ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2023 року                                                                м. Чернівці

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Станковська Г. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-1 КУпАП за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Єпрем`яна Л. В. на постанову Сокирянського районного суду Чернівецької області від 28 листопада 2023 року,-

У С Т А Н О В И В:

Постановою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 28 листопада 2023 року, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП і за його вчинення накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 500 (п`ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

Згідно постанови суду першої інстанції, 25 листопада 2023 року ОСОБА_1 о 12 год. 00 хв., вчинив спробу незаконного перетину державного кордону з території України в Республіку Молдова поза пунктами пропуску, через державний кордон України, на напрямку прикордонного знаку №0107/06 на відстані 25000 метрів від лінії державного кордону, на території Сокирянської ОТГ Дністровського району Чернівецької області, у зв`язку з чим був затриманий прикордонним нарядом «Контрольний пост», чим порушив вимоги ст.ст. 9, 12 Закону України «Про Державний кордон України» від 04.11.1991 року, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою, захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Єпрем`ян Л. В. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Сокирянського

ЄУНСС №722/2474/23                                               Головуючий у І інстанції: Ратушенко О. М.

Провадження №33/822/816/23                                 Доповідач: Станковська Г.А.        

Категорія: ст. 204-1 КУпАП                        

районного суду Чернівецької області  від 28 листопада 2023 року скасувати, а

провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного

правопорушення.

Свої доводи обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 був затриманий аж за 25 км. від державного кордону, що вказує на те, що останній міг рухатись в будь-який населений пункт Сокирянського ОТГ, а не в сторону державного кордону.

Посилається на те, що ОСОБА_1 25 листопада 2023 року повинен був зустрітись зі своєю знайомою ОСОБА_2 в м. Сокиряни та передати останній речі. В подальшому ОСОБА_3 забрала свої речі, у затриманого ОСОБА_1 .

Вказує, що ОСОБА_1 не підписав протокол про адміністративне правопорушення, оскільки вважав, що протокол складений безпідставно.

Зауважує, що 08 грудня 2023 року, свідок ОСОБА_3 дала відповідь на адвокатський запит, в якій підтвердила своє прохання до ОСОБА_1 передати їй речі.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши доводи адвоката Єпрем`ян Л. В. та правопорушника ОСОБА_1 , в режимі відеоконференції, які підтримали подану апеляційну скаргу, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, суд дійшов наступних висновків.

Апеляційний суд, відповідно до положень ст. 294 КУпАП, переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дані вимоги закону при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення судом першої інстанції не виконані в повному обсязі.

Частинами 1, 2 статті 9 Закону України «Про державний кордон України» передбачено, що перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.

Крім того, ч. 3 ст. 9 вказаного Закону визначено що, пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна

Відповідно до ч. 1 ст. 12 зазначеного Закону пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в`їзду на територію України або виїзду з України.

Відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» 24 лютого 2022 року на території Україні запроваджено воєнний стан (воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень).

Апеляційний суд приймає до уваги, що відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 в Україні запроваджено загальну мобілізацію, що передбачає здійснення визначених Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходів, зокрема, обмеження виїзду чоловіків 18-60 років за кордон.

Досліджуючи матеріали справи в апеляційному порядку, суд вважає наявні в матеріалах справи докази недостатніми для обґрунтування вини ОСОБА_1 за критерієм «поза розумним сумнівом».

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.

Доказами в справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які установлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків тощо (ч. 1 ст. 251 КУпАП), а обов`язок щодо їх (доказів) збирання покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених законом (ч. 2 ст. 251, ст. 255 КУпАП).

З протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 130538 від 26 листопада 2023 року (а.с. 1) вбачається, що 25 листопада 2023 року ОСОБА_1 о 12 год. 00 хв., вчинив спробу незаконного перетину державного кордону з території України в Республіку Молдова поза пунктами пропуску, через державний кордон України, на напрямку прикордонного знаку №0107/06 на відстані 25000 метрів від лінії державного кордону, на території Сокирянської ОТГ Дністровського району Чернівецької області, у зв`язку з чим був затриманий прикордонним нарядом «Контрольний пост», чим порушив вимоги ст.ст. 9, 12 Закону України «Про Державний кордон України» від 04.11.1991 року, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

Апеляційний суд вважає зазначений протокол неналежним доказом, оскільки, у порушення вимог ст.256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення посадовими особами Державної прикордонної служби України матеріалів справ про адміністративні правопорушення, уповноваженою посадовою особою не конкретизовано місце вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому діяння, не зазначено координати, де нібито здійснено спробу перетину державного кордону, не

додано схему із зазначенням цих координат із прив`язкою до місцевості.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.

Разом з тим, апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 підписав лише клопотання про розгляд справи в суді без його участі та протокол особистого огляду, огляду речей і документів (а.с.3,5).

Інші документи, а саме протокол про адміністративне правопорушення та протокол про адміністративне затримання не засвідчені підписом останнього, як і самі пояснення ОСОБА_1 . Разом це все ставить під сумнів присутність останнього при складанні адміністративних матеріалів.

Суд першої інстанції не звернув увагу і на те, що в матеріалах справи відсутня схема правопорушення, на якій зафіксовані умовні позначки місця вчинення правопорушення, маршрут руху порушника та лінію державного кордону, а також фото чи відео фіксації факту вчинення правопорушення чи інших беззаперечних доказів, які б вказували на причетність та умисел ОСОБА_1 на перетин кордону в такий спосіб, яке ставиться йому у провину.

Перебування за 25 км від державного кордону не свідчить про намір незаконного його перетину.

Посилання районного суду на пояснення старшого прикордонного наряду майстер сержанта ОСОБА_4 (а.с.7), як на доказ винуватості ОСОБА_1 апеляційний суд оцінює критично, оскільки в розумінні ст. 251 КУпАП, такі пояснення не можуть вважатися належним і допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення, оскільки працівники прикордонної служби є зацікавленими особами.

Крім того, суд першої інстанції залишив поза увагою письмові пояснення ОСОБА_1 від 25 листопада 2023 року (а.с. 4) з яких вбачається, що він був зупинений на власному авто, працівниками ДПСУ близько 11 год. на блокпосту біля ГЕС, а потім супроводжений працівниками ДПСУ до м. Сокиряни у відділ ВПС для пояснення своєї мети приїзду. Вказав, що привіз речі для своєї знайомої, яка проживає в Молдові. Виїжджати за кордон мети не мав. Суд у своєму судовому рішенні не дав їм оцінку.

Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції не з`ясував обставини щодо можливого вчинення цього правопорушення цією особою, не встановив у чому саме полягає спроба перетину ОСОБА_1 державного кордону.

Апеляційний суд зауважує, що ОСОБА_1 мав при собі лише паспорт громадянина України, за допомогою якого було встановлено його особу, а будь-яких інших речей чи документів, які б вказували на наявність у ОСОБА_1 умислу на незаконний перетин державного кордону у нього вилучено не було і це відображено у протоколі огляду речей, де зазначено, що заборонених предметів та речей не виявлено (ва.с.3).

Крім цього, ОСОБА_1 не перетинав Державний кордон України з серпня 2017 року, що підтверджується доданою до апеляційної скарги копією паспорта громадянина України для виїзду за кордон, який дійсний до 10 листопада 2025 року

(а.с. 21).

Інших доказів, які б підтверджували обставин, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення в матеріалах справи не міститься.

Таким чином, дослідивши матеріали справи в апеляційному порядку, суд вважає що в матеріалах справи відсутні докази незаконного перетину кордону ОСОБА_1 за обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Наявні докази, на які посилається суд першої інстанції, апеляційний суд оцінює виключно як припущення посадових осіб прикордонної служби, вони є недостатніми для обґрунтування вини ОСОБА_1 за критерієм «поза розумним сумнівом».

Підсумовуючи наведене, апеляційний суд дійшов переконання, що в матеріалах відсутні належні та достатні докази, які б свідчили про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП поза розумним сумнівом.

У відповідності до ст. 62 Конституції України, ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998р. (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоби, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа вчинила правопорушення, яке ставиться йому в провину; обов`язок доведення лежить на обвинуваченні, і всі сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого.

На переконання апеляційного суду, районний суд прийшов до передчасного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, не навівши достатніх доводів на обґрунтування свого рішення, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 245, 247, 294 КУпАП апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Єпрем`яна Л. В. - задовольнити.

Постанову Сокирянського районного суду Чернівецької області від 28 листопада 2023 року, якою  ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП – скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Чернівецького

апеляційного суду Г.А. Станковська