РІШЕННЯ

іменем України

23 квітня 2018 рокуСправа №451/1482/17

Провадження № 2/451/216/18

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого-судді Мулявка О.В.

з участю: секретаря судового засідання Кормилюк Т.С.

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 - представник позивача ОСОБА_2 до Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області про визнання права власності на земельні ділянки у порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року, діючи в інтересах ОСОБА_2, до суду із позовною заявою звернувся її представник ОСОБА_1, відповідно до вимог якої, просить визнати за його довірителькою право власності на земельні ділянки площами 0,7724 га та 0,0947 га, що виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і знаходяться на території Миколаївської сільської ради Радехівського району, після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

У подальшому, збільшивши вимоги, представник позивача просив встановити факт, що його довірителька постійно проживала із спадкодавцем - ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

В обґрунтування позову посилається на обставини, що після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, залишилася спадкова маса, у склад якої увійшли, окрім іншого, земельні ділянки, що виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і знаходяться на території Миколаївської сільської ради Радехівського району.

Як вказує представник позивача, його довірителька фактично прийняла спадщину після смерті баби та вступила у фактичне володіння спадковим майном.

Поряд з цим, нотаріус відмовляє позивачу у оформленні її спадкових прав, оскільки у неї відсутні належні правовстановлюючі документи на спадкову масу.

Окрім цього, зазначає, що позивач у позасудовому порядку не в змозі реалізувати свої спадкові права, оскільки із своєю бабою ОСОБА_3 на день смерті тої, вона проживала без реєстрації.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, із врахуванням обґрунтувань збільшених вимог (а.с.2-5,28-30). Позов просить задоволити.

Представник відповідача - Миколаївської сільської ради Радехівського району, визнавши вимоги та надавши до суду заяву, клопотав про розгляд справи за його відсутності (а.с.35).

Вислухавши пояснення представника позивача і свідка, дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.ст.13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підставі ст.ст.12,81,82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

За змістом ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також і інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_3 (а.с.7), в результаті чого відкрилася спадщина (а.с.12,15-16).

Із довідки Миколаївської сільської ради Радехівського району №324 від 05.04.2018 року вбачається, що ОСОБА_2 проживала без реєстрації у АДРЕСА_1 разом із своєю бабою ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року (а.с.8).

Окрім цього, факт проживання ОСОБА_2 із ОСОБА_3 до дня смерті останньої у АДРЕСА_1, а також дані, що позивач є єдиним спадкоємцем майна померлої за законом, оскільки можливі претенденти на спадкову масу - дід ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року (а.с.42), а батько позивача - ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року (а.с.14), ствердила у судовому засіданні свідок ОСОБА_6, недовіряти показам якої у суду підстав не має.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, окрім іншого - визнання права.

Відповідно до ч.1 ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ч.1 ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч.1 ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У відповідності до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, а до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Відсутність у ОСОБА_2 належних правовстановлюючих документів на спадкову масу, в цілому унеможливлює реалізацію її спадкових прав у позасудовому порядку.

Також, суд зауважує, що представник відповідача визнав повністю заявлений стороною позивача позов, шляхом подання суду у письмовій формі відповідної заяви (а.с.35).

В силу вимог ч.3 ст.13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. ОСОБА_2 ж право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

За таких обставин, на переконання суду, визнання позову представником відповідача є його процесуальним правом, передбаченим процесуальним законодавством у статтях 49 та 206 ЦПК України і таким правом щодо предмета спору такий розпоряджається на власний розсуд.

Судом встановлено, що представник відповідача, який підписав заяву про визнання позову, не обмежений у повноваженнях на вчинення такої процесуальної дії.

Судом також встановлено, що визнання представником відповідача позову жодним чином не суперечить закону, а також жодним чином не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких обставин суд не вбачає правових підстав для постановлення ухвали про відмову у прийнятті визнання представником відповідача позову і продовження судового розгляду.

Приймаючи до уваги вищенаведене, позиції з цього приводу, викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» та у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги сторони щодо встановлення факту та визнання права власності в порядку спадкування є законними та обґрунтованими і, відповідно такими, що підлягають до задоволення.

У розумінні вимог ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне із відповідача на користь позивача стягнути понесені нею судові витрати.

Керуючись ст.ст.10,12,13,81,89,258-259,263-265,315 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Встановити факт, що ОСОБА_2 постійно проживала разом із ОСОБА_3 до дня її смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельні ділянки площами 0,7724 га та 0,0947 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області, що належали ОСОБА_3 на праві приватної власності відповідно до Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Стягнути з Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області (АДРЕСА_1 Львівської області) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки АДРЕСА_2 1344 гривні 80 копійок понесених нею судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Львівської області шляхом подання через Радехівський районний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 24.04.2018 року.

ГоловуючийМулявка О. В.