Судове рішення #7101954

                         ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

      У Х В А Л А

                                        ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

17 листопада 2009 року                                                                                  № 22-а-12070/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді                                     Довгополова О.М.,

суддів:                         Любашевського В.П., Носа С.П.,

при секретарі судового засідання         Куземського В.М,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної інспекції зв’язку на постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 11 липня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції зв’язку (далі – ДІЗ) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И Л А :

В травні 2008 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування  постанови начальника Західного управління ДІЗ Дзічковського І.Є. від 10.04.2008 року про накладення адміністративного стягнення на нього, як на директора Волинської філії Концерну радіомовлення, в розмірі 850,00 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 145 КУпАП.

Постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 11 липня 2008 року позов задоволено.

У скарзі відповідач, вважаючи притягнення позивача до адміністративної відповідальності законним, просить постанову скасувати, відмовивши в позові.    

 В поданому запереченні позивач просить залишити скаргу без задоволення, а постанову – без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з наступних підстав.

На підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 19.03.2008 року № 30д/01/07.1/2, складеного начальником відділу нагляду за використанням радіочастотного ресурсу Західного управління ДІЗ Образцовим В.Г., постановою  начальника Західного управління ДІЗ позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 145 КУпАП, за допущені порушення умов та правил, що регламентують діяльність у галузі зв’язку: п. 4.1.16 Ліцензійних умов користування радіочастотним ресурсом України, затверджених рішенням Національної комісії з питань регулювання зв’язку України від 19.08.2005 року № 52, - ненадання на запит представників ДІЗ інформації щодо тактико-технічних характеристик, застосування, розміщення РЕЗ; п. 3.15 Ліцензійних умов здійснення діяльності у сфері телекомунікацій з надання послуг з технічного обслуговування і експлуатації телекомунікаційних мереж, затверджених рішенням Національної комісії з питань регулювання зв’язку України від 07.12.2007 року № 1018, - ненадання на запит посадових осіб ДІЗ інформації щодо технічних характеристик, застосування, розміщення технічних засобів та телекомунікацій.

Із спірної постанови начальника Західного управління ДІЗ вбачається, що позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за вказані вище порушення як директор Волинської філії Концерну радіомовлення, яка не є юридичною особою.

При цьому відповідачем не враховано, що користувачем радіочастотного ресурсу відповідно до статті 1 Закону України «Про радіочастотний ресурс» можуть бути юридичні особи, які згідно з частиною 2 статі 30 цього Закону здійснюють користування радіочастотним ресурсом України на підставі ліцензії для надання телекомунікаційних послуг та наявності дозволу на експлуатацію.

Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено незаконність притягнення позивача як посадової особи філії до адміністративної відповідальності.

У зв’язку з наведеним, не заслуговують на увагу доводи відповідача, викладені у скарзі, про те, що відповідно до законодавства об’єктом державного нагляду (перевірок) за користування РЧР є діяльність користувачів РЧР у смугах радіочастот загального користування, у тому числі їх філій та інших відокремлених підрозділів, так як згідно із законом правопорушником може бути юридична особа – ліцензіат.

Пунктом 4.3 Порядку здійснення державного нагляду за користуванням ресурсом України в смугах радіочастот загального користування, затвердженого рішенням Національної комісії з питань регулювання зв’язку України № 427 від 27.10.2006 року, право на складання протоколу про адміністративне правопорушення надано голові комісії, яка проводить перевірку.

За юридичною силою норми зазначеного Порядку № 427 від 27.10.2006 року є вищими за норми наказу ДІЗ «Про надання права складання протоколів про адміністративні правопорушення» від 27.12.2006 року № 189, згідно з якими надано право за дорученням начальника ДІЗ на складання протоколів про адміністративні правопорушення особам іншим, ніж визначені у цьому Порядку.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність у  Образцового В.Г. – начальника відділу нагляду за використанням радіочастотного ресурсу Західного управління ДІЗ повноважень на складання протоколу про  адміністративне правопорушення, оскільки такий  не був головою комісії при проведенні перевірки .

За змістом п. 4.1.16 Ліцензійних умов користування радіочастотним ресурсом України та п. 3.15 Ліцензійних умов здійснення діяльності у сфері телекомунікацій з надання послуг з технічного обслуговування і експлуатації телекомунікаційних мереж обов’язок щодо надання на запит представників та посадових осіб ДІЗ відповідно інформації щодо тактико-технічних характеристик, застосування, розміщення РЕЗ, технічних характеристик, застосування, розміщення технічних засобів та телекомунікацій покладено на ліцензіата, тобто на Концерн радіомовлення, що спростовує твердження відповідача про необхідність виконання такого обов’язку позивачем.

Судом першої інстанції обґрунтовано зазначено про відсутність даних про притягнення позивача до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 145 КУпАП, що виключає можливість кваліфікації дій за ч. 2 ст. 145 КУпАП.

Таким чином, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою; доводи скарги не спростовують висновків суду, а тому скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись частиною 3 статті 160 статтями 195, 196, 198, 200, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної інспекції зв’язку  залишити без задоволення, постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 11 липня 2008 року у справі  № 2-а-84/08 – без змін.  

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України  протягом місяця  шляхом подачі  касаційної скарги безпосередньо до  суду касаційної інстанції.

Головуючий:                                                                            О.М. Довгополов

Судді:                                                                                       С.П. Нос

                                                                                                  В.П. Любашевський

Повний текст рішення виготовлено 20.11.2009 року.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація