків знаходиться в лабораторії розміром 4х4 метри, яке не обладнане кондиціонером, влітку температура в приміщенні дуже висока.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні надав показання, відповідно до яких він працює на посаді завідувача фізіотерапевтичним відділенням МКЛПЗ – Міська лікарня №1 м. Олександрії, в 2013 році позивач розпочав ремонт апарату «Дерсанваль», ремонт тривав близько дев’яти місяців, але так й не був закінчений, також у 2013 році позивач розпочав ремонт котлу для розігріву азокеріта, розібрав його, пообіцяв закінчити ремонт після надходження необхідних запчастин, але потім відмовився, свідок написав письмову доповідну, після чого позивач більше не займався ремонтом в фізіотерапевтичному відділенні, догана не виносилася.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні надала показання, відповідно до яких вона працює на посаді завідувача відділення променевої діагностики МКЛПЗ – Міська лікарня №1 м. Олександрії, в 2011-2012 роках позивач ремонтував в ургентному кабінеті обладнання, але роботу не виконав, ремонт не здійснив, про що свідок повідомила головного лікаря та головного інженера в усній формі, після чого позивач більше не займався ремонтом в відділенні променевої діагностики, догана не виносилася.

Заслухавши пояснення учасників справи, показання свідків, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

З особової карки позивача №11719 вбачається, що він 11.10.2010 року прийнятий на посаду техніка інженерної групи Міського комунального лікувально-профілактичного закладу  - Міська лікарня №1 м. Олександрії.

06.06.2017 року комісією відповідача був складений акт про те, що позивач при проведенні ремонту хірургічного столу пошкодив шайбу підключення циліндру, що призвело до затягування терміну ремонту обладнання. З пояснювальної записки позивача від 06.06.2017 року вбачається, що він, розбираючи хірургічний стіл пошкодив шайбу циліндра та зазначив про готовність за власні кошти виготовити пошкоджену деталь. 22.06.2017 року головним інженером ОСОБА_8 на ім’я головного лікаря подано доповідну записку, в якій зазначено, що при виконанні ремонту хірургічного столу позивач допустив пошкодження блоку циліндрів. 20.07.2017 року наказом №147-к позивачу за порушення посадових обов’язків та трудової дисципліни, а саме, за халатне відношення до виконання робіт хірургічного стола ортопедо-травматологічного відділення стаціонару, що призвело до затягування терміну проведення ремонту зазначеного медичного обладнання, оголошено догану з зазначення, що позивач від підпису відмовився.

ОСОБА_4 законності зазначеного вище наказу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Порушення позивачем було виявлено 06.06.2017 року, що підтверджується датою акту про виявлене порушення трудової дисципліни. Однак наказ про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани був прийнятий 20.07.2017 року за межами встановленого законодавством граничного строку застосування дисциплінарного стягнення.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача, що рішення про застосування дисциплінарного стягнення прийнято 03.07.2017 року, оскільки саме цією датою поставлена резолюція головного лікаря на доповідній записці головного інженера, оскільки відповідно до ч.4 ст. 149 КЗпП України формою прийняття рішення про застосування дисциплінарного стягнення є саме наказ головного лікаря.

Враховуючи викладене, суд вважає незаконним застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани, оформлене наказом №147-л від 20.07.2017 року.

23.06.2017 року головною медичною сестрою ОСОБА_9 на ім’я головного лікаря подано доповідну записку про те, що позивач спав на робочому місці 23.06.2017 року без зазначення часу. З пояснювальної записки позивача вбачається, що 23.06.2017 року він здійснював регулювання тонометрів, що вимагає напруження уваги та зору, біля десятої години ранку він відкинувся на спинку крісла для перепочинку, на робочому місці він не спав. 21.07.2017 року наказом №148-л позивачу за порушення посадових обов’язків та трудової дисципліни, а саме, за перебування у сплячому стані на робочому місці під час виконання свої робочих обов’язків оголошено догану.

ОСОБА_4 законності зазначеного вище наказу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ст.149 КЗпП України при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Проте, в даному випадку, й це не спростовано представником відповідача, при застосуванні дисциплінарного стягнення не враховані пояснення позивача про відсутність в його діях порушення правил внутрішнього трудового розпорядку, що робота по регулюванню тонометрів потребує значної напруги зору, той факт, що відповідно до журналу обліку позивач дійсно 23.06.2017 року здійснював ремонт тонометрів. Крім того, доповідна записка головної медичної сестри не містить часу порушення трудової дисципліни, також наказ №148 не містить вказівки часу порушення трудової дисципліни, тому суд вважає незаконним застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани, оформлене наказом №148-к від 21.07.2017 року.

03.08.2017 року головним інженером ОСОБА_8 на ім’я головного лікаря подано доповідну записку, що 01.08.2017 року спільно з енергетиком ОСОБА_10, при перевірці робочих місць було виявлено, що позивач в 13 год. 10 хв. спав на робочому місці. З пояснювальної записки позивача вбачається, що 01.08.2018 року він вчасно не прокинувся та о 12.55 його розбудило керівництво. За даними сайту sinoptik.ua 01.08.2017 року температура повітря в м. Олександрії – 29-30 градусів за Цельсієм. Наказом №47-к від 10.08.2017 року позивача було звільнено з посади техніка інженерної групи за систематичне невиконання працівником правил внутрішнього трудового розпорядку за п.3 ст.40 КЗпП України на підставі доповідної записки ОСОБА_11 та догани про порушення правил трудового розпорядку.

За довідкою від 16.08.2017 року позивач був членом профспілкової організації МКЛПЗ – Міська лікарня №1 м. Олександрії з 11.10.2010 року по 10.08.2017 року. На підставі звернення головного лікаря Профспілковий комітет МКЛПЗ – Міська лікарня №1 м. Олександрії рішенням, оформленим протоколом №43 від 09.08.2017 року, надав згоду на звільнення відповідача.

ОСОБА_4 наказу №47-к від 10.08.2017 року суд зазначає наступне.

Позивач не оспорює того факту, що 01.08.2017 року він дійсно порушив правила внутрішнього трудового розпорядку, але представником відповідача не доведений факт врахування всіх обставин вчинення даного проступку, а саме, умови праці позивача у літній період в приміщенні, яке не обладнане системою вентиляції чи кондиціювання, що також підтверджене показаннями свідка ОСОБА_5

Згідно з ч.1 ст. 142 КЗпП України трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.

Відповідно до п. 7.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку МКЛПЗ – Міської лікарні №1 м. Олександрії порушення трудової дисципліни, тобто невиконання або неякісне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов’язків несе за собою застосування заходів дисциплінарного або громадського впливу, а також застосування інших заходів, передбачених діючим законодавством. За п.7.2 зазначених Правил звільнення, як дисциплінарне стягнення, може бути застосоване за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного або громадського стягнення за прогули (в тому числі відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин, а також за появу на роботі у нетверезому стані. Дисциплінарне стягнення застосовується адміністрацією безпосередньо за виявлення проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці (п.7.3 Правил).

Відповідно до п.3 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Крім того, відповідно до ст.43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства. У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний строк обгрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником. Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

Позивач про розгляд подання відповідача не повідомлявся, на засіданні профспілкового комітету не був присутній, письмової заяви про розгляд подання без його участі не подавав, що також не заперечується представником відповідача, отже, порядок розгляду подання відповідача про звільнення та надання згоди на звільнення позивача було проведено з порушенням процедури, встановленої законом.

Відповідно до роз’яснень, наданих у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з’ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40 і п. 1 ст. 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи не застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

З огляду на викладене, судом не встановлено систематичного невиконання позивачем без поважних причин обов’язків, покладених на нього правилами внутрішнього трудового розпорядку, дисциплінарне стягнення в вигляді звільнення застосоване до позивача впорушення вимог п. 7.2 Правил внутрішнього трудового розпорядку МКЛПЗ – Міської лікарні №1 м. Олександрії, порядок розгляду подання відповідача про звільнення та надання профспілковим комітетом згоди на звільнення позивача було проведено з порушенням норм діючого законодавства, відповідач при застосуванні такого крайнього заходу як звільнення, обмежився лише загальним посиланням на систематичне невиконання без поважних причин позивачем правил внутрішнього трудового розпорядку та не врахував положення ч.3 ст. 149 КЗпП України,тому позовні вимоги про поновлення на роботі підлягають задоволенню.

Також представником надані копії доповідних записок на ім’я головного лікаря, датовані 2012 та 2015 роками, щодо неналежного здійснення ремонту обладнання, однак, як зазначив представник відповідача, рішень про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не приймалося, тому зазначені доповідні та показання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 суд не приймає на підтвердження факту систематичного порушення позивачем трудових обов’язків та правил внутрішнього трудового розпорядкую

Відповідно до ч.2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ від 08.02. 1995 року № 100 розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу складає: ((3135,47 грн. (заробітна плата за червень 2017 року) - 255,47 грн. (виплачені відпускні)) + 3200,00 грн. (заробітна плата за липень 2017 року) /39 робочих днів (18 робочих днів у червні 2017 року +21 робочий день у липні 2017 року) х 173 робочих днів (кількість робочих днів за період з 10.08.2017 року по 19.04.201 року) = 26970 грн 70 коп., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, яка складає 2500,00 грн. На підтвердження розміру позивачем надана квитанція №003292 від 28.08.2017 року та детальний опис робіт, виконаних адвокатом, розмір витрат є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, тому відповідно до п. 1 ч.2 ст. 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу позивача покладаються на відповідача.

Відповідно до ст. 141 ЦПК з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 640,00 грн. в дохід держави.

Відповідно до приписів ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.

Керуючись ст.235 КЗпП України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 264, 265, 352, 354,  430, пп.15.5 пп.15 п. 1 Розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Міського комунального лікувально-профілактичного закладу - Міська лікарня №1 м. Олександрії - задовольнити.

Визнати незаконним звільнення ОСОБА_1 з посади техніка інженерної групи  Міського комунального лікувально-профілактичного закладу - Міська лікарня №1 м. Олександрії на підставі п.3 ст.40 КЗпП України за систематичне невиконання Правил внутрішнього трудового розпорядку.

Поновити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків 19447004531, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) на посаді техніка інженерної групи  Міського комунального лікувально-профілактичного закладу - Міська лікарня №1 м. Олександрії (місцезнаходження: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Семашка, 15, код ЄДРПОУ 05493838) з 10.08.2017 року.

Стягнути з Міського комунального лікувально-профілактичного закладу - Міська лікарня №1 м. Олександрії (місцезнаходження: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Семашка, 15, код ЄДРПОУ 05493838) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків 19447004531, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10 серпня  2017 року по день постановлення рішення в сумі 26970 (двадцять шість тисяч дев’ятсот сімдесят) гривень 70 коп.

Стягнути з Міського комунального лікувально-профілактичного закладу - Міська лікарня №1 м. Олександрії (місцезнаходження: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Семашка, 15, код ЄДРПОУ 05493838) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків 19447004531, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) витрати на правничу допомогу  в розмірі 2500 (дві тисячі п’ятсот) гривень 00 коп.

Стягнути з Міського комунального лікувально-профілактичного закладу - Міська лікарня №1 м. Олександрії (місцезнаходження: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Семашка, 15, код ЄДРПОУ 05493838) в дохід держави судовий збір в розмірі 640 грн. 00 коп.

Рішення суду в частині поновлення на роботі та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 27 квітня 2018 року.

Суддя                                                                                                    Коліуш Г.В.