Головуючий у 1 інстанції – суддя Могильницький М. С.
Суддя-доповідач – Ханова Р. Ф.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
17 грудня 2009 року справа № 2а-2585/08/0570
зал судових засідань № 10 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Ханова Р. Ф.
суддів: Василенко Л.А.
при секретарі судового засідання Старосуда М.І.
Чуріковій Я. О.
за участю представників від:
позивача не з’явився, надана заява про розгляд скарги за відсутністю
позивача
відповідача
третьої особи Асадчого М.В. – за дов. від 8 січня 2009 року
Кузніцова О.В. – за дов. від 16 грудня 2009 року
не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Дзержинську
на постанову Донецького окружного адміністративного суду
від 31 серпня 2009 року (складено у повному обсязі 5 вересня 2009 року)
по адміністративній справі № 2-а-2585/08/0570 (суддя Могильницький М. С.)
за позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА_6
до Державної податкової інспекції у м. Дзержинську
за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача фізичної особи – підприємця ОСОБА_7
про визнання недійсними податкових повідомлень – рішень, -
ВСТАНОВИЛА:
Фізична особа – підприємець ОСОБА_6 13 грудня 2007 року (з урахуванням уточнень від 31 серпня 2009 року) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом (том 1 арк. справи 1-10, том 2 арк. справи 154) до державної податкової інспекції у м. Дзержинську про визнання недійсними податкових повідомлень – рішень та просив визнати недійсними податкові повідомлення – рішення від 6 грудня 2007 року № 0001331700/3, № 0000711700/3, № 0000701700/3.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2009 року в адміністративній справі № 2а-2585/08/0570 (том 2 арк. справи 166-169) з мотивів обґрунтованості заявлення, та протиправності прийняття позовні вимоги фізичної особи – підприємця ОСОБА_6 до державної податкової інспекції у м. Дзержинську (надалі інспекції, податкового органу) були задоволені частково, внаслідок чого:
- визнане повністю недійсним податкове повідомлення зазначеної інспекції від 6 грудня 2007 року № 0000701700/3 стосовно визначення податкового зобов’язання податку з доходів фізичних осіб у сумі 87156 грн. 06 коп.;
- визнане повністю недійсним податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Дзержинську від 6 грудня 2007 року № 0001331700/3 щодо визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 76532 грн. 50 коп.;
- визнане частково недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Дзержинську від 6 грудня 2007 року № 0000711700/3 в частині визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 151756 грн., в тому числі основного платежу – 149809 грн., штрафних (фінансових) санкцій – 1947 грн.
В задоволенні іншої частині позовних вимог відмовлено.
Відповідач в апеляційній скарзі (том 2 арк. справи 174-176) частково не погоджується з рішенням суду першої інстанції, просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача, посилаючись на необґрунтованість судового рішення, та вважає його таким, що не відповідає нормам матеріального права.
В судовому засіданні представники відповідача підтримали вимоги апеляційної скарги.
Позивач проти апеляційної скарги заперечував та просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, про що визначився письмово (том 2 арк. справи 187-188).
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, встановила наступне.
ОСОБА_6 зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності фізична особа – підприємець (том 1 арк. справи 11), за його заявами мав право на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності (том 1 арк. справи 127-129), що підтверджується свідоцтвами на 2005, 2006 роки (том 1 арк. справи 130).
Згідно звітів за 2005 рік (том 1 арк. справи 131-134) обсяг виручки ОСОБА_6 від реалізації товарів за 1 квартал склав 900 грн., за 2 квартал – 1600 грн., за 3 квартал – 1800 грн., за 4 квартал – 4200 грн.
За 4 квартал 2005 року позивачем був поданий уточнений звіт від 30 січня 2007 року (том 1 арк. справи 135) про суми виручки – 87804 грн.
Звітами за 2006 рік (том 1 арк. справи 136-144) сума виручки позивача склала за 1 квартал – 1500 грн., за 2 квартал – 3000 грн., за уточненими звітами від 26 березня 2007 року за 2 квартал сума виручки – 52990 грн., від 30 березня 2007 року за 2 квартал – 62196 грн. 50 коп., за 3 квартал – 19150 грн., за уточненим звітом за цей квартал від 26 березня 2007 року виручка склала – 210805 грн., від 30 березня 2007 року – 280582 грн. 81 коп., за 4 квартал – 34530 грн., за уточненим звітом за цей квартал – 449759 грн.
Сплата єдиного податку за 2005 та 2006 роки була здійснена позивачем з врахуванням поданих уточнених звітів до початку перевірки у січні та березні 2007 року.
На підставі направлень від 11 квітня 2007 року № 000142, від 25 квітня 2007 року № 000147 посадовими особами ДПІ у м. Дзержинську була проведена планова виїзна перевірка фізичної особи – підприємця ОСОБА_6 за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2006 року з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за наслідками якої був складений акт від 4 травня 2007 року № 371-17-2514801811 (том 1 арк. справи 12-26), (надалі акт перевірки).
Акт перевірки був підписаний позивачем із запереченнями (том 1 арк. справи 43-50), які 11 травня 2007 року за результатами розгляду не були прийняті податковим органом (том 1 арк. справи 51-53).
За результатами перевірки податковим органом були встановлені порушення:
- пункту 19.1 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-ІV від 22 травня 2003 року в частині не ведення обліку доходів та витрат;
- статей 13, 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» № 13-92 від 26 грудня 1992 року, статті 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 3 липня 1998 року N 727/98 (в редакції Указу Президента України від 28 червня 1999 року N 746/99), в результаті чого занижено податок з доходів від здійснення підприємницької діяльності за 2006 рік на суму 87156 грн. 06 коп.,
- підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7, пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 3 квітня 1997 року на суму 150240 грн., в тому числі за 2005 рік на суму 1255 грн., за 2006 рік на суму 148985 грн.,
- пункту 6.3 статті 6, підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», пункту 4 Порядку надання документів та їх склад при використанні податкової соціальної пільги № 2035 від 26 грудня 2003 року, що привело до заниження податку з доходів фізичних осіб із заробітної плати найманих працівників на суму 91 грн. у 2006 році та несвоєчасного перерахування податку з доходів фізичних осіб, внаслідок чого була нарахована пеня у сумі 8 грн. 05 коп. (розрахунок пені – том 1 арк. справи 28).
За розрахунком фінансових санкцій по податку з доходів фізичних осіб на суму податку 91 грн. були нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 182 грн. (200 %) (том 1 арк. справи 27). За розрахунком (том 1 арк. справи 30) фінансові санкції по податку на додану вартість на суму недоплати 150240 грн. склали 75120 грн.
Першим заступником керівника податкового органу 6 грудня 2007 року на підставі висновків акту перевірки з урахуванням апеляційного адміністративного оскарження були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.
Податкове повідомлення-рішення № 0001331700/3 прийняте згідно з підпунктом «а» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року №2181-3 та згідно статей 1,4, підпункту 17.1.1, підпункту 17.1.2, пункту 17.1 статті 17 зазначеного Закону, яким за порушення підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 76532 грн. 50 коп. (том 2 арк. справи 155),
Податковим повідомленням-рішенням № 0000711700/3 прийнятим згідно підпунктів «а», «б» підпункту 4.2.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року №2181-3, та згідно статей 1,4, підпункту 17.1.3, пункту 17.1 статті 17 зазначеного Закону, яким за порушення підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР визначенні податкові зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 152402 грн. 50 коп., в тому числі основного платежу – 150240 грн., штрафних (фінансових) санкцій – 2162 грн. 50 коп. (том 2 арк. справи 156);
Податкове повідомленням-рішенням № 0000701700/3 прийняте згідно з підпунктом «г» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпункту 17.1.5 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року №2181-3, відповідно до статей 13 та 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» №13-92 від 26 грудня 1992 року визначено податок з доходів від підприємницької діяльності на суму 87156 грн. 06 коп. (том 2 арк. справи 157).
По податку з доходів від підприємницької діяльності.
За статтею 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг). Податковий орган посилається на застосування касового методу обчислення виручки при якому враховуються всі надходження коштів отримання на розрахунковий рахунок або (та) в касу.
Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_6 були укладені з фізичною особою – підприємцем ОСОБА_7 договори комісії на продаж продукції харчової промисловості з доповненнями № 4 від 31 грудня 2004 року (т. 1 арк. справи 146-151), № 35 від 31 грудня 2005 року (т. 1 арк. справи 170-175). За договорами ОСОБА_6, як комісіонер, прийняв на себе обов’язки за винагороду від свого імені, за дорученням, за рахунок та в інтересах комітента ОСОБА_7 укладати угоди по продажу товару, розмір винагороди складав 0,02 % від суми виручки від продажу товару. За доповненнями до договорів ОСОБА_6 брав на себе обов’язок за дорученням ОСОБА_7 здійснювати поставку товару до кінцевого споживача за специфікаціями. За договором між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були складені акти виконаних робіт № 1 від 15 жовтня 2005 року на суму реалізації товарів – продуктів харчової промисловості 15350 грн., комісійна плата склала 3 грн. 07 коп., № 2 від 31 жовтня 2005 року сума реалізації – 22150 грн., комісійна плата – 3 грн. 43 коп., № 3 від 31 листопада 2005 року сума реалізації – 38150 грн., комісійна плата - 7 грн. 63 коп., № 4 від 31 грудня 2005 року сума реалізації – 8083 грн. 59 коп., комісійна плата – 1 грн. 61 коп., № 1 від 4 травня 2006 року сума реалізації – 32860 грн., комісійна плата – 6 грн. 57 коп., № 2 від 10 травня 2006 року сума реалізації – 10600 грн., комісійна плата – 2 грн. 12 коп., № 3 від 1 червня 2006 року сума реалізації – 348 грн. 64 коп., комісійна плата – 0,07 грн., № 4 від 8 червня 2006 року сума реалізації – 6000 грн., комісійна плата – 1 грн. 38 коп., № 5 від 20 червня 2006 року сума реалізації – 9000 грн., комісійна плата – 1 грн. 80 коп., № 6 від 30 червня 2006 року сума реалізації - 1000 грн., комісійна плата – 0,20 грн., № 7 від 15 липня 2006 року сума реалізації – 41400 грн., комісійна плата – 8 грн. 28 коп., № 8 від 31 липня 2006 року сума реалізації – 8700 грн., комісійна плата – 1 грн. 74 коп., № 9 від 5 серпня 2006 року сума реалізації – 35900 грн., комісійна плата – 7 грн. 18 коп., № 10 від 15 серпня 2006 року сума реалізації – 4980 грн., комісійна плата – 1 грн., № 11 від 31 серпня 2006 року сума реалізації – 1950 грн., комісійна плата – 0,39 грн., № 12 від 15 вересня 2006 року сума реалізації – 64200 грн., комісійна плата – 12 грн. 80 коп., № 13 від 25 вересня 2006 року сума реалізації – 15800 грн., комісійна плата – 3 грн. 16 коп., № 14 від 28 вересня 2006 року сума реалізації – 31600 грн., комісійна плата – 6 грн. 32 коп., № 16 від 6 жовтня 2006 року сума реалізації – 70000 грн., комісійна плата – 14 грн., № 17 від 10 жовтня 2006 року сума реалізації – 4000 грн., комісійна плата – 0,80 грн., № 18 від 31 жовтня 2006 року сума реалізації – 4700 грн., комісійна плата – 0,94 грн., № 19 від 30 листопада 2006 року сума реалізації – 63600 грн., комісійна плата – 12 грн. 72 коп., № 20 від 31 грудня 2006 року сума реалізації – 8426 грн., комісійна плата – 1 грн. 69 коп., звіти комісіонера, специфікації, акти приймання-передачі товарів (том 1 арк. справи 152-263). В якості доказів проведення розрахунків за договорами між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 позивачем надані квитанції до прибуткових касових ордерів (т. 1 арк. справи 264-268). Позивачем до справи надані оригінали вищенаведених документів (том 2 арк. справи 3-106).
Покупцем товарів виступав Дзержинський міський відділ освіти, ОСОБА_6 – продавцем. Розрахунки проводилися покупцем шляхом перерахування коштів на рахунок продавця.
За висновком відповідача усі грошові кошти, що надійшли від міського відділу, є виручкою від реалізації товару, яка підлягає оподаткуванню без врахування договорів комісії. У 2005 році сума виручки, що надійшла на рахунок позивача склала 576102 грн. 74 коп., у 2006 році – 893908 грн. 35 коп., перевищення склало за 2005 рік 83715 грн. 74 коп., за 2006 рік – 408578 грн. 72 коп.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 8 вересня 2008 року в адміністративній справі № 2-а-9140/08 (т. 2 арк. спр. 129-132) відмовлено у задоволенні позову прокурору м. Дзержинська в інтересах ДПІ у м. Дзержинську до фізичних осіб – підприємців ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в частині зобов’язання ОСОБА_7 повернути ОСОБА_6 отриману від нього грошову суму в розмірі 83733 грн. 59 коп. за договором комісії № 4 від 31 грудня 2004 року та у розмірі 429864 грн. 66 коп. за договором комісії № 35 від 31 грудня 2005 року, стягнення у доход держави ОСОБА_6 грошової суми 513598 грн. 25 коп. та закрито провадження по справі за позовом прокурора м. Дзержинська в інтересах ДПІ у м. Дзержинську до СПД ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в частині визнання недійсними договорів комісії № 4 від 31 грудня 2004 року та № 35 від 31 грудня 2005 року.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2009 року в адміністративній справі № 2-а-9140/08/0570 (том 2 арк. справи 133-136) апеляційна скарга ДПІ у м. Дзержинську була залишена без задоволення, постанова Донецького окружного адміністративного суду від 8 вересня 2008 року – залишена без змін.
Судом першої інстанції безпідставно сам факт правомірності укладених договорів комісії яка була встановлена судовим рішенням, що набуло законної сили, з посиланням на застосування приписів частини 1 статті 72 КАС України, за якою обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, покладений в основу визнання спірного рішення недійсним.
Позивач як платник єдиного податку, безпідставно перевищив межі встановленої сукупної виручки за 2005 рік внаслідок чого ДПІ у м. Дзержинську (відповідач по справі) у зв’язку з перевищенням виручки 500 тис. грн. відповідач констатував порушення статті 5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва».
За приписами зазначеного Указу починаючи з 1 січня 2006 року позивач повинен був застосовувати загальну систему оподаткування.
Отримана позивачем за 2006 рік виручка у сумі 893908 грн. 35 коп., підлягає оподаткуванню на загальною системою оподаткування, відповідно до статей 13, 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», з урахуванням доходів та витрат оподаткований доход складає 670431 грн. 26 коп., виходячи із 13% ставки податку сума податку складає 87156 грн. 06 коп.
Колегія суддів не погоджує висновки суду першої інстанції що дохід позивача складається із комісійної винагороди, оскільки вся виручка отримана від послуг по постачанню товарів дитячого харчування право постачання яких належало позивачу виключно на умовах тендеру.
Суд першої інстанції при задоволенні позовних вимог виходив з того, що за Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» виручкою від реалізації є грошові кошти, отримані платником податків безпосередньо від здійснення операції з продажу продукції чи надання робіт, послуг, а не всі грошові кошти, що надійшли на розрахунковий рахунок чи в касу.
У розумінні статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» , позивач автоматично став платником податку на додану вартість, оскільки повинен зареєструватись у якості платника податку на додану вартість, у порядку, встановленому цією статтею Закону.
ОСОБА_6 був зареєстрований платником податку на додану вартість в період з 11 травня 2005 року по 20 липня 2005 року. Позивач не заперечував, що у червні 2005 року ним був придбаний морозильний ларь, вартість якого була віднесена до податкового кредиту в розмірі 430 грн. 83 коп., при цьому за фактом продажу у липні 2005 року сума податкових зобов’язань не була збільшена. Суд першої інстанції погодився з висновком податкового органу про визначення податкових зобов’язань за липень 2005 року у сумі 431 грн. та позивач ці висновки суду не оспорював.
Суд першої інстанції дійшов не правильного висновку про не доведеність податковим органом заниження позивачем податкових зобов’язань з податку на додану вартість. Актом перевірки доведені всі підстави, а саме обсяг оподаткованих операцій, ставка, та сума податку.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що судом першої інстанції неповно встановлені обставини справи та судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального законодавство, що обумовлює задоволення апеляційної скарги, та скасування судового рішення.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Дзержинську на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2009 року по адміністративній справі № 2-а-2585/08/0570 – задовольнити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2009 року по адміністративній справі № 2-а-2585/08/0570 - скасувати.
Винести нову постанову.
У задоволені позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 до державної податкової інспекції у м. Дзержинську, третя особа на стороні позивача – фізична особа - підприємець ОСОБА_7, про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000701700/3 від 6 грудня 2007 року, № 0000711700/3 від 6 грудня 2007 року, № 0001331700/3 від 6 грудня 2007 року – відмовити.
Судові витрати покласти на позивача.
Вступна та резолютивні частини складені та підписані колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 17 грудня 2009 року. Повний текст складений та підписаний 17 грудня 2009 року.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Р.Ф.Ханова
Судді Л.А.Василенко
М.І. Старосуд