Справа № 404/1646/18

Номер провадження 3/404/833/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 року Суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда Завгородній Євген Віталійович, розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності, які були направлені з Кропивницького ВП ГУ НП в Кіровоградській області відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, ідентифікаційний номер – не встановлено, не працюючого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2, за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії АА №886741, 28.02.2018 року о 00 год. 30 хв. ОСОБА_1, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 вчинив відносно своєї колишньої дружини гр. ОСОБА_2 насильство в сім’ї, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягають у висловлюванні в її сторону нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров’ю гр. ОСОБА_2, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозицією ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за насильство в сім’ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілій особі, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, не проходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім’ї. З наведеного убачається, що об’єктивна сторона правопорушення передбачає наявність обов’язкових складових: діяння - вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного, економічного характеру та наслідків у вигляді настання /або можливості настання/ шкоди фізичному або психічному здоров’ю потерпілої.

Розгляд справи проводиться за принципом диспозитивності. Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1, про факт заподіяння шкоди фізичному або психічному здоров’ю потерпілій, чи можливості такого заподіяння, не зазначено, що свідчить про відсутність однієї зі складових об’єктивної сторони адміністративного правопорушення. У вказаному протоколі лише зазначено, що вчинено побутову сварку, в ході якої особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, виражалась нецензурною лайкою.

Європейський суд з прав людини в пункті 32, справи «Максименко проти України» обґрунтував необхідність забезпечення юридичної допомоги у випадку, коли інтереси правосуддя вимагають, щоб цій особі була надана така допомога. Інтереси правосуддя вимагають забезпечення обов’язкового представництва у випадку, коли йдеться про позбавлення особи свободи. Санкція ст. 173-2 КУпАП передбачає можливість застосування адміністративного арешту. Таким чином відсутність захисника при отриманні письмових пояснень і оформленні протоколу про адміністративне правопорушення суперечить інтересам особи на захист, щодо якої пред’явлено обвинувачення, відтак відібрані письмові пояснення особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення є недопустимим доказом.

Відповідно ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», насильство у сім’ї це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Зазначене у цій же статті визначення пояснює, що психологічне насильство в сім’ї – це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи.

Надані на розгляд матеріали, у розумінні до вимог п. 14 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», не містять доказів на підтвердження ознак психологічного насильства вчиненого саме з метою навмисного спричинення емоційної невпевненості, нездатності захистити себе, якими могла завдаватись або завдана шкода психічному здоров’ю.

Таким чином, матеріали адміністративного провадження не містять достатньої кількості належних та допустимих доказів, які б переконливо вказували на вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених у диспозиції ст.173-2 КУпАП та настання для потерпілої особи наслідків, зазначених у цій статті.

Дослідивши письмові матеріали адміністративного провадження, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП не знайшла свого підтвердження належними та достатніми доказами, тому вважає за необхідне звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв’язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, а провадження по справі закрити.

Керуючись ст.ст. 1, 9, 173-2, 245, 247, 277, 280, 283, 284 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, закрити в зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Кіровоградської області протягом десяти днів з дня її винесення через Кіровський районний суд м. Кіровограда.

Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда ОСОБА_3