Провадження №2-з/359/59/2018

Справа №359/9095/17

УХВАЛА

26 квітня 2018 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого - судді Журавського В.В.

при секретарі Алфімовій І.М.,

розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

З листопада 2017 року в провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу.

Разом з цим, наприкінці квітня 2018 року представник позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, якою просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на 2/3 частини домоволодіння за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Гнідин, вул. Героїв, буд.7, що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник позивача ОСОБА_1 вказав на те, що основна сума заборгованості ОСОБА_3 за борговою розпискою від 01 листопада 2008 року становить 269600 гривень. Відповідачу на праві спільної часткової власності належить 2/3 частини домоволодіння за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Гнідин, вул. Героїв, буд.7. Загальна вартість даного домоволодіння, згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, становить 251722 гривень. Тому представник позивача ОСОБА_1 вважає, що оскільки ОСОБА_3 ігнорує та не виконує свої зобов’язання згідно розписки від 01 листопада 2018 року, таким чином остання буде намагатись утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

За правилами ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Тому, розгляд заяви про забезпечення позову проводиться судом без виклику учасників справи.

Дослідивши подану заяву про забезпечення позову, суд дійшов до наступних висновків.

У відповідності до ч.1 та ч.2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених цим Кодексом заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Згідно з п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачеві і знаходиться у нього або в інших осіб.

Встановлено, що згідно з ОСОБА_4 з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_3 є власником 2/3 частини домоволодіння, що розташовується за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Гнідин, вул. Героїв, буд.7.

Водночас, як роз’яснив Пленум Верховного Суду України п.4 постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Судом встановлено, що між сторонами по справі виник спір з приводу стягнення боргу за розпискою від 01 листопада 2008 року.

Оцінюючи доводи представника позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, з урахуванням принципів розумності, обґрунтованості та адекватності вимог щодо забезпечення позову, а також забезпечення збалансованості інтересів сторін, враховуючи спроможність запропонованого заходу забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Суд приходить до переконання, що представником позивача ОСОБА_1 не зазначено жодного доказу на підтвердження реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду про стягнення грошових коштів з ОСОБА_3

В заяві про забезпечення позову міститься лише посилання на диспозицію норми ст.149 ЦПК України про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Однак відсутні відповідні докази, які дають підстави вважати обґрунтованим припущення про те, що відповідач має намір або здійснює дії, спрямовані на відчуження належного їй майна.

З огляду на ці обставини суд вважає, що представник позивача ОСОБА_1 не надав доказів на підтвердження того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Тому, у задоволенні заяви про забезпечення позову належить відмовити.

Керуючись ч.1 та ч.2 ст.149, п.1 ч.1 ст.150, ч.1 ст.153, п.1 ч.1 ст.258, ст.260, п.4 ч.1 ст.353 ЦПК України

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги через Бориспільський міськрайонний суд Київської до Апеляційного суду Київської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя: підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський