ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2009 року № 22-а-9065/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Довгополова О.М.,
суддів: Любашевського В.П., Носа С.П.,
при секретарі судового засідання Куземського В.М,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Агрофірма «Авіс» на постанову господарського суду Хмельницької області від 14 квітня 2008 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Агрофірма «Авіс» до Кам’янець – Подільської об’єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про скасування податкових повідомлень-рішень №0002112343/0, №0002122343/0 від 19.10.2007 року, №0002112343/1, №0002122343/1 від 16.11.2007 року та №0002112343/2, №0002122343/2 від 17.12.2007 року , -
В С Т А Н О В И Л А :
У лютому 2008 року ЗАТ «Агрофірма «Авіс» звернулось в суд з позовом до Кам»янець-Подільської ОДПІ Хмельницької області про скасування податкових повідомлень-рішень. Свою правову позицію позивач обґрунтовує тим, що відповідно до ст.7 Закону України «Про податок на додану віртість» частина від»ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів підлягає бюджетному відшкодуванню. Крім того, позивач покликається на наказ ДПА України від 30.05.1997р. №166, яким передбачені спеціальні режими оподаткування переробного підприємства, сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського товаровиробника.
Постановою господарського суду Хмельницької області від 14 квітня 2008 року в задоволенні позовних вимог відмовлено з тих підстав, що позитивна різниця між сумою податкового зобов»язання та сумою податкового кредиту не перераховується до державного бюджету, а від»ємна не відшкодовується з бюджету ( враховується в декларації з ПДВ наступного звітного періоду ), тому для сільгосптоваровиробників, діяльність яких підпадає під дію п.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», встановлено іншу форму декларації з ПДВ, затверджену наказом ДПА України від 23.10.1998р. №499 «Про внесення змін до податкової звітності по податку на додану вартість», яка має назву «декларація з ПДВ скорочена».
Постанову суду першої інстанції оскаржило ЗАТ «Агрофірма «Авіс» з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги, оскільки підприємство відповідно до вимог ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» підставно включило суму бюджетного відшкодування попереднього податкового періоду до складу податкового періоду наступного податкового періоду. Товариство, включивши суми ПДВ, сплачені в зв»язку з придбанням основних фондів, не порушило порядку складання спеціальної податкової декларації по ПДВ, так як такі витрати на придбання не відносяться до валових витрат підприємства, а підлягають амортизації, яка зменшує скоригований прибуток платника податку. ЗАТ при формуванні податкового кредиту та заявленні суми ПДВ до відшкодування правомірно керувалось загальними нормами Закону України «Про податок на додану вартість» та правильно відносило податковий кредит до загальної декларації з ПДВ.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Закрите акціонерне товариство «Агрофірма «Авіс»» є сільськогосподарським товаровиробником та перебуває на спецрежимі оподаткування ПДВ.
В жовтні 2007 року Кам’янець-Подільською ОДПІ проведено невиїзну документальну перевірку з питань нарахувань та сплати податку на додану вартість Закритого акціонерного товариства «Агрофірма «Авіс»» за період з 01.07.05р. по 31.08.05р. та складено акт перевірки.
Під час проведення в жовтні 2007 року невиїзної документальної перевірки Кам’янець-Подільською ОДПІ були використані інформації, які надійшли до Кам’янець-Подільської ОДПІ від відповідних установ, організацій.
А саме:
Управління ветеринарної медицини в Кам’янець-Подільському районі своїм листом від 28.09.07 № 136 повідомило Кам’янець-Подільську ОДПІ про те, що ЗАТ «Агрофірма «Авіс»» починаючи з 2003 року забій птиці на м’яса не проводить, переробкою продукції птахівництва не займається.
У листі від 12.10.07р. № 148 Управлінням ветеринарної медицини в Кам’янець-Подільському районі повідомлено, що ветеринарний контроль за виробництвом продукції ЗАТ «Агрофірма «Авіс»» здійснює відомча служба ветеринарної медицини даного господарства. Один раз на місяць проводяться дослідження курячих яєць в Хмельницькій обласній державній лабораторії ветеринарної медицини згідно «Обов’язкового мінімального переліку досліджень сировини, продукції тваринного та рослинного походження, комбікормів, вітамінних препаратів та інше" і за результатами яких видаються ветеринарні свідоцтва (ф-2), ветеринарні довідки. Також в Кам'янець-Подільській районній державній лабораторії ветеринарної медицини подекадно проводяться дослідження яєць згідно методичних вказівок у відповідності з „Порядком і періодичністю контролю сировини і харчових продуктів по показниках безпеки згідно ГОСТу 27583-88".
За даними „Звіт про стан тваринництва за 2005 рік" форми № 24, поданого ЗАТ „Агрофірма „Авіс"" до Управління статистики у Кам'янець-Подільському районі, протягом 2005 року на підприємстві одержано 10831170 яєць курячих.
За даними статистичної звітності за формою № 50/СГ «Основні економічні показники роботи с/г підприємств» встановлено, що дохід від реалізації продукції птахівництва - яйце куряче за 2005 рік складає 2671,3 тис. грн., що становить 84,8% від загального обсягу доходів ЗАТ «Агрофірма «Авіс».
Згідно довідки ЄДРПОУ №311 від 02.09.2005р. основний вид діяльності ЗАТ «Агрофірма «Авіс» - 01.24.0 - розведення птиці.
Відповідно до КВЕД 01 - сільське господарство, 01.2 - тваринництво.
У січні 2005 року ЗАТ «Агрофірма «Авіс» зареєструвалось платником фіксованого податку на 2005 рік.
Отже, проаналізувавши дану інформацію судом встановлено, що ЗАТ «Агрофірма «Авіс» є сільськогосподарським товаровиробником та займається утриманням курей-несучок.Тобто, у період з 01.07.05 р. по 31.08.05 р. ЗАТ «Агрофірма «Авіс» займалось утриманням курей несучок з метою здійснення операцій з продажу яйця курячого.
Крім того, відповідно до поданого Позивачем розрахунку визначення питомої ваги доходу (виручки) від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальному обсязі валового доходу підприємства за 2005 рік питома вага доходу (виручки) від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальній сумі валового доходу становить 99,25 тис.грн.
Тобто, сільськогосподарським товаровиробником досягнуто такий обсяг реалізації сільгосппродукції власного виробництва, визначення питомої ваги якої передбачено підпунктом п.п. 11.29 Закону „Про податок на додану вартість,, - поточний звітний період повинен становити не менше 50% загальної суми валового доходу підприємства.
Отже, наведене вище підтверджує правовий статус платника податків -сільськогосподарський товаровиробник, який відповідно до вимог Закону „Про податок на додану вартість,, повинен перебувати на спеціальному режимі оподаткування ПДВ, встановлений п.п. 11.29 цього ж Закону.
У зв'язку з цим платник податків зобов'язаний подавати до податкового органу загальну та спеціальну податкову декларацію з ПДВ з відміткою операцій, що стосуються спеціального режиму оподаткування сільськогосподарського товаровиробника, визначеного підпунктом 11.29 Закону „Про податок на додану вартість,,.
Даний пункт поширюється виключно на сільськогосподарського товаровиробника. Разом з тим, підпункт 11.29 Закону не поширюється на сільськогосподарські підприємства, які здійснюють операції з реалізації молока, молочної продукції, м'яса та м'ясопродуктів.
Наявні у справі документи свідчать про те, що у 2005 році позивач не мав власних переробних потужностей, не проводив операції з реалізації молока та молочної продукції, м'яса та м'ясопродукти; не відкривав в банках та інших фінансових установах окремий рахунок для зарахування сум дотацій, що передбачено п.5 „Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за проданими ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 р. № 805, що свідчить про відсутність реалізації продукції власного виробництва переробним підприємством.
Відповідно на позивача не поширюються вимоги підпункту 11.21. ст.11 Закону України „Про податок на додану вартість", відповідно до якого суми ПДВ, що повинні сплачуватись до бюджету переробними підприємствами за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовуються виключно до виплати дотацій сільськогосподарськими товаровиробниками за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.
Проте, ЗАТ «Агрофірма «Авіс» подано до Кам'янець-Подільської ОДПІ спеціальну податкову декларацію з ПДВ від 22.08.05 р. № 36399 за липень 2005 року з відміткою операцій, що стосуються сільськогосподарського переробного підприємства, спеціальний режим якого встановлений підпунктом 11.21. ст.11 Закону „Про податок на додану вартість" та загальну податкову декларацію з ПДВ від 22.08.05 р. № 36398 за липень 2005 року.
Механізм застосування п.п. 11.21. ст.11 Закону „Про податок на додану вартість" визначено Постановою Кабінетом Міністрів України № 805 від 12.05.1999 р. „Про порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі". Даний порядок прийнято з метою підтримки сільськогосподарських товаровиробників тваринницької продукції та своєчасного перерахування їм дотацій за поставлені переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі.
Тобто, ЗАТ „Агрофірма „Авіс" подало спеціальну декларацію як сільськогосподарське переробне підприємство, яке має власні переробні потужності, займається переробленням м'яса та м'ясопродуктів, реалізацією молока та м'ясопродуктами. До такої декларації переробне підприємство мало б включати виключно операції з продажу молока, молочної продукції, м'яса та м'ясної продукції, виготовлених з молока та м'яса, придбаних з метою переробки у сільськогосподарських товаровиробників як за нульовою ставкою, так і за ставкою 20%.
Позивачем не вірно проведено розподіл податкового кредиту між загальною та спеціальними деклараціями по отриманих основних фондах - придбаних кліткових обладнаннях для утримання курей-несучок, де сума ПДВ -6 233 333,33 грн. сплачена при придбанні цього обладнання, повинна бути включена до податкового кредиту спеціальної декларації та виключена з податкового кредиту загальної декларації.
Згідно із п.п. 1.2. п.1 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.07.1997 № 166 та зареєстрованого в Мінюсті України 30.06.2005 за № 702/10982, платники податку, у яких згідно з чинним законодавством (пункти 11.21, 11.29 Закону) суми податку на додану вартість повністю залишаються у розпорядженні цих платників податку для цільового використання, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену). До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів, установлених указаними пунктами.
Оскільки позивач є сільськогосподарським товаровиробником, то на нього поширюється дія Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.99 р. № 271.
Відповідно до наведених норм, позивач зобов'язаний вести окремий податковий облік податкових зобов'язань і податкового кредиту щодо операцій, по яких застосовуються загальний та спеціальний режими обкладання ПДВ, на підставі якого слід складати і в установлені терміни подавати до податкового органу за місцем реєстрації загальну та окрему податкову декларацію щодо зазначеної діяльності.
Сільськогосподарські товаровиробники на підставі окремого обліку повинні відображати в окремій податковій декларації як суми податкових зобов'язань по операціях з продажу товарів власного виробництва, так і суми податкового кредиту по придбаних товарах, використаних на виробництво цієї ж продукції, що декларується в спеціальній декларації з ПДВ.
Як зазначено в п. 4 Порядку № 271 від'ємна різниця між сумою ПДВ, одержаною сільськогосподарським підприємством від покупців, та сумою ПДВ, сплаченою ними постачальникам, зараховується сільськогосподарськими товаровиробниками на зменшення податкових зобов'язань наступних періодів.
Залишок податкового кредиту покривається податковими зобов'язаннями наступних податкових періодів.
В податковій декларації з податку на додану вартість (скороченій) в розділі II (Податковий кредит) в рядку 10, заповнюється сума сплаченого ПДВ від придбання з ПДВ на митній території України товарів (робіт, послуг), вартість яких включається до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів й нематеріальних активів, які підлягають амортизації, призначена для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню. В даному випадку оподаткуванню підлягатиме сільськогосподарська продукція, а закуплені основні фонди будуть використовуватись для її виробництва, тобто, виключно для здійснення операцій, які підпадають під норми п.11.29 ст.11 Закону України „Про податок на додану вартість" .
Разом з тим, в рядку 10.1 „Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою" розділу II загальної декларації з податку на додану вартість від 22.08.05 р. № 36398 ЗАТ «Агрофірма «Авіс» неправомірно віднесено до податкового кредиту загальної декларації суму податку на додану вартість в розмірі 6 233 333 грн. в зв'язку з придбанням кліткового обладнання, призначеного для здійснення операцій у виробництві продукції птахівництва - яйця курячого.
Таким чином, ЗАТ «Агрофірма «Авіс» неправомірно заявлено відшкодування з державного бюджету, включивши до податкового кредиту загальної податкової декларації суму ПДВ, сплаченого постачальнику у розмірі 6233333 грн.
Сума податку, яка сплачена за кліткове обладнання, має бути включена до податкового кредиту спеціальної декларації (п.11.29 ст.11) та виключена з податкового кредиту загальної декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.
ЗАТ „Агрофірма „Авіс" є сільськогосподарським товаровиробником, тому підпадає під дію п. 11.29 ст.11 Закону „Про податок на додану вартість". Даною нормою зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.
Для новостворених сільськогосподарських товаровиробників різних форм власності питома вага сільськогосподарської продукції в загальній сумі валового доходу підприємства в поточному році визначається за даними звітного періоду.
Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення.
Згідно п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону „Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Частиною 4 пункту 1.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166 (у редакції наказу від 15.06.2005 року № 213), узгодженого Рішенням Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності 14.06.2005 року № 06-10/10698, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 року за № 702/10982 (надалі -Порядок № 166), передбачено, що платники податку на додану вартість, у яких згідно з чинним законодавством (пункти 11.21, 11.29 Закону №168/97) суми податку на додану вартість повністю залишаються у розпорядженні цих платників податку для цільового використання, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену). До такої декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів, установлених указаними пунктами.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем закуплено основні фонди (кліткове обладнання), суму ПДВ віднесено до податкового кредиту загальної декларації. При реалізації яєць у позивача виникає податкове зобов'язання, яке він відносить до спеціальної декларації і по загальній декларації такі зобов'язання не відображаються. Отже, у позивача не виникає позитивна або від'ємна різниця між сумами податкового зобов'язання та податкового кредиту, як того вимагає положення п.п.7.7.1 п. 7.7. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", чим порушується основний принцип цього Закону.
При винесені постанови, судом першої інстанції правильно застосовано Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 26.02.1999 року № 271.
Механізм застосування спеціального режиму оподаткування, передбаченого ст.11 Закону України «Про ПДВ" передбачено Постановою Кабінету Міністрів від 26.02.1999 року № 271 «Про порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини».
Відповідно до п.4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, і в терміни, передбачені законодавством для звітності, подають її до органів державної податкової служби. Одночасно з декларацією з податку на додану вартість за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідку про цільове використання сум податку на додану вартість за попередній звітний період, форма та зміст якої визначається Державною податковою адміністрацією за погодженням із Міністерством аграрної політики.
Залишок податкових зобов'язань відповідно до декларації з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунка на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми податку на додану вартість до бюджету. Не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету у безспірному порядку.
Залишок податкового кредиту відповідно до згаданої декларації, тобто від'ємна різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, зараховується сільськогосподарським товаровиробникам на зменшення податкових зобов'язань наступних звітних періодів.
Тобто, для операцій з продажу сільськогосподарськими товаровиробниками товарів власного виробництва, щодо яких п.п. 11.29 Закону „Про ПДВ" встановлено спеціальний режим використання сум ПДВ, виключень щодо формування податкового кредиту не передбачено.
Таким чином, сплачена ЗАТ „Агрофірма „Авіс" сума ПДВ за товарно-матеріальні цінності (основні засоби), що використовуються і будуть використовуватися для виробництва власної сільськогосподарської продукції, має відображатися як податковий кредит в спеціальній податковій декларації з ПДВ.
У своїй апеляційній скарзі ЗАТ „Агрофірма „Авіс" зазначає, що
господарюючий суб'єкт, діяльність якого пов'язана з виробництвом сільськогосподарських товарів, не може знаходитись у гіршому становищі щодо відшкодування ПДВ, ніж господарюючий суб'єкт, що не здійснює такого виробництва.
Проте необхідно зазначити, що спеціальний режим оподаткування, який полягає в особливості сплати до бюджету податку на додану вартість сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності, встановлений п.п. 11.29 ст.21 Закону України „Про податок на додану вартість". Саме положеннями цієї норми Закону передбачено, що сільськогосподарські товаровиробники (до яких відноситься позивач), суми ПДВ, призначені до сплати, не перераховують до бюджету, а повністю залишають у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.
Закон України „Про податок на додану вартість" визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.
З аналізу положень Закону України „Про податок на додану вартість" вбачається, що сільськогосподарські підприємства до податкового органу залежно від діяльності мають подавати будь-яку з трьох або усі три податкові декларації:
• - за якою здійснюються розрахунки з бюджетом (загальна декларація),
• - за якою не здійснюються розрахунки з бюджетом по операціях відповідно до спеціального режиму, передбаченого п.11.21 ст. 11 Закон №168/97 (декларація за скороченою формою),
- за якою не здійснюються розрахунки з бюджетом по операціях відповідно до спеціального режиму, передбаченого п. 11.29 ст. 11 Закон №168/97 (декларація за скороченою формою).
Частиною 4 пункту 1.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166 (у редакції наказу від 15.06.2005 року № 213) передбачено, що платники податку на додану вартість, у яких згідно з чинним законодавством суми податку на додану вартість повністю залишаються у розпорядженні цих платників податку для цільового використання, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену). До такої декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів, установлених указаними пунктами.
Пунктом 5.7. Розділу II "Податковий кредит" Порядку № 166 передбачено, що до розділу II "Податковий кредит" (рядки 10-15 декларації) включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження) з податком на додану вартість або без податку на додану вартість товарів (послуг), основних фондів на митній території України, імпортованих товарів, отриманих на митній території України від нерезидента послуг з метою їх подальшого використання у межах господарської діяльності платника податку, а також тих, які не призначаються для їх використання у господарській діяльності, або придбані з метою їх використання для поставки послуг за межами митної території України, місце поставки яких визначається відповідно до пункту 6.5 статті 6 Закону, окремо за цілями використання (здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню, звільнені від оподаткування, не є об'єктом оподаткування).
Порядок нарахування і використання коштів визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1999 р. № 271 та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 р. №805.
Відповідно до наведених норм позивач зобов'язаний вести окремий податковий облік податкових зобов'язань і податкового кредиту щодо операцій, по яких застосовуються загальний та спеціальний режими обкладання ПДВ, на підставі якого складати і в установлені терміни подавати до податкового органу за місцем реєстрації загальну та окрему податкову декларацію щодо зазначеної діяльності.
При цьому, слід також зазначити, що позивач самостійно обрав спеціальний режим оподаткування, звернувшись до податкового органу із заявою про реєстрацію його платником фіксованого сільськогосподарського податку на 2005 рік.
Апелянт зазначає, що оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями його повторно притягнуто до відповідальності як платника податків за вчинені дії, які визнані судом правомірними. Однак Житомирським апеляційним господарським судом скасовано податкові повідомлення-рішення від 12.10.05р. №0002262341/0 та №0002902341/0 і на момент проведення повторної невиїзної документальної перевірки вказані податкові повідомлення-рішення втратили чинність. Крім того, дані рішення не були узгоджені відповідно до ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Крім того, апелянт покликається як на підставу для задоволення скарги на вимоги ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», проте таке посилання є безпідставним, так як відповідно до Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» товариство являється платником фіксованого сільськогосподарського податку і не перебуває на загальній системі оподаткування. Що стосується покликання апелянта на лист ДПА України від 23.02.1999р. №2651/7/16-1121, то колегія суддів зазначає, що цей лист базується на нормах Указу №1328/98 від 01.01.1999р., який втратив чинність у 2000р.
Враховуючи наведені обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують її висновків, а тому скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.,ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ЗАТ «Агрофірма «Авіс» залишити без задоволення, постанову господарського суду Хмельницької області від 14 квітня 2008 року у справі №21/134-НА – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом одного місяця після набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: О.М. Довгополов
Судді: В.П. Любашевський
С.П. Нос
Повний текст ухвали виготовлено 20 листопада 2009 року.