АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого - Британчука В.В.
суддів - Бартащук Л. В., Балацької Г.О.
за участю прокурора - Гуменюк Л.М.
засудженого - ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2009 року,-
Цим вироком: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Києва, українець, громадянин України, не працюючий, проживаючий та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий: 13.04.2006 року Печерським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу у розмірі 510 грн; 17.10.2007 року Печерським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавленні волі. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з випробовуванням з іспитовим строком 2 роки,-
засуджений за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення
волі.
На підставі ч. 1, ч. 4 ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до призначеного судом покарання невідбутої частини покарання за вироком Печерського районного суду м. Києва від 17.10.2007 року остаточно призначено покарання 2 років 6 місяців позбавлення волі.
Згідно вироку, 22 червня 2009 року близько 14 години 50 хвилин, ОСОБА_1, знаходячись в ресторані швидкого харчування «Пузата хата», який розташований по вул. Червоноармійській, 40 в м. Києві, з корисливих мотивів, маючи умисел на заволодіння чужим майном, підійшов до столику за яким сиділа гр. ОСОБА_2, та скориставшись тим, що остання залишила свою сумку без нагляду і переконавшись, що за його діями ніхто не
_________________
Справа № 11-а-189
Категорія: ч. 2 ст. 185КК України
Головуючий у першій інстанції:Новак А.В
Доповідач: Бартащук Л. В.
спостерігає, повторно, таємно викрав з її сумки шкіряний гаманець «Zірру WalletM.V. Amarante», вартістю 5700 грн., в якому знаходились грошові кошти 50 гривень, але злочин не закінчив з причин, які не залежали від його волі, був одразу затриманий на місці потерпілою ОСОБА_2.
В апеляції прокурор просить апеляційну інстанцію скасувати вирок районного суду та постановити новий вирок, оскільки при призначенні засудженому покарання за сукупністю вироків суд першої інстанції порушив вимоги ст. 71 ч.4 КК України щодо розміру остаточного покарання, яке є меншим, ніж невідбуте покарання за попереднім вироком. Апелянт пропонує призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю вироків 3 роки 1 місяць позбавлення волі.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляцію, засудженого, який заперечував проти апеляції прокурора, вивчивши матеріали справи та доводи апеляції, провівши судові дебати, надавши засудженому останнє слово, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню.
Висновок суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину при обставинах, встановлених вироком, підтверджується зібраними по справі доказами, є обґрунтованим і не оспорюється учасниками судового розгляду.
З протоколу судового засідання вбачається, що при розгляді справи з урахуванням думки засудженого, який в суді повністю визнав винність та не оспорював фактичні обставини справи, судом у відповідності до вимог ст. 299 ч.3 КПК України прийнято рішення про недоцільність дослідження доказів.
Аналіз зібраних досудовим слідством доказів свідчить про правильність висновку суду щодо винності ОСОБА_1 у вчиненні злочину, пов"язаного із замахом на крадіжку чужого майна повторно .
Апеляційна інстанція не вбачає підстав для призначення ОСОБА_1 за ст. 185 ч.2 КК України більш суворого покарання, ніж обрано судом першої інстанції, який, як вбачається з вироку, врахував наявні по справі обставини, які пом"якшують покарання.
Разом з тим, призначаючи засудженому остаточне покарання за сукупністю вироків, суд першої інстанції припустився помилки. Відповідно з ч.4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Як вбачається з копії вироку Печерського районного суду м. Києва від 17.10.2007р., ОСОБА_1 засуджений за ст. 185 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки (а.с.41). Міру покарання він не відбував.
Злочин, за який ОСОБА_1 засуджений даним вироком, він вчинив 22.06.2009р. під час іспитового строку. Тому остаточне покарання за сукупністю вироків повинно бути більшим від покарання, призначеного
як за даний злочин, так і не відбутої частини покарання за попереднім вироком, тобто більшим 3-х років позбавлення волі.
Тому апеляція в цій частині підлягає задоволенню, а вирок суду в частині призначення ОСОБА_1 покарання за сукупністю вироків - скасуванню з постановленням апеляційною інстанцією свого вироку з дотриманням вимог ст. 71 ч.4 КК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366, 378 КПК України, колегія суддів,-
засудила:
апеляцію прокурора, який, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.
Вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 6.10. 2009 року в частині призначення ОСОБА_1 покарання за сукупністю вироків скасувати.
На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного ОСОБА_1 за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, частково приєднати покарання, невідбуте за попереднім вироком у вигляді 1 року 1 місяця позбавлення волі, і остаточно за сукупністю вироків призначити покарання 3 роки 1 місяць позбавлення волі.
В решті вирок залишити без змін.
Вирок Апеляційного суду м. Києва може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом одного місяця з моменту його проголошення, а засудженим -в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Головуючий:
Судді: