Справа № 2а-182/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

11 березня 2009 року суддя Лутугинського районного суду Луганської області

Кулешова Л.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження  адміністративну справу за позовом  ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області про визнання дій неправомірними та виплати державної допомоги,

ВСТАНОВИВ:

    3 лютого  2009 року позивач ОСОБА_2 звернулася до Лутугинського районного суду з позовом до відповідача УПСЗН Лутугинської райдержадміністрації, в якому послалася, що вона має дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за якою здійснює догляд.  У відповідності до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років . Однак, у квітні 2007 року у відповідності до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» відповідач зазначену допомогу призначив та  виплачував як різницю між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23% прожиткового мінімуму для застрахованих осіб. Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років був встановлений у таких розмірах : з 1 січня  – 434 грн., з 1 квітня – 463 грн., з 1 жовтня – 470 грн. Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік» розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років був встановлений у таких розмірах : з 1 січня -526 грн., з 1 квітня – 538 грн., з 1 липня -540 грн., з 1 жовтня – 557 грн. Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року та від 22 травня 2008 року, вказані норми були визнані неконституційними.  Позивач просить визнати дії відповідача з виплати йому допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку неправомірними, зобов’язати відповідача виплатити їй недоплачену суму щомісячної допомоги по догляду за дитиною з 1 квітня 2007 року по теперішній час.

    У судове засідання позивач не з’явилася, просила розглянути справу без її участі.

    Представник відповідача в судове засідання не з’явився, до його початку надав суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, та заперечення проти позову, в яких посилається на наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України, будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно Закону про Державний бюджет. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в 2007 та 2008 роках виплачувалася відповідно до законів про Державний бюджет України на відповідні роки в межах передбачених бюджетом коштів, крім того,  позивачем пропущений строк звернення до суду з адміністративним позовом. У зв’язку з цим відповідач просить відмовити в задоволенні позову.

    20 лютого 2009 року постановлено ухвалу про розгляд справи в порядку письмового провадження.

    Дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

    Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 має дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за якою здійснює догляд. Позивач є застрахованою особою та відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»  має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яку йому виплачує відповідач.

    При цьому допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку  виплачувалася позивачеві в розмірах, визначених Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

    Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про народження дитини, довідкою відповідача про розмір допомоги.

    Відповідно до ст.. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень, суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

     Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні  ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією за законами України.

    Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім’ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги  сім’ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення встановлений Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».

    Тобто, Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов’язані з призначенням та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.

    Ст. 5 цього Закону визначено, що всі види державної допомоги сім’ям з дітьми, крім допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків( усиновителів, опікуна, піклувальника).

    Таким чином, відповідач у справі – орган владних повноважень, на якого чинним законодавством покладений обов’язок щодо нарахування та виплати допомоги сім’ям з дітьми до досягнення нею трирічного віку.

    Статтею 15 Закону України « Про державну допомогу сім’ям з дітьми» встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

    Статтею 1 Закону України « Про державну допомогу сім’ям з дітьми» встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Закону, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

    При цьому, Кабінету Міністрів України не делеговані функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

    Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 р.  було встановлено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у таких розмірах: абзацом 3 частини 2 статті 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку складає розмір, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

    Пунктом 14 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було призупинено дію ст. 15 та п. 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

    Проте, рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення абз. 3 ч. 2 ст. 56 та п. 14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» були визнані неконституційним, у зв'язку з чим втратили чинність.  

    Рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Отже, з 9 липня 2007 року відновлена дія статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

    Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» затверджений на 2007 рік прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня -434 грн., з 1 квітня -463 грн., з 1 жовтня -470 грн.

    Таким чином, починаючи з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року при здійсненні виплати допомоги сім’ям з дітьми до досягнення ними трирічного віку відповідач повинен був керуватись зазначеними розмірами прожиткового мінімуму.      

    Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України  на 2008 рік  та про внесення змін до деяких законів України»  № 107  від 28 грудня 2007 року   встановлено, що згідно Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»     допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в 2008 році надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.  

    Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року не визнано неконституційним  вказані положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року щодо встановлення  вказаного розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а тому  дії відповідача з 1 січня 2008 року є правомірними та виплати позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснені у порядку та розмірі, визначеному діючим на момент виплати, законодавством України .  

    Відповідно до ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

    Враховуючи протиправність дій відповідача, з метою захисту прав позивачки від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, суд прийшов до висновку про необхідність захисту цих прав шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачеві недоплачену щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною за період з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року, в решті позовних вимог відмовити.

    Оскільки відповідач відмовив позивачу перерахувати допомогу 24 січня  2009 року, то річний строк звернення позивачки до суду не сплинув.

    Відповідно до ч. 3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

    Позов ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та виплати державної допомоги задовольнити частково.

    Визнати неправомірними дії  Управління праці та соціального захисту населення Лутугинської  районної державної адміністрації Луганської області, щодо нарахування та виплати ОСОБА_2  допомоги по догляду за дитиною до досягнення  нею трирічного віку з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.  

    Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області перерахувати та виплатити  ОСОБА_2 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку  суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, а саме з 9 липня 2007 року з урахуванням прожиткового мінімуму для дітей у віці до 6 років у розмірі 463 грн.; з 1 жовтня 2007 року з урахуванням прожиткового мінімуму для дітей у віці до 6 років в розмірі 470 грн.

    В задоволенні решти позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

    Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 грн. 70 коп.

     Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Лутугинський районний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

    Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

              Суддя :