ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

21 грудня 2023 рокусправа № 380/18823/23

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Карп`як Оксана Орестівна, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними  та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

          До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП – НОМЕР_1 ; надалі - Позивач) з позовом до    Головного управління Пенсійного фонду України    у Львівській області (адреса: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів,79016; код ЄДРПОУ – 13814885; надалі - Відповідач) в якому просить суд:

          визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати та виплатити пенсію на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 14.07.2023 №11/18741-суд, без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.02.2021;

          зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 14.07.2023 №11/18741-суд, без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.02.2021;

          визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати та виплатити пенсію на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 14.07.2023 №11/18742-суд, без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.02.2022;

          зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 14.07.2023 №11/18742-суд, без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.02.2022;

          визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 з обмеженням максимального розміру пенсії, з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році”, починаючи з 01.03.2022, та з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», починаючи з 01.03.2023;

          зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області виплачувати пенсію ОСОБА_1 без обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році”, починаючи з 01.03.2022 та з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», починаючи з 01.03.2023.

          Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю обмеження з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року максимального розміру пенсійної виплати позивача та з 01.03.2023 максимального розміру пенсійної виплати позивача, перерахованої відповідно до приписів постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 та від 24.02.2023 № 168. Вважає, що вказане обмеження порушує його конституційне право на належний соціальний захист.

          Відповідач правом на подання відзиву до суду не скористався.

          Згідно пунктом 3 частини 3 статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від       11.08.2023 року, вказану позовну заяву залишено без руху, а особі, що звернулась, надано строк для усунення недоліків. Вимоги ухвали судді від 11.08.2023 року позивачем виконано повністю.

          Ухвалою судді від 22.08.2023 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін, за наявними у справі доказами.

          Суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

          Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону № 2262-XII.

          Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06.04.2023 року у справі № 380/1083/23, позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо не проведення перерахунку розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року та на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та не оформлення і не надання до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновлених довідок про розмір його грошового забезпечення станом на 01 січня 2021 року та на 01 січня 2022 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року та на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01 лютого 2021 року та з 01 лютого 2022 року.           Зобов`язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України перерахувати розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року та на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нові довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2021 року та на 01 січня 2022 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року та на 01 січня 2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01 лютого 2021 року та з 01 лютого 2022 року.

          Листом Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 24.07.2023 року за № 1300-5902-8/108081, повідомило представника позивача про те, що станом на 01.12.2022 року підсумок пенсії з надбавками ОСОБА_1 , становив 24645, 69 грн.

          Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 27.11.2023 року за № 1300-5902-8/171957, судом встановлено що перерахунок пенсії позивача станом на 01.02.2021 року та станом на 01.02.2022 року відповідачем не проводився.

          Доказів обмеження пенсії максимальним розміром позивачу з 01.02.2021 року та з 01.02.2021 року  позивачем не подано.

          Згідно з протоколом про перерахунок пенсії у пенсійній справі № 1310012476 станом на 01.12.2022 року, відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача. За результатами здійсненого перерахунку пенсія позивача склала 24845, 69 грн, проте з урахуванням обмеження максимального розміру пенсії позивачу виплачується така у розмірі 21539, 20 грн.

          Не погоджуючись з обмеженням пенсії максимальним розміром позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

          Щодо обмеження пенсійної виплати позивача максимальним розміром, суд зазначає таке.

          Згідно з частиною другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Відповідно до статті 43 Закону України №2262-ХІІ максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

          Щодо застосування відповідачем обмеження позивачу пенсії максимальним розміром, то суд враховує, що Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 N 7-рп/2016 у справі N1-38/2016, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

          Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення зазначені положення втратили чинність, тобто виплата пенсії особам, які отримують її відповідно до положень Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", має здійснюватися без обмеження пенсії максимальним розміром.

          Тобто, починаючи із 2017 року стаття 43 Закону України №2262-XII не передбачала положення про обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами. Відтак, внесені Законом України від 06.12.2016 №1774 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до частини 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії - "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року"), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

          Такий висновок узгоджується з позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 522/16882/17, від 31.01.2019 у справі № 638/6363/17, від 12.03.2019 у справі № 522/3049/17, від 09.11.2020 у справі № 813/678/18.

          Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що обмеження розміру виплати пенсії позивача при проведенні перерахунку з 01.12.2022 року не ґрунтуються на положеннях Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" 06.12.2016 року № 1774-VIII, оскільки аналогічні за суттю та змістом обмеження, передбачені частиною 7 статті 43 Закону від 09.04.1992 року №2262-XII, визнанні неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016.

           16.02.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році, пунктом 2 якої установлено, що з 01.03.2022 розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31.12.2021 включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 згаданої постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.          

           24.02.2023 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №168 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році, пунктом 2 якої установлено, що з 01.03.2023 розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31.12.2021 включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

          На виконання вимог вказаних постав відповідач здійснив  перерахунком пенсії позивача та станом на 01.03.2023 розмір пенсії позивача становив 26145, 69 грн., проте з урахуванням обмеження такої максимальним розміром до виплати належить 21539,20 грн.

          Частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

          Стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

          Європейський суд з прав людини у рішенні від 08 листопада 2005 року у справі "Кечко проти України" (заява N 63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23).

          Крім того, відповідно до пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 17 березня 2004 року N 7-рп/2004 у справі N 1-13/2004, Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов`язану з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року N 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року N 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій). Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба в Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року N 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій). Порядок проходження служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях врегульовано спеціальними нормативно-правовими актами, які покладають на громадян, які перебувають на такій службі, додаткові обов`язки і відповідальність.

          Зважаючи на наведене, суд зазначає, що право позивача на отримання перерахованого розміру пенсії, з урахуванням вже сплачених сум, має визначатись та визначається безпосередньо Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а відтак підпадає під дію статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Захист прав власності" і що відповідні суми доплати до пенсії за результатом проведення перерахунку слід вважати "майном" у розумінні цього положення, оскільки позивач отримав право на вказані суми виплат, в той час як невиплата таких сум є втручанням у право позивача на мирне володіння майном.

          Наведена правова позиція підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, викладеною, зокрема, у рішеннях від 10 березня 2011 року у справі "Сук проти України" (заява N 10972/05), згідно з яким поняття "майно" в першій частині статті 1 Першого протоколу має автономне значення, яке не обмежується правом власності на фізичні речі та є незалежним від формальної класифікації в національному законодавстві. Певні інші права та інтереси, що складають активи, наприклад, борги, можуть також вважатися "майновими правами" і, відповідно, "майном" у розумінні цього положення (п. 22) та від 26 червня 2014 року у справі "Суханов та Ільченко проти України" (заяви N 68385/10 та 71378/10), в якому Суд нагадав, що за певних обставин "законне сподівання" на отримання "активу" також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (див. рішення у справі "Копецький проти Словаччини" (Kopecky v. Slovakia) [ВП], заява N 44912/98, п. 52, ЄСПЛ 2004-IX).

          При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

          З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обмеження максимального розміру пенсійної виплати позивача з 01.12.2022 року та з 01.03.2023 року перерахованої відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році від 16.02.2022 №118, постанови Кабінету Міністрів України Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році від 24.02.2023 № 168.

           З урахуванням викладеного, з метою ефективного поновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.12.2022 року та з 01.03.2023 року з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році від 16.02.2022 №118, та з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році №168 від 24.02.2023 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.

          Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 27.11.2023 року за № 1300-5902-8/171957, судом встановлено що перерахунок пенсії позивача станом на 01.02.2021 року та станом на 01.02.2022 року відповідачем не проводився.

          Доказів обмеження пенсії максимальним розміром позивачу з 01.02.2021 року та з 01.02.2021 року  позивачем не подано.

          Відповідно обмеження максимального розміру пенсії позивача станом на 01.02.2021 року та станом на 01.02.2022 року  відповідач не встановлював.

          Тому у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обмеження з 01.02.2021 року та з 01.02.2022 року пенсії позивача  та зобов`язання здійснити перерахунок без такого обмеження необхідно відмовити.

          Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

          Відповідно до статті 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути сплачений судовий збір у розмірі 2147,20 грн.

          Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п.3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

          Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП – НОМЕР_1 ) до    Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області    (вул. Митрополита Андрея, 10 м. Львів, 79016; код ЄДРПОУ – 13814885) про визнання протиправними дій      та зобов`язання вчинити дії, -  задовольнити частково.

          Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обмеження максимального розміру пенсійної виплати ОСОБА_1 з 01.12.2022 року та з 01.03.2023 року перерахованої відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році від 16.02.2022 №118 та  постанови Кабінету Міністрів України Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році від 24.02.2023 № 168.

          Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівський області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії  з 01.12.2022 року  та з 01.03.2023 року з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році від 16.02.2022 №118, та з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році №168 від 24.02.2023 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.

          У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

          Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул. Митрополита Андрея, 10 на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП – НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 2147, 20 грн.

          Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» цього Кодексу.            

СуддяКарп`як Оксана Орестівна