ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
УХВАЛА
01.08.06 Справа № 9/477пд
Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи № 9/477пд за позовом
Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Модус-плюс», м. Луганськ,
2. Приватне підприємство «Авангард інвест компані», м. Луганськ
Третя особа –товариство з обмеженою відповідальністю «Донкерампромсировина», с. Торецьке Донецької області
про визнання господарського зобов’язання недійсним
в присутності представників:
від позивача –Шумара А.М., стар.держ.под.інсп., дов. б/н від 01.01.06,
від 1-го відповідача –Єрмоленко Є.В., дов. б/н від 11.07.06,
від 2-го відповідача –не прибув,
від 3-ї особи –Климов О.А., юрисконсульт, дов. б/н від 18.04.06.
Згідно п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав законної сили з 1 вересня 2005 року, до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому підсудність таких справ визначається Господарським процесуальним кодексом України.
Тому, та з урахуванням рекомендацій Верховного суду України, провадження у даній справі у судовому засіданні 01.08.2006р. продовжено за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Суть спору: позивач звернувся з позовом про:
- визнання господарського (договірного) зобов’язання згідно договору б/н від 07.12.04р. на поставку нафтопродуктів (дизельного палива) між 1-м відповідачем, ТОВ «Модус-плюс»та 2-м відповідачем, ПП «Авангард інвест компані», на загальну суму 102570,0 грн. недійсним, як такого, що суперечить інтересам держави і суспільства, відповідно до вимог ст.ст. 207, 208 ГК України,
- стягнення в доход держави все отримане 1-м відповідачем від 2-го відповідача за вищеназваним договором на суму 102570,0 грн.
1-й відповідач, ТОВ «Модус-плюс», проти позову заперечує у зв’язку з наступним.
Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Позивач у своєму позові не конкретизував, зобов’язання якої юридичної особи на його думку підлягає визнанню недійсним, як таке, що суперечить інтересам держави та суспільства.
Позивач у позові вказує, що акт про анулювання свідоцтва ПДВ ПП «Авангард інвест компані»складено 22.12.05р., це означає, що до цієї дати 2-й відповідач був платником ПДВ та мало виписувати податкові накладні. З цього приводу 1-й відповідач посилається на п. 25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, яке затверджено наказом ДПА України 01.03.2000р. № 79.
Крім того, з позовної заяви не вбачається, яка саме та ким саме шкода заподіяна державі та суспільству та у чому це виражено. 1-й відповідач додатково посилається на ст. 215 ЦК України щодо підстав недійсності правочину.
2-й відповідач відзив та витребувані документи суду не надав.
Позивач в обгрунтування своїх вимог виклав таке.
Добропільською ОДПІ в за результатами позапланової виїзної документальної перевірки фінансово-господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Донкерампромсировина»(третя особа у справі) з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум ПДВ за період з 01.01.05р. по 31.01.05р. встановлені господарські відносини та фінансові розрахунки між вказаним товариством та основним постачальником ТОВ «Модус-плюс»з придбання паливно-мастильних матеріалів згідно договору поставки № 2/131-4 від 16.11.04р. у кількості 78900 л.
При отриманні матеріалів, що не підтвердили дані обліку підприємства, яке перевірялось, податковою інспекцією вжито заходів щодо проведення позапланових документальних перевірок (у т.ч. зустрічних) про підтвердження правомірності заявлених платником податку до відшкодування сум ПДВ при наявності факту сплати ПДВ до Державного бюджету постачальниками.
Згідно інформації Ленінської МДПІ у м. Луганську від 26.05.05р. встановлено, що ПП «Модус-плюс»є посередником, а не виробником реалізованого третьою особою дизельного пального, і придбало ці нафтопродукти у 2-го відповідача, ПП «Авангард інвест компані»на підставі договору б/н від 07.12.04р. у загальній кількості 39450 л. на суму 102570,0 грн. Документів для підтвердження транспортування вказаного товару у обох випадках до перевірок не надано, таким чином, не з’ясовано той факт та фактично не встановлено, як транспортувався товар до місця зберігання, відсутні докази виконання будь-яких інших робіт.
Позивач підтверджує факт здійснення угоди та посилається на ч. 1 ст. 173 ГК України, 1 ст. 509 ЦК України, ст. 67 Конституції України, ст. 9 п. 3, ст. 11 Закону України «Про систему оподаткування».
Крім того, позивач вказує, що згідно інформації ДПІ у Артемівському районі м. Луганська, за місцем реєстрації ПП «Авангард інвест компані»підприємство звітність до податкового органу з січня 2005 року не подає, відповідно до постанови господарського суду Луганської області від 05.12.05р. по справі № 9/611ад визнано недійсним запис № 138210000001312 від 19.10.04р. в Єдиному державному реєстрі та припинено юридичну особу –ПП «Авангард інвест компані».
Позивач стверджує, що на дату складання спірної угоди (07.12.04р.) 2-й відповідач не був зареєстрованим платником ПДВ та після анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ не мало юридичних підстав для виписки іншим суб’єктам господарювання податкових накладних або укладати будь-які угоди та здійснювати фінансові операції.
Особи, які беруть участь у справі, сторони за адміністративною справою користуються правами та несуть обов’язки відповідно до ст.ст. 49, 51 КАС України.
Керуючись ст.ст. 121, 160, 165 КАС України, суд
у х в а л и в:
1. Закінчити підготовче провадження по справі № 9/477пд.
2. Призначити справу до судового розгляду на 15.08.06р. у приміщенні господарського суду Луганської області за адресою: м. Луганськ, пл. Героїв Великої Вітчизняної війни, 3а, кабінет № 335 об 11 год. 30 хв.
Суддя А.Г. Ворожцов