ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2009 року № 5784 /09/ 9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого-судді Онишкевича Т.В.,
суддів Ліщинського А.М. , Ніколіна В.В.,
при секретарі судового засідання Сивулич О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Тернопільської області від 21 січня 2009 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Софт» до Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції, головного управління Державного казначейства України у Тернопільській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення відшкодування з податку на додану вартість ,
ВСТАНОВИЛА :
У березні 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю “Стар Софт” (далі – ТОВ “Стар Софт” ) звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправною бездіяльність Тернопільської ОДПІ щодо ненадання висновку органу державного казначейства із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню товариству з бюджету за декларацією з податку на додану вартість за листопад 2006 року, та зобов’язати відшкодувати йому з державного бюджету 51501 грн.
Постановою господарського суду Тернопільської області від 21 січня 2009 року у справі № 15а/173-3365 (14/197-4526) позов було задоволено частково, стягнено з Державного бюджету України на користь ТОВ «Стар Софт» 51501 грн. заборгованості з бюджетного відшкодування за листопад 2006 року з податку на додану вартість та 85 грн. сплаченого судового збору, а у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі відповідач Тернопільська ОДПІ просить зазначену постанову суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «Стар Софт». Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що Тернопільською ОДПІ ні проведеною документальною невиїзною перевіркою, ні позаплановою виїзною перевіркою заявлена ТОВ «Стар Софт» сума до відшкодування податку на додану вартість за листопад 2006 року не підтверджена, а тому немає правових підстав для надання відповідного висновку державному казначейству.
Одночасно звертає увагу апеляційного суду на те, що судом першої інстанції неправомірно було вирішено питання щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2006 року на користь позивача, оскільки відповідно до приписів пп. 7.7.8 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, процедура відшкодування призупиняється в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.
При цьому наголошує на тому, що ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2008 року, якою було залишено без задоволення апеляційну скаргу Тернопільської ОДПІ на постанову господарського суду Тернопільської області від 02.11.2007 року за позовом ТОВ «Стар Софт» про скасування податкового повідомлення-рішення від 22.03.2007 року № 0000092306/0 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 51501 грн., оскаржено Тернопільською ОДПІ у касаційному порядку. Тому до прийняття остаточного рішення судом касаційної інстанції судом неправомірно було вирішено питання про бюджетне відшкодування на користь позивача 51501 грн. податку на додану вартість.
Представник апелянта у ході апеляційного розгляду підтримала вимоги апеляційної скарги поясненнями, аналогічними до викладеного у самій скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову ТОВ «Стар Софт».
Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з’явилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності згідно із ч. 4 ст. 196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких міркувань.
Частково задовольняючи позовні вимог ТОВ «Стар Софт», суд першої інстанції виходив із того, що виходячи з приписів ст.ст. 72, 254 КАС України, податковою декларацією позивача з податку на додану вартість від 20.12.2006 року та постановою господарського суду Тернопільської області у справі № 14/41-1057, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2008 року, підтверджується право позивача на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у сумі 51501 грн. При цьому ним було визнано безпідставним покликання Тернопільської ОДПІ на оскарження у касаційному порядку вказаних судових рішень з огляду на відсутність доказів про відкриття касаційного провадження у справі.
Окрім того, приписами пп. 7.7.8 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не обмежується право платника податку на стягнення у судовому порядку спірного бюджетного відшкодування.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають фактичним обставинам справи і є правильними.
Так, положеннями ст. 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відтак колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що з урахуванням приписів ст. 254 КАС України щодо набрання законної сили судовим рішенням, на підставі постанови господарського суду Тернопільської області від 02.11.2007 року у справі № 14/41-1057, залишеної без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2008 року, слід вважати встановленим право позивача на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у сумі 51501 грн. за листопад 2006 року з огляду на безпідставність зменшення такого у вказаній сумі податковим органом.
Одночасно колегія суддів вважає, що оскільки відповідно до приписів ч. 2 ст. 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання на всій території України, то покликання апелянта на оскарження вказаних судових рішень у касаційному порядку, а відтак про відсутність остаточного рішення із судового оскарження та необхідність зупинення процедури бюджетного відшкодування позивачу податку на додану вартість, не може братися до уваги.
При цьому колегія суддів наголошує на тому, що процесуальним законом передбачено порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами (Глава 4 Розділ ІV КАС України) та повороту виконання судових рішень ( ст. 256 КАС України), якими відповідач вправі скористатися у випадку відмови у задоволенні позову ТОВ «Стар Софт» у справі № 14/41-10057 судом касаційної інстанції.
За таких обставин колегія суддів приходить до переконання про те, що при вирішення даного публічно-правового спору суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апелянта висновків суду не спростовують, а відтак подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення – без змін.
Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів,
УХВАЛИЛА :
апеляційну скаргу Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову господарського суду Тернопільської області від 21 січня 2009 року у справі № 15а/173-3365(14/197-4526) – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Ухвала у повному обсязі виготовлена 10 грудня 2009 року.
Головуючий суддя Т.В. Онишкевич
Судді А.М. Ліщинський
В.В. Ніколін