ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2009 року № 5167 /09/ 9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Ліщинського А.М. , Ніколіна В.В.,
при секретарі судового засідання Сивулич О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Бучацькому та Монастириському районах Тернопільської області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 січня 2008 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Бучацькому та Монастириському районах Тернопільської області про зобов’язання вчинити дії,
ВСТАНОВИЛА :
Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області (далі – УПФУ в Монастириському р-ні) у грудні 2008 року звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати дії відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Бучацькому та Монастириському районах Тернопільської області (далі – ВВД ФССНВВ в Бучацькому та Монастириському р-ах) неправомірними та зобов’язати внести в акт щомісячної звірки витрати на щомісячну державну адресну допомогу до пенсії за квітень-листопад 2008 року у розмірі 56550,32 грн.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 січня 2009 року у справі № 2-а-12390/08 позов було задоволено, визнано дії ВВД ФССНВВ в Бучацькому та Монастириському р-ах щодо неприйняття до заліку загальних сум витрат, що підлягають відшкодуванню, неправомірними та зобов’язано внести в акт щомісячної звірки суму витрат на щомісячну державну адресну допомогу до пенсії у сумі 56550,32 грн. за квітень-листопад 2008 року.
Зазначену постанову в апеляційному порядку оскаржило ВВД ФССНВВ в Бучацькому та Монастириському р-ах, яке у поданій апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову УПФУ в Монастириському р-ні. У обґрунтування своїх вимог апелянт покликається на те, що судом першої інстанції було помилково ототожнено щомісячну цільову грошову допомогу на прожиття та щомісячну державну адресну допомогу до пенсії.
Окрім того, на думку апелянта, суд першої інстанції не врахував того, що постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 року не може встановлюватися додатковий вид матеріального забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, оскільки таке доповнення може бути здійснене лише законами України з окремих видів загальнообов’язкового державного соціального страхуванням.
Одночасно звертає увагу апеляційного суду на те, що форма акту щомісячної звірки витрат не містить графи “сума виплаченої щомісячної адресної допомоги до пенсії”, що унеможливлює задоволення відповідної позовної вимоги.
Державна адресна допомога до пенсії та витрати на її виплату правомірно не включені до щомісячних актів звірки через відсутність передбачених на те законодавством підстав. Суми виплаченої державної адресної допомоги до пенсії та витрат на її доставку не підтверджені позивачем належними доказами.
Представник апелянта ВВД ФССНВВ в Бучацькому та Монастириському р-ах у ході апеляційного розгляду підтримав подану апеляційну скаргу повністю, давши пояснення, тотожні до викладеного у самій скарзі.
Представник УПФУ в Монастириському р-ні у судовому засіданні апеляційного суду вимоги апелянта заперечив, просить залишити оскаржуване судове рішення без змін, а подану апеляційну скаргу – без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача та учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з таких міркувань.
Задовольняючи позовні вимоги УПФУ в Монастириському р-ні, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем понесені передбачені законодавством витрати, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача. На підставі аналізу положень Закону України “ Про загальнообов’язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ”, Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному Фонду України витрат, пов’язаних із виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого спільною постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року № 5-4/4, та постанови Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 року “ Деякі питання пенсійного забезпечення громадян ” судом першої інстанції було зроблено висновок про необхідність зобов’язання ВВД ФССНВВ в Бучацькому та Монастириському р-ах внести в акт щомісячної звірки суму витрат на щомісячну державну адресну допомогу до пенсії у сумі 56550,32 грн. за квітень-листопад 2008 року, визнавши дії відповідача щодо неприйняття до заліку загальних сум витрат, що підлягають відшкодуванню, неправомірними.
Разом із тим зазначені висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, лише частково відповідають дійсним обставинам справи та вимога закону.
Як незаперечно встановлено судом першої інстанції, між сторонами існує спір щодо відшкодування ВВД ФССНВВ в Бучацькому та Монастириському р-ах на користь УПФУ в Монастириському р-ні витрат на щомісячну державну адресну допомогу до пенсії у сумі 56550,32 грн.
Діючим законодавством України передбачено можливість відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному Фонду України коштів, пов’язаних із виплатами, здійсненими у зв’язку із отриманням особою інвалідності чи настанням смерті внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Однак, при наявності спору між такими суб’єктами владних повноважень та недосягнення згоди щодо підписання актів зі сторони Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, він повинен вирішуватися шляхом пред’явлення адміністративного позову про стягнення відповідних коштів, а не шляхом пред’явлення вимог про підписання актів звірки розрахунків, оскільки така дія передбачає обопільну згоду та відсутність спору між сторонами.
Така правова позиція, окрім іншого, була висловлена Судовою палатою у адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема у постанові від 20 березня 2007 року у справі № 21-1087 за позовом управління ПФУ у Великобагачанському районі Полтавської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Великобагачанському районі Полтавської області про зобов’язання прийняти до заліку та відшкодування сум.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 196 КАС України суд апеляційної інстанції не вправі розглядати позовні вимоги, що не були заявлені у суді першої інстанції.
Відтак, оскільки позивачем не було пред’явлено до відповідача у встановленому законом порядку позову про стягнення відповідних коштів, між сторонами існує спір щодо відшкодування спірних витрат, а вимоги про зобов'язання підписання актів звірок не можуть бути задоволені через наявність спору між сторонами із цього приводу, то колегія суддів приходить до переконання про неможливість задоволення позовних вимог УПФУ у Монастириському р-ні, що були предметом даного судового розгляду.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до переконання, що при вирішенні даного спору суд першої інстанції допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи, а тому подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова – скасуванню з постановленням нової про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 202 п.3, 205, 207, 254 КАС України колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА :
апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Бучацькому та Монастириському районах Тернопільської області задовольнити.
Скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 січня 2009 року у справі № 2-а-12390/08 та прийняти нову, якою у задоволенні позову управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Постанова у повному обсязі складена 10 грудня 2009 року.
Головуючий суддя Т.В. Онишкевич
Судді А.М. Ліщинський
В.В. Ніколін