Справа № 2-471/09р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

26 листопада  2009 року                     Підволочиський районний  суд Тернопільської області  в складі:

головуючого                                                     Сташківа Н.Б.

            за участю:

            секретарів судового засідання                    Гука Р.Б., Максимів О.М.

    представника відповідача                           ОСОБА_1 - ОСОБА_2

представника позивачів             ОСОБА_3,  ОСОБА_4 –             ОСОБА_5

розглянувши у відкритому  судовому  засіданні в сел. Підволочиську Тернопільської області  цивільну  справу за позовом  ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 до ОСОБА_1 Токівської сільської ради, третя особа Підволочиська районна державна нотаріальна контора  про визнання частково недійсними свідоцтва про право на спадщину за заповітом, свідоцтва про право власності та визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В :

    Позивачі ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1  Токівської сільської ради, третя особа Підволочиська районна державна нотаріальна контора про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання за ними права власності  на ? частину житлового будинку АДРЕСА_1,  посилаючись на те, що ? частка спірного будинковолодіння знаходилось у їх спільній власності як колгоспний двір, а інша його частина у власності ОСОБА_9 Після смерті ОСОБА_9 відкрилась спадщина за законом на все належне їй майно де б воно не було і з чого б воно не складалось, а саме ? частки спірного будинковолодіння, яке по заповіту успадкувала ОСОБА_1 У 2008 році при оформленні правовстановлюючих документів на новобудову вони дізнались, що відповідач на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, котре видане на підставі рішення  виконавчого комітету Токівської сільської ради № 6 від  27 травня 1997 року, відповідно до якого за ОСОБА_9 визнано право власності на все будинковолодіння оформила право власності на весь житловий будинок АДРЕСА_1. Вважають, що свідоцтво про право на спадщину та свідоцтво про право власності на житловий будинок видані незаконно, оскільки спадкодавцю ОСОБА_9 належала  лише ? частка спірного житлового будинку, а тому і свідоцтво про право на спадщину повинно було бути видане лише на дану частку.  

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, та представник ОСОБА_4 ОСОБА_3, ОСОБА_5 заявлені вимоги підтримали у повному обсязі зіславшись на обставини викладені у позовній заяві. Крім того, ОСОБА_5 ствердив, що будучи на той час сільським головою та підписуючи рішення про визнання за померлою ОСОБА_9 право власності на спірний житловий будинок, вважав, що сесія сільської ради  визнала за нею право власності лише  на її  половину, і не придав цьому належного значення, оскільки ні в кого не викликало сумніву, що інша частина належить позивачам по справі.

 Представник відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги позивача не визнав та пояснив, що  відповідно до заповіту від 13 листопада 1985 року ОСОБА_9, житловий і господарський будинок та належне їй майно заповіла ОСОБА_1 27 травня 1997 року рішенням виконкому Токівської сільської ради за померлою ОСОБА_9  визнано право власності на цілий житловий будинок АДРЕСА_1. Після смерті ОСОБА_9 відкрилась спадщина на належний їй житловий будинок АДРЕСА_1 Тернопільської області, яку успадкувала спадкоємиць за заповітом ОСОБА_1, що стверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом виданим  Підволочиською державною нотаріальною конторою 04 липня 1997 року за реєстровим номером 1097, а тому заявлені позовні вимоги позивачів про те, що ОСОБА_9 належала лише ? частка спірного будинковолодіння є безпідставними. Крім того, позивачами пропущено строк, протягом якого вони вправі звернутись за захистом порушеного права, оскільки ОСОБА_5 будучи станом на 2007 рік сільським головою, підписав рішення виконавчого комітету Токівської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області, котрим визнали право власності на цілий житловий будинок АДРЕСА_1 Тернопільської області і відповідно він і повідомив про прийняте рішення інших позивачів по справі.

Представник Токівської  сільської ради заявлені позовні вимоги позивачів визнала у повному обсязі, та пояснила, що приймаючи рішення про визнання права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 Тернопільської області, селищною радою дійсно не було враховано того, що спірне будинковолодіння є колгоспним двором яке належить усім його членам.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору Підволочиська державна нотаріальна контора в судове засідання не з'явилась, хоча про день час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, однак подала суду заяву згідно якої  просить справу розглянути у її відсутності, при вирішенні даної справи покладаються на думку суду.

За вказаних обставин, відповідно до ст. 169 ЦПК України, суд приходить до переконання, що справу слід слухати у відсутності представника третьої особи Підволочиської нотаріальної контори на підставі зібраних у справі доказів.

 Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази суд встановив такі факти:

13 листопада 1985 року ОСОБА_9 згідно заповітного розпорядження зареєстрованого в реєстрі за № 5, житловий і господарський будинок та належне їй майно заповіла своїй онуці  ОСОБА_1

Відповідно до архівної довідки № 459 від 30 грудня 2008 року виданої Підволочиським районним державним архівом Підволочиської районної державної адміністрації у по погосподарській книзі за 1991 рік у розділі ІІІ "Жилий будинок у особистій власності господарства" за ОСОБА_9 рахувалась ? його частка.

Також документами, котрі стверджують, що спірне будинковолодіння перебувало не лише в користуванні однієї особи свідчить довідка № 551  від 29 квітня 2009 року видана ВАТ "Тернопільобенерго", та акт обстеження спірного житлового будинку складений комісією  Токівської сільської ради від 15 травня 2009 року, відповідно до якого ? частка спірного житлового будинку має окремий вхід, закривається окремим замком, а також має окремий ввід електроенергії з відділеним від іншої частини будинку лічильником електроенергії, який зареєстрований за ОСОБА_5

Таким чином, судом встановлено, що на час відкриття спадщина після смерті ОСОБА_9, котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1,  у власності спадкодавця була лише ? частка спірного будинковолодіння.

Однак рішенням виконавчого комітету Токівської сільської ради № 6 від 27 травня 1997 року за померлою ОСОБА_9 визнано право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 Тернопільської області.

На підставі даного рішення Підволочиське районне бюро технічної інвентаризації видало на ім'я померлої ОСОБА_9 свідоцтво про право власності на цілий житловий будинок АДРЕСА_1.

Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_1, є спадкоємцем майна ОСОБА_9, вона звернулась у Підволочиську державну нотаріальну контору з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом  після смерті ОСОБА_9

04 липня 1997 року Підволочиською державною нотаріальною конторою ОСОБА_1 видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_9, спадкова маса якого складається з житлового будинку з надвірними будівлями що знаходиться у АДРЕСА_1, на підставі якого 04 липня 1997 року Підволочиським районним бюро технічної інвентаризації ОСОБА_1 видано технічний паспорт на спірний житловий будинок.

Однак, як убачається з архівної довідки № 68 від 19 жовтня  2009 року виданої Підволочиським районним державним архівом, по документах архівного фонду Токівської сільської ради Підволочиського району, а саме у по погосподарській книзі за 1991 рік, спірне будинковолодіння є колгоспним двором, головою якого є ОСОБА_5 з яким проживали дружина ОСОБА_3, дочка ОСОБА_6, дочка ОСОБА_7,  та син ОСОБА_4

Таким чином, судом встановлено, що виконавчий комітет Токівської сільської ради приймаючи рішення про визнання права власності на цілий житловий будинок АДРЕСА_1 Тернопільської області за померлою ОСОБА_9  не врахував того, що спірний житловий будинок  перебував у власності двох колгоспних дворів ОСОБА_9 та колгоспного двору котрий складається з 5-ти його членів, а саме ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6., ОСОБА_7,  та ОСОБА_4  

Відповідно до ч.1 ст. 17 діючого на час виникнення правовідносин Закону України Про власність" майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім’ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.

Також, відповідно до вимог ст.55 вказаного закону, власник не може бути позбавлений права на своє майно, крім випадків, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України.

              Таким чином, судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Токівської сільської ради, яким визнано за померлою ОСОБА_9 право власності на цілий житловий будинок, у той час коли їй належала лише ? його частка і як наслідок на підставі даного рішення 27 червня 1997 року Підволочиським районним бюро технічної інвентаризації видане свідоцтво про право особистої власності за спірне будинковолодіння за померлою ОСОБА_9 та 04 липня 1997 року Підволочиською державною нотаріальною конторою видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом, порушують право власників на належне їм майно, яке відповідно до вимог Закону України "Про власність" є їх спільною сумісною власністю.

За вказаних обставин позовні вимоги позивачів є підставними та підлягають до задоволення, шляхом визнання частково недійсними свідоцтва про право особистою власності від 27 червня 1997 року та свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 04 липня 1997 року та визнання права власності за позивачами як за членами колгоспного двору.

При цьому, суд не бере до уваги посилання представника відповідача про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності, позаяк даний строк розпочинається, коли особа дізналась, або повинна була дізнатись про порушення свого права і встановлюється тривалістю у три роки, а оскільки з пояснень позивачів їм стало відомо про порушення їх прав у 2008 році під час оформлення правовстановлюючих документів на інше будинковолодіння, тому строк протягом якого особа вправі звернутись до суду з позовом про захист порушеного її права слід рахувати з 2008 року.

На підставі наведеного та керуючись ст. 10, 60,212, 213, 215, 294, п.4 ст. 295 ЦПК України,  ст..ст. 17, 55 Закону України «Про власність», п. 5-8  Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності"  

В И Р І Ш И В :

    Позов задоволити.

    Визнати свідоцтво про право власності  на житловий будинок АДРЕСА_1 Тернопільської області видане Токівською сільською радою від 27 червня 1997 року за реєстровим № 11 та свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 видане  Підволочиською державною нотаріальною конторою за реєстровим № 1097 частково недійсними.

    Визнати  за ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 право власності  на ? частину житлового будинку АДРЕСА_1.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Заява про апеляційне оскарження рішення подається до Апеляційного суду Тернопільської області через Підволочиський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, апеляційна скарга – протягом 20 днів після заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання такої заяви, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

        Суддя