АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3199/18 Справа № 201/6995/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Єлізаренко І.А.

Категорія 41

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

         головуючого судді Єлізаренко І.А.

         суддів           Свистунової О.В., Красвітної Т.П.

         за участю секретаря Черкас Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 лютого 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, треті особи Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області, Головне Управління Служби безпеки України у Донецькій та Луганській областях, Донецька обласна військово-цивільна адміністрація, Товариство з обмеженою відповідальністю «Монтажно-будівельна компанія «Сінергія», Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго», Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Дніпрообленерго» про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2017 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4звернулися до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивачі посилалися на те, що вони є засновниками ТОВ «Монтажно-будівельна компанія «Сінергія». 30 квітня 2017 року, 02 травня 2017 року та 04 травня 2017 року на персональній сторінці у соціальній мережі «Facebook» відповідач ОСОБА_2 поширив неправдиву інформацію про позивачів, а саме: «Учредители ООО «МСК «Синергия», неоднократно замечены в сотрудничестве и пособничестве руководству, так называемой «ДНР»!»; «Также учредители ООО «МСК «Синергия», неоднократно замечены в сотрудничестве и пособничестве руководству, так называемой «ДНР»!»; «Но и с фактическими собственниками компании ООО «МСК «Синергия», не все в порядке. Есть информация, что они имеют отношение к ОСОБА_5, лидеру так называемой «ДНР». Поширена інформація є неправдивою, заподіяла шкоду честі, гідності та діловій репутації позивачів. На підставі викладеного, позивачі просили суд визнання вказану інформацію недостовірною, зобов’язати відповідача спростувати цю інформації у такий же спосіб, у якій вона була поширена, відшкодувати моральну шкоду в сумі 50 000 грн. на користь кожного з позивачів, а також судові витрати (а.с.2-7).

17 травня 2017 року суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюк О.А. заявив самовідвід. Справу було передано у провадження судді Ткаченко Н.А. (т.1 а.с. 24, 25).

18 травня 2017 року суддя Ткаченко Н.А. постановила ухвалу, якою заявила самовідвід. Справу було передано у провадження судді Ходаківського М.П. (т.1 а.с.28, 29).

19 травня 2017 року суддя Ходаківський М.П. заявив самовідвід, після чого справу за підсудністю було передано до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська (т.1 а.с.30, 31, 33, 34).

22 червня 2017 року суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Єлісєєва Т.Ю. постановила ухвалу, якою заявила самовідвід. Справу було передано у провадження судді Шевцової Т.В. (т.1 а.с.46 -48).

22 червня 2017 року суддя Шевцова Т.В. заявила самовідвід. Справу було передано у провадження судді Литвиненка І.Ю. (т.1 а.с.49 -51).

26 червня 2017 року суддя Литвиненко І.Ю. постановив ухвалу, якою заявив самовідвід. Справу було передано у провадження судді Женеску Е.В. (т.1 а.с.52-54).

19 липня 2017 року суддя Женеску Е.В. заявила самовідвід, після чого справу за підсудністю було передано до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська (т.1 а.с.55, 56, 58, 59).

06 листопада 2017 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області, Управління Служби безпеки України у Донецькій області, Військово-цивільну адміністрацію у Донецькій області, ТОВ «МБК «Сінергія», ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» (т.1 а.с.93-98).

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 лютого 2018 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4 Визнано недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_3, ОСОБА_4, інформацію, поширену ОСОБА_2 на персональній сторінці у соціальній мережі Facebook, а саме: інформацію, поширену 30 квітня 2017 року, о 16.00 год., такого змісту: «Учредители ООО «МСК «Синергия», неоднократно замечены в сотрудничестве и пособничестве руководству, так называемой «ДНР»!»; інформацію, поширену 02 травня 2017 року, о 07.05 год., такого змісту: «Также учредители ООО «МСК «Синергия», неоднократно замечены в сотрудничестве и пособничестве руководству, так называемой «ДНР»!»; інформацію, поширену 04 травня 2017 року, о 04.29 год., такого змісту: «Но и с фактическими собственниками компании ООО «МСК «Синергия», не все в порядке. Есть информация, что они имеют отношение к ОСОБА_5, лидеру так называемой «ДНР». Зобов’язано ОСОБА_2 спростувати недостовірну інформацію шляхом розміщення на його персональній сторінці у соціальній мережі Facebook не пізніше десяти днів від дня набрання рішенням законної сили інформації про те, що інформація про ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка поширена: 30 квітня 2017 року, о 16.00 год., а саме: «Учредители ООО «МСК «Синергия», неоднократно замечены в сотрудничестве и пособничестве руководству, так называемой «ДНР»!»; 02 травня 2017 року, о 07.05 год., а саме: «Также учредители ООО «МСК «Синергия», неоднократно замечены в сотрудничестве и пособничестве руководству, так называемой «ДНР»!»; 04 травня 2017 року, о 04.29 год., а саме: «Но и с фактическими собственниками компании ООО «МСК «Синергия», не все в порядке. Есть информация, что они имеют отношение к ОСОБА_5, лидеру так называемой «ДНР», є недостовірною. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 компенсацію заподіяної моральної шкоди в сумі 3 000 грн., компенсацію судових витрат у сумі 2 880 грн., разом – 5 880 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 компенсацію заподіяної моральної шкоди в сумі 3 000 грн., компенсацію судових витрат у сумі 2 880 грн., разом – 5 880 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду від 12 лютого 2018 року скасувати в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивачів, посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивачів просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 лютого 2018 року залишити без змін, посилаючись на його законність та обгрунтованість.

Головне Управління Служби безпеки України у Донецькій та Луганській областях звернулися до апеляційного суду із заявою про зімну найменування третьої особи - Управління Служби безпеки України у Донецькій області на Головне Управління Служби безпеки України у Донецькій та Луганській областях у зв’язку із здійсненою 22 березня 2018 року державною реєстрацією змін до відомостей про Управління Служби безпеки України у Донецькій області, що містяться в Єдиному державному реєстрі (т.1 а.с.229, 230).

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно п.9 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 є засновниками ТОВ «Монтажно-будівельна компанія «Сінергія» (т.1 а.с.16-19).

Звернувшись до суду зі вказаними позовними вимогами, позивачі посилалися на те, що 30 квітня 2017 року, 02 травня 2017 року та 04 травня 2017 року на своїй персональній сторінці у соціальній мережі «Facebook» відповідач ОСОБА_2 поширив наступну інформацію про позивачів російською мовою: «Учредители ООО «МСК «Синергия», неоднократно замечены в сотрудничестве и пособничестве руководству, так называемой «ДНР»!»; «Также учредители ООО «МСК «Синергия», неоднократно замечены в сотрудничестве и пособничестве руководству, так называемой «ДНР»!»; «Но и с фактическими собственниками компании ООО «МСК «Синергия», не все в порядке. Есть информация, что они имеют отношение к ОСОБА_5, лидеру так называемой «ДНР». Зазначене підтверджується роздруківкою даних з персональної сторінки ОСОБА_2 у соціальній мережі «Facebook», тому просили суд визнання вказану інформацію недостовірною, зобов’язати відповідача спростувати цю інформації у такий же спосіб, у якій вона була поширена, відшкодувати моральну шкоду в сумі 50 000 грн. на користь кожного з позивачів (т.1 а.с.2-7, 20 -23).

Судом першої інстанції витребувалася у третіх осіб інформація щодо протиправної діяльності ТОВ «Монтажно-будівельна компанія «Сінергія», але останні повідомили про відсутність таких відомостей (т.1 а.с.111, 113, 114, 129, 130, 141, 142).

Задовольняючи частково позовні вимоги позивачів, суд першої інстанції посилався на те, що відповідачем відносно позивачів розповсюджені необмеженому колу осіб відомості у соціальній мережі «Facebook», які є недостовірними, у поширеній відповідачем інформації відсутні ознаки оціночних суджень, а тому поширена інформація підлягає спростуванню її у такий саме спосіб, у який її було поширено, однак погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов них через неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, що відповідно до ст.376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно ст.32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім’ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Беручи до уваги приведені конституційні положення, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

Згідно з ч. 2 ст. 5 Закону України «Про інформацію», реалізація права на інформацію громадянами, юридичними особами і державою не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Згідно ст. 201 ЦК України, особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім'я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Відповідно до ст. 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Відповідно до ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та Протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції, кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров'я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини (справи Лінгенса, ОСОБА_6 і Гійзельс, Гудвіна, Прагер і Обершлік) свобода вираження поглядів, гарантована п. 1 ст. 10, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. За умови додержання п. 2 свобода вираження стосується не лише тієї «інформації» чи тих «ідей», які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких «демократичне суспільство» неможливе.

При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б однієї особи у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.  

Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 є засновниками ТОВ «Монтажно-будівельна компанія «Сінергія» (т.1 а.с.16-19).

Позивачі в своїй позовній заяві посилалися на те, що 30 квітня 2017 року, 02 травня 2017 року та 04 травня 2017 року на своїй персональній сторінці у соціальній мережі «Facebook» відповідач ОСОБА_2 поширив наступну інформацію про позивачів російською мовою: «Учредители ООО «МСК «Синергия», неоднократно замечены в сотрудничестве и пособничестве руководству, так называемой «ДНР»!»; «Также учредители ООО «МСК «Синергия», неоднократно замечены в сотрудничестве и пособничестве руководству, так называемой «ДНР»!»; «Но и с фактическими собственниками компании ООО «МСК «Синергия», не все в порядке. Есть информация, что они имеют отношение к ОСОБА_5, лидеру так называемой «ДНР». Зазначене підтверджується роздруківкою даних з персональної сторінки ОСОБА_2 у соціальній мережі «Facebook», тому просили суд визнання вказану інформацію недостовірною, зобов’язати відповідача спростувати цю інформації у такий же спосіб, у якій вона була поширена, відшкодувати моральну шкоду в сумі 50 000 грн. на користь кожного з позивачів (т.1 а.с.2-7, 20 -23).

Судом першої інстанції витребувалася у третіх осіб інформація щодо протиправної діяльності ТОВ «Монтажно-будівельна компанія «Сінергія», але останні повідомили про відсутність таких відомостей (т.1 а.с.111, 113, 114, 129, 130, 141, 142).

Відповідач ОСОБА_2 в своїй апеляційній скарзі та в судовому засіданні в апеляційному суді заперечував проти того, що саме ним у соціальній мережі була викладена вказана в позовній заяві позивачів інформація, вказав, що сторінка у соціальній мережі «Facebook» ним взагалі не створювалася і ним ніколи не велася.

З матеріалів справи вбачається, що сторінка у соціальній мережі «Facebook», яка як зазначають позивачі, належить відповідачу та на якій відповідач ОСОБА_2 поширив недостовірну інформацію про позивачів, експертом, атестованим за спеціальністю «Дослідження телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів» не досліджувалася, що також підтвердив в судовому засіданні в апеляційному суді представник позивачів.

Висновок фахівця в галузі дослідження телекомунікаційних систем відсутній.

На розгляд в судовому засіданні в апеляційному суді ставилося питання про призначення у даній справі судової експертизи із залученням фахівців для дослідження телекомунікаційних систем (обладнання) щодо дослідження сторінки у соціальній мережі «Facebook», на якій була викладена вказана в позовній заяві позивачів інформація.

Представником позивачів до апеляційного суду було надано клопотання про призначення у даній справі судової психофізичної експертизи (т.2 а.с.21, 22).

Ухвалою апеляційного суду від 25 квітня 2018 року у задоволенні клопотання представника позивачів про проведення у справі судової психофізичної експертизи було відмовлено.

З клопотанням про призначення у даній справі судової експертизи саме для проведення комп’ютерно-технічного дослідження та дослідження телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів для встановлення власників аккаунтів, розміщених на ресурсах/посиланнях із залученням фахівців для дослідження телекомунікаційних систем (обладнання) учасники справи не зверталися.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов’язана  довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Розглядаючи спір суд першої інстанції посилався на норми ч.3 ст.277 ЦК України, однак при цьому не врахував, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інформацію» та Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 27 березня 2014 року, частину третю статті 277 ЦК України виключено.

Доменне ім'я facebook.com є приватним доменним іменем другого рівня в домені соm, який є загальним доменом верхнього рівня. Доменне ім'я  facebook.com не відносяться до українського сегменту Інтернет.

Адреса facebook не належать до адресного простору українського сегмента мережі Інтернет, адміністрування цих доменних імен в Україні не здійснюється.

Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно до положень ЦПК України адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.

Відповідач ОСОБА_2 заперечував проти того, що саме ним у соціальній мережі була викладена вказана в позовній заяві позивачів інформація, зазначав, сторінка у соціальній мережі «Facebook» ним взагалі не створювалася і ніколи не велася.

Слід зазначити доказів на підтвердження того, що сторінка у соціальній мережі «Facebook», на якій була викладена зазначена в позовній заяві інформація про засновників ТОВ «Монтажно-будівельна компанія «Сінергія», дійсно належить відповідачу ОСОБА_2 позивачами суду не надано.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 лютого 2018 року слід скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384   ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити.

Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 лютого 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, треті особи Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області, Головне Управління Служби безпеки України у Донецькій та Луганській областях, Донецька обласна військово-цивільна адміністрація, Товариство з обмеженою відповідальністю «Монтажно-будівельна компанія «Сінергія», Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго», Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Дніпрообленерго» про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди – скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, треті особи Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області, Головне Управління Служби безпеки України у Донецькій та Луганській областях, Донецька обласна військово-цивільна адміністрація, Товариство з обмеженою відповідальністю «Монтажно-будівельна компанія «Сінергія», Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго», Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Дніпрообленерго» про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судовий збір за звернення з апеляційною скаргою по 1 680 грн. з кожного.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена  шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду  протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя

Судді