Справа № 345/4272/17

Провадження № 22-ц/779/415/2018

Категорія 59

Головуючий у 1 інстанції Кардаш О. І.

ОСОБА_1 ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 року м. Івано-Франківськ

Апеляційний суд Івано-Франківської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача ОСОБА_2,

суддів: Горейко М.Д., Пнівчук О.В.,

секретаря Петріва Д.Б.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом Калуського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області до ОСОБА_3 про стягнення суми надміру виплаченої пенсії, за апеляційною скаргою Калуського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на рішення Калуського міськрайонного суду, постановлене у складі судді Кардаш О.І. 22 січня 2018 року в м. Калуші,

в с т а н о в и в :

14 грудня 2017 року Калуське об’єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області звернулось з позовом до ОСОБА_3 про стягнення суми надміру виплаченої пенсії.

В заяві зазначено, що з 04 березня 2005 року ОСОБА_3 була призначена пенсія у зв’язку з втратою годувальника на неповнолітню дочку ОСОБА_4, а з 12 серпня 2010 року – на неповнолітнього сина ОСОБА_5

Підставою для призначення зазначених пенсій було рішення Калуського міськрайонного суду від 03 березня 2005 року про визнання ОСОБА_6 безвісно відсутнім.

Вказані пенсії ОСОБА_7 отримувала до 30 квітня 2017 року.

Посилаючись на те, що відповідачці було відомо про місце перебування ОСОБА_6, а саме про те, що він проживає в м. Києві, і зазначені обставини були встановлені під час проведення досудового кримінального провадження, а отже ОСОБА_3 з 04 квітня 2005 року по 30 квітня 2017 року безпідставно отримувала пенсію по втраті годувальника, позивач просив стягнути з відповідачки 103 578,92 грн. надміру виплаченої пенсії.

Рішенням Калуського міьскрайонного суду від 22 січня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

У апеляційній скарзі Калуське об’єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області посилається на незаконність рішення суду.

Апелянт зазначає, що суд з посиланням на положення ст. 1215 ЦК, як на підставу відмови в задоволенні позову, виходив з не доведеності вини ОСОБА_3 у нарахуванні та отриманні нею пенсії.

Однак, судом не враховано того, що ОСОБА_3 було відомо про місце перебування ОСОБА_6, який постійно спілкувався з дітьми та надавав їм матеріальну допомогу, що могли б підтвердити свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9, однак суд відмовив у задоволенні клопотання про їх допит.

Крім того, факт спілкування ОСОБА_6 з дітьми підтверджено протоколом допиту його як свідка від 30.03.2017 року.

Апелянт зазначає, що частиною 1 статті 50 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Судом не було враховано положень ст. 1212 ЦК про те, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Просить рішення суду скасувати та постановити нове про задоволення позову.

Представник Калуського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області в судове засідання не з’явився та надіслав клопотання про розгляд справи без його участі.

ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилась, хоча належним чином була повідомлена про місце і час розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги з таких підстав.

Встановлено, що рішенням Калуського міськрайонного суду від 03 березня 2005 року ОСОБА_6 було визнано безвісно відсутнім. (а.с.7)

Протоколом № 6140 від 08.02.2006 року, на підставі заяви ОСОБА_3 від 30.01.2006 року, УПФУ в м. Калуші з 04.03.2005 року ОСОБА_3 було призначено пенсію по втраті годувальника на неповнолітню дочку ОСОБА_4 (а.с.4,5)

Розпорядженням УПФУ в м. Калуші №135183 від 12.08.2010 року, на підставі заяви ОСОБА_3 від 11.06.2010 року, їй було призначено пенсію по втраті годувальника за визнаного безвісно відсутнім ОСОБА_6 на двох неповнолітніх дітей, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 9, 11)

Рішенням Калуського міськрайонного суду від 13 грудня 2017 року рішення Калуського міськрайонного суду від 03 березня 2005 року про визнання ОСОБА_6 безвісно відсутнім було скасовано. (а.с.37)

Ухвалою Калуського міськрайонного суду від 10 листопада 2017 року ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, а кримінальне провадження відносно неї закрито у зв’язку з дійовим каяттям.

Зазначеною ухвалою суду встановлено, що ОСОБА_3 з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, не повідомивши Калуське об’єднане управління ПФУ Івано-Франківської області про обставину, що впливає на пенсійне забезпечення (повернення її чоловіка ОСОБА_6, визнаного на підставі рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03.03.2005 року безвісно відсутнім), умисно з корисливих мотивів у період з січня по квітень 2017 року безпідставно одержала пенсію по втраті годувальника на загальну суму 5388,00 грн., чим заподіяла Державному бюджету України шкоду на вказану суму.

Також цією ухвалою встановлено, що у січні 2017 року обвинуваченій стало відомо, що ОСОБА_6, який рішенням суду був визнаний безвісно відсутнім, проживає в м. Києві з іншою сім'єю, та надає матеріальну допомогу її дітям, однак ОСОБА_3 вирішила незаконно отримувати пенсію та не повідомила Калуське об’єднане УПФУ Івано-Франківської області про даний факт. За період з 01.01.2017 року по 30.04.2017 року шахрайським методом отримала державні (бюджетні) кошти в сумі 5388,00 гривень, які виплачувалися їй як пенсія по втраті годувальника (а.с.13).

Отже, ухвалою Калуського міськрайонного суду від 10 листопада 2017 року встановлено факт умислу відповідачки на незаконне отримання пенсії в період з 01 січня 2017 року по 30 квітня 2017 року.

Відповідно до ч.6 ст. 82 ЦПК вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ч.1 ст. 103 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Відповідно до вимог ст.50 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 1215 ЦК не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

В статті 1215 ЦК України встановлено як загальне правило (поверненню не підлягає пенсія, яка виплачена юридичною особою добровільно), так і виключення з нього - відсутність рахункової помилки зі сторони платника та недобросовісність з боку набувача.

Наявність хоча б однієї з таких підстав виключає можливість застосування загального правила.

Тобто, відсутність рахункової помилки та добросовісність набувача презюмується, а тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника: за загальним правилом цивільного процесу щодо змагальності сторін.

Зі змісту ухвали Калуського міськрайонного суду від 10 листопада 2017 року вбачається, що представник Калуського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області під час судового розгляду кримінального провадження не заперечував проти звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності та закриття провадження по справі (а.с.13 зворот).

Також встановлено, що ОСОБА_3 повернула Калуському об’єднаному управлінню Пенсійного фонду України Івано-Франківської області надміру виплачені їй кошти в сумі 5388,00 грн.

Отже, позивачем не доведено наявності будь-яких зловживань з боку відповідача, які могли б стати підставою для стягнення з неї отриманих сум пенсії по втраті годувальника за період з 04.03.2005 року по 31.12.2016 року, а тому вимоги позивача про стягнення коштів за цей період є безпідставними.

Посилання позивача у апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_3 було відомо про місце перебування ОСОБА_6, який постійно спілкувався з дітьми та надавав їм матеріальну допомогу, що могли б підтвердити свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9, та що підтверджено протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 30.03.2017 року, не заслуговують на увагу, оскільки як було зазначено вище, ухвалою Калуського міськрайонного суду від 10.11.2017 року встановлено отримання ОСОБА_3 шахрайським методом державних (бюджетних) коштів в сумі 5388,00 гривень, які виплачувалися їй як пенсія по втраті годувальника, лише за період з 01 січня 2017 року по 30 квітня 2017 року, а відповідно ч. 6 ст. 82 ЦПК ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої постановлена ухвала суду.

Враховуючи вищенаведене, підстав для скасування рішення суду немає.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Калуського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області залишити без задоволення, а рішення Калуського міськрайонного суду від 22 січня 2018 року – без зміни.

Постанова суду набирає законної сили з дня її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

ОСОБА_1 ОСОБА_2

Судді: М.Д. Горейко

ОСОБА_10