Справа № 2а-3836
2009 рік
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 грудня 2009 року Комінтернівський районний суд м. Харкова
у складі: головуючого судді Юр'євої А.М.
при секретарі Листопад І.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Комінтернівському районі м. Харкова про відновлення порушеного права на пенсію, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України у Комінтернівському районі м. Харкова, в якому просить визнати неправомірною відмову відповідача у перерахунку йому пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54 п.4, 67 п.3,71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок його пенсії по інвалідності відповідно до ст.ст. 50, 54 п.4, 67 п.3 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 16.09.2009 року із розрахунку 8 мінімальних прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, а також проводити перерахунок пенсії у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму.
В обґрунтування свого позову позивач посилається на те, що він є інвалідом 2-ї групи від захворювання, пов'язаного з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.
На цей час він отримує пенсію у розмірі 1289,00 гр.., який не відповідає чинному законодавству.
Згідно з ч.4 ст.54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими …по 2 групі інвалідності -8 мінімальних пенсій за віком .
Відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірах:- інвалідам 2 групи- 75 % мінімальної пенсії за віком.
Законом України " Про державний бюджет України на 2008 рік" від 28.12.2007 року внесено зміни до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", які рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України.
Розмір мінімальної пенсії за віком чітко визначено Законом України "Про державний бюджет на 2008 рік та внесення змін в інші законодавчі акти".
Він звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії та додаткової пенсії, але йому незаконно було відмовлено.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги.
Представник відповідача Управління пенсійного фонду України у Комінтернівському районі м. Харкова у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності та заперечення проти позову. Представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що пенсія по інвалідності та додаткова пенсія позивачеві призначена законно , на підставі законів України, постанов Кабінету Міністрів України, розпоряджень, які є обов'язковими для виконання і підстав для її перерахунку немає. Крім того, порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
ОСОБА_1 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалід IІ групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 27 травня 1996 року, довідкою МСЕК № 035723 від 3.10.1991 року, та має право на пільги і компенсації, встановлені законодавством України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" / а.с6,11/.
Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м.Харкова та отримує пенсію по інвалідності П групи від захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно до ч.1 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. 50 вищезазначеного Закону / а.с.3,4,19/.
Згідно з довідкою відповідача ОСОБА_1 отримує пенсію в розмірі 1090,00 гр. з 1.07.2008 року , додаткову пенсію у розмірі 99, 60 гр. / а.с.19/.
07.09.2009 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, відповідно до ст.ст.50,54 ч.4 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", але в здійсненні перерахунку пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю йому було відмовлено / а.с.5 /.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 1.01.2008 року виплачувалась пенсія на підставі Закону України " Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", а з 22.05.2008 року на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" та постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 №654 "Про підвищення пенсійного забезпечення громадян" / а.с.15-16/.
Законом України " Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до Закону України " Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" , а саме до ст. 50 , згідно з якою особам, які віднесені до 1 категорії, інвалідам 2 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю , у розмірі 20 % прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із Законом України " Про державний бюджет України" і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами;
ч.3 ,4 ст. 54 цього Закону замінено текстом:
У всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не можуть бути нижчими:
Для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році П групи інвалідності 200% прожиткового мінімуму для осіб , яки втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із Законом України " Про державний бюджет України" і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Проте, рішенням Конституційного суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення п.28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані неконституційними.
Відповідно до вимог ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.
Частинами 4 та 6 постанови КМУ від 28.05.2008 року №530 передбачено, що щомісячна додаткова пенсія інвалідам П групи, які отримують пенсію відповідно до Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , сплачується у розмірі 20% від розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, а мінімальний розмір пенсії для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році по П групі інвалідності складає 965,00 гр..
Постановою КМУ від 16.07.2008 року №654 з 1.07.2008 року встановлено мінімальний розмір пенсій для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році , інвалідів П групи-1090,00 гр..
Згідно з ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені і закріплені в Законі України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Нормами ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено пенсії особам, віднесеним до1.2,3,4 категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” о собам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами другої групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно з ч.4 ст.54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у всіх випадках розмір пенсії для інвалідів П групи , щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
За таких обставин суд вважає, що позивач має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком та пенсію по інвалідності П групи у розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком. .
Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення даного спору, крім того, це право гарантується ч.2 ст.46 Конституції України.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч.4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, пенсії по інвалідності позивачеві підлягає застосуванню ст.ст. 50,54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не згадані вище постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача.
Посилання відповідача на те, що порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України суд до уваги не приймає, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України, не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановленого цим же Законом. Тобто Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок не порушуючи положень цього Закону.
Зі статей 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вбачається, що при визначенні розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно - правового акта, який би визначав цей розмір, немає.
Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим ч.1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначений згідно з цим Законом, суд до уваги не приймає, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, виходячи з мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.ст.50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно з ч.3 ст.67 вказаного Закону, яка набрала чинності з 31.10.2006 року, у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст..54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4,розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Зазначена норма, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, новий мінімальній розмір пенсій за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Оскільки пенсія позивачу має визначатись виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов’язати Управління пенсійного фонду України у Комінтернівському районі м. Харкова здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1. щомісячної додаткової пенсії за шкоду, завдану ушкодженням здоров’я у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії по інвалідності П групи у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 16 вересня 2009 року .
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне визнати відмову відповідача у здійсненні перерахунку ОСОБА_1 пенсії по інвалідності П групи та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну ушкодженням здоров’я відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» протиправною.
На підставі викладеного та керуючись ст. 19,46,152 Конституції України, Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Постановами Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», від 03.01.2002 року№1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» , від 16.07.2008 №654 «Про підвищення пенсійного забезпечення громадян», Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік”, Законом України „Про Державний бюджет України на 2009 рік”, рішенням Конституційного суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року ст. ст. 8-14, 71, 94, 99, 100, 159, 160-164, 167, 185, 186 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління пенсійного фонду України у Комінтернівському районі м. Харкова щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії по інвалідності П групи та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну ушкодженням здоров’я, відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Зобов’язати Управління пенсійного фонду України у Комінтернівському районі м. Харкова здійснити перерахунок щомісячної додаткової пенсії за шкоду, завдану ушкодженням здоров’я у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії по інвалідності П групи у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ОСОБА_1 , виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 16 вересня 2009 року та провести відповідні виплати.
Постанова суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через районний суд шляхом подачі в10-денний строк з дня винесення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Суддя-