Справа № 125/274/18

Провадження № 22-ц/772/850/2018

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції Хитрук В.М.

Доповідач:Голота Л. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 рокуСправа № 125/274/18м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області у складі:

Головуючого судді: Голоти Л.О.,

суддів: Рибчинського В.П., Міхасішина І.В.,

за участю секретаря судового засідання Топольської В.О.,

учасники справи:

позивач : Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

відповідач : ОСОБА_3,

відповідач :ОСОБА_4,

відповідач : Головне територіальне управління юстиції у Вінницькій області,

відповідач : Процепко Анна Олексіївна,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_6, Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, Процепко Анни Олексіївни про визнання недійсним угоди, визнання незаконним виникнення права власності, скасування реєстраційних дій, внесення відомостей в реєстри, за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_6 на ухвалу Барського районного суду Вінницької області від 22.02.2018 року, постановлену у складі судді Хитрука В.М., -

в с т а н о в и в :

У лютому 2018 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося у суд із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, Процепко А.О. про визнання недійсним угоди, визнання незаконним виникнення права власності, скасування реєстраційних дій, внесення відомостей в реєстри.

Також ПАТ КБ «ПриватБанк» було подано заяву про забезпечення позову, яку обґрунтовуючи тим, що до Барського районного суду Вінницької області надійшла цивільна справа за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, Процепко А.О. про визнання недійсним угоди, визнання незаконним виникнення права власності, скасування реєстраційних дій, внесення відомостей в реєстри.

Зазначає, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 14.06.2007 року укладено кредитний договір УІСWG100001444. Згідно договору ПАТ КБ «ПриватБанк» зобов'язався надати ОСОБА_3 кредит у розмірі 26000.00 (Долар США) на термін до 12.06.2027 року, а ОСОБА_3 зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором було укладено договір іпотеки квартири від 14 червня 2007 року, який посвідчено приватним нотаріусом Барського районного нотаріального округу Вінницької області Мельником О.М. та зареєстровано в реєстрі за № 2447 та накладено заборону на відчуження квартири, зареєстровано в реєстрі за № 2448, зареєстровано в реєстрі заборон за № 46. Предметом іпотеки є квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Рішенням Барського районного суду Вінницької області від 26.06.2017 року по справі № 125/2510/16-ц позов ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідачів: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Вдовіна Л.Л., третя особа без самостійних вимог на стороні відповідачів приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Каримова Н.С., третя особа без самостійних вимог на стороні відповідачів приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Виноградова В.Ю., третя особа без самостійних вимог на стороні відповідачів, Комунальне підприємство Бар-Благоустрій, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідачів ФОП ОСОБА_11, до ПАТ КБ «ПриватБанк», ТОВ «Естейт Селлінг», про визнання недійсними договору купівлі-продажу квартири та інших правочинів, визнання права власності на квартиру і витребування її із чужого незаконного володіння задоволено.

Визнано недійсним з 11 серпня 2016 року укладений між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Естейт Селлінг» договір купівлі-продажу квартири, серія та номер: 2963, виданий 11 серпня 2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіною Л. Л.

Визнано незаконним виникнення 11 серпня 2016 року права власності у ТОВ «Естейт Селлінг» на об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1003349905202).

Скасовано всі реєстраційні дії приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіної Л.Л., які стосуються об'єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1003349905202).

Визнано недійсним з 23 вересня 2016 року укладений між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Естейт Селлінг» договір іпотеки, серія та номер: ПШТЕОК06629/Т)І207, виданий 23 вересня 2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Каримовою Н.С..

Скасовано всі реєстраційні дії приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Каримової Н.С., які стосуються об'єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1003349905202).

Визнано незаконним виникнення 7 грудня 2016 року права власності у ПАТ КБ «ПриватБанк» на об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1003349905202).

Скасовано всі реєстраційні дії приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Виноградової В.Ю., які стосуються об'єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1003349905202).

Визнано ОСОБА_3 власником об'єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1003349905202). Зобов'язано ПАТ КБ «ПриватБанк» повернути у володіння ОСОБА_3 нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1003349905202).

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 26.09.2017 року рішення Барського районного суду Вінницької області по справі № 125/2510/16-ц залишено без змін.

06.02.2018 року ПАТ КБ «ПриватБанк» з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 112981695 дізналося, що 29.12.2017 нерухоме майно, що знаходиться: АДРЕСА_2, зареєстровано за ОСОБА_4 Підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, квартири, серія та номер: 1469, виданий 29.12.2017 року, видавник: Приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Процепко А.О. Прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер запису: 39060569 від 29.12.2017 16:31:58, приватний нотаріус Процепко А.О., Вінницький міський нотаріальний округ, Вінницька область.

ПАТ КБ «ПриватБанк» вважає, що відчуження нерухомого майна ОСОБА_3 відбулось з порушенням чинного законодавства України та порушує права банка, а неприйняття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду, у зв'язку з чим, виходячи з положень ст. ст. 149-152 ЦПК України, ПАТ КБ «ПриватБанк» просило накласти арешт на нерухоме майно, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1003349905202), та знаходиться у власності ОСОБА_4

Ухвалою Барського районного суду Вінницької області від 22.02.2018 року заяву задоволено.

Накладено арешт на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1003349905202), та знаходиться у власності ОСОБА_4.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів суд дійшов висновку, що заявлені вимоги про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно є співмірними заявленим позовним вимогам, невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його постановлення на користь позивача, а відтак й порушить права позивача на судовий захист.

Не погоджуючись із ухвалою суду, ОСОБА_3, ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просять ухвалу суду скасувати.

Подана апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала суду порушує ч. 1 ст. 316, ч. 1 ст. 317, ч. ч. 1, 2 ст. 319, ч. 1 ст. 321 ЦПК України, оскільки ПАТ КБ «ПриватБанк» не має жодних законних майнових прав на нерухове майно - квартиру, накладення арешту на нерухоме майно обмежує право власності ОСОБА_4 та її малолітньої доньки ОСОБА_12 Ухвала суду порушує норми матеріального права та загальні засади права власності. Стверджують, що в ухвалі суду не зазначено підстави забезпечення позову у виді накладення арешту на майно, що є порушенням ст. 153 ЦПК України.

Відзив на апеляційну скаргу учасниками справи не подано.

У судовому засіданні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити. Представник ПАТ КБ «ПриватБанк» Рой В.Л. заперечив проти апеляційної скарги та просив її залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Процепко А.О. при розгляді апеляційної скарги поклалась на розсуд суду.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п. п. 8 п. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, обговоривши підстави апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Згідно з ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала суду відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається, окрім іншого, після відкриття провадження у справі до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини «Шмалько проти України» зазначено, що право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод».

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Колегія суддів вважає, що виходячи із суті заявленого позову, а саме визнання недійсним угоди, визнання незаконним виникнення права власності, скасування реєстраційних дій, внесення відомостей в реєстри, суд першої інстанції правомірно обрав такий вид забезпечення позову як накладення арешту на квартиру, яка є предметом оспорюваного правочину, що сприятиме збереженню статуса та належності цього нерухомого майна до закінчення розгляду справи по суті.

Аргументи апеляційної скарги про те, що суд, вживаючи заходи забезпечення позову у виді накладення арешту на нерухоме майно, не переконався в тому, що між сторонами дійсно існує спір, а позивач не має права вимоги за цим позовом, колегія суддів вважає такими, що не спростовують висновки суду, оскільки питання щодо того, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення сторін, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, у відповідності з вимогами ст. 264 ЦПК України вирішуються судом під час ухвалення рішення по суті спору.

Отже, аргументи апеляційної скарги не свідчать про порушення судом норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали та не спростовують правильні висновки суду першої інстанції.

Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що зазначені в апеляційній скарзі аргументи суттєвими не являються та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права.

Керуючись п. п. 8 п. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень, ст. ст. 258 ч. 4, 259 ч. 1, 367, 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу Барського районного суду Вінницької області від 22.02.2018 року у даній справі залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний тест постанови виготовлено 26.04.2018 року.

Головуючий Підпис Л. О. Голота

Судді: Підпис І. В. Міхасішин

Підпис В. П. Рибчинський

Згідно з оригіналом

Головуючий Л. О. Голота