ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.04.2018Справа № 910/24402/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "Венчурний закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Унібудінвест"

до 1) Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Златобанк" Славінського Валерія Івановича; 2) Публічного акціонерного товариства "Златобанк"

третя особа 1,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна організація (установа, заклад) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

третя особа 2,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлантік

третя особа 3,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_8

третя особа 4,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповська Олена Володимирівна

третя особа 5,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національний банк України

третя особа 6,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Запорізький втормет"

про зобов'язання вчинити дії

Суддя Підченко Ю.О.

Секретар судового засідання Ярмоленко С.М.

Представники сторін:

від позивача: Ларькін В.М. - представник за довіреністю;

від відповідача-1: Демченко О.В. - представник за довіреністю;

від відповідача-2: не з'явився;

від третьої особи-1: Голік О.А. - представник за довіреністю;

від третьої особи-3: ОСОБА_7 - представник за довіреністю;

від третіх осіб - 2, -4, -5, 6: не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Венчурний закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Унібудінвест" (далі - ПАТ "ВЗНКІФ "Унібудінвест", Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Златобанк" Славінського В.І. (далі - Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ "Златобанк", Відповідач), з урахуванням заяви про уточнення прохальної частини, про визнання протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" щодо визнання нікчемним договору відступлення права вимоги, б/н, від 22.12.2014 року, укладеного між ТОВ "Фінансова компанія "Домініон" та ПАТ "Златобанк", посвідченого нотаріально та зареєстрованого в реєстрі за № 10183.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.01.2017 року, до участі у справі, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, було залучено: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд, Третя особа 1), Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлантік" (далі - ТОВ "Атлантік", Третя особа 2), ОСОБА_8 (далі - ОСОБА_8, Третя особа 3), Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповська О.В. (далі - Нотаріус, Третя особа 4) та Національний банк України (далі - НБУ, Третя особа 5).

Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2017 року до участі у справі в якості іншого відповідача було залучено Публічне акціонерне товариство "Златобанк" (далі - ПАТ "Златобанк", Відповідач 2), а в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Запорізький втормет" (далі - ПАТ "Запорізький втормет", Третя особа 6).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.02.2017 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2017 року, позов ПАТ "ВЗНКІФ "Унібудінвест" задоволено повністю, а саме: визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Златобанк" щодо визнання нікчемним договору відступлення права вимоги, б/н, від 22.12.2014 року, укладеного між ТОВ "Фінансова компанія "Домініон" та ПАТ "Златобанк", посвідченого нотаріально та зареєстрованого в реєстрі за № 10183, та скасовано протиправне рішення у формі повідомлення про нікчемність № 1140 від 23.05.2016 року.

Відповідно до Постанови Вищого господарського суду України від 12.12.2017 року Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2017 року та рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2017 року у справі № 910/24402/16 скасовано повністю, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Розпорядженням керівника апарату № 05-23/3243 від 22.12.2017 року призначено повторний автоматизований розподіл судових справ.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 22.12.2017 року справу № 910/24402/16 передано на розгляд судді Підченко Ю.О.

Відповідно до Ухвали Господарського суду міста Києва від 27.12.2017 року справу прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання на 02.02.2018 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2018 року відкладено підготовче судове засідання на 28.02.2018 року.

28.02.2018 року представник третьої особи-1 звернувся до суду з клопотаннями про зупинення провадження у справі, а саме:

- зупинити провадження по справі до розгляду Касаційним адміністративним судом у складі Верховного суду касаційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.07.2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 року по справі №826/2184/17;

- зупинити провадження по справі до набрання законної сили судовим рішенням в справі №826/15453/17 за позовом Фонду гарантування до Реєстратора Київської філії комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" Дідичука Ігоря Анатолійовича, третя особа Національний банк України про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2018 року суд з власної ініціативи продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та відклав підготовче судове засідання на 28.03.2018 року.

Розглянувши вищевикладені клопотання третьої особи-1 та третьої особи-5 у судовому засіданні 28.03.2018 року про зупинення провадження у справі, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку про відмову в їх задоволенні, оскільки у суду наявна об'єктивна можливість розглянути дану справу по суті, у зв'язку тим, що зібрані у справі докази дозволяють встановити та оціни обставини, які є предметом судового розгляду.

З огляду на те, що у судовому засіданні 28.03.2018 здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що представники сторін у даному судовому засіданні зазначили, що повідомлені про наслідки закриття підготовчого засідання, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 18.04.2018 року.

05.04.2018 року через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 910/24402/16 до перегляду Великою Палатою Верховного суду рішення у справі № 910/8132/17.

17.04.2018 року Національним банком України подано клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки відповідальний представник по справі № 910/24406/16 не зможе з'явитися в судове засідання.

Представник позивача у судовому засіданні 18.04.2018 проти клопотання про зупинення провадження у справі заперечував, надав усні пояснення. Проте, щодо відкладення судового засідання не заперечував.

Представник відповідача-1 безпосередньо в судовому засіданні надав пояснення стосовно заявленого раніше клопотання про зупинення та просив суд його задовольнити. Проти заявленого позову заперечував.

Представник третьої особи-1 заперечував проти позовних вимог та не заперечував проти задоволення клопотання НБУ про відкладення розгляду справи.

У свою чергу, представник третьої особи-3 підтримував заявлені в позові вимоги, посилаючись на їх обґрунтованість. Заперечував проти клопотань про відкладення та зупинення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст. ст. 76, 77, 228 Господарського процесуального кодексу України, суд відмовив у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі з огляду на наступні обставини.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Аналіз предмету спору та суб'єктного складу у справі № 910/8132/17, не дає суду підстави для висновку, що дійсно, від наслідків розгляду вказаної справи залежить з'ясування обставин обґрунтованості позовних вимог та ухвалення рішення у справі № 910/24402/16.

Враховуючи те, що в суду наявна об'єктивна можливість розглянути дану справу по суті, у зв'язку тим, що зібрані у справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду, було відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі та про відкладення судового засідання.

Судом було завершено з'ясування обставин та перевірку їх доказами, проведено судові дебати відповідно до вимог процесуального законодавства.

Наявних у справі доказів достатньо для вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

Суд також враховує положення частини 1 статті 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" 04.11.1950 року про право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 13.02.2013 між ПАТ "Златобанк" (Кредитодавець) та ТОВ "Атлантік" (Позичальник, Боржник) було укладено кредитний договір №33/1/13-KLMV (далі - Договір № 33/1/13-KLMV), зі змінами та доповненнями, відповідно до умов якого (п. 1.1.) в порядку та на умовах, встановлених цим кредитним договором та чинним законодавством України, Кредитодавець надає Позичальнику кредит, а Позичальник зобов'язується в повному обсязі повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші умови цього кредитного договору.

Відповідно до п. 1.3. Договору № 33/1/13-KLMV, максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією становить 8000000,00 дол. США.

Згідно п. 1.4. Договору № 33/1/13-KLMV (в редакції договору про внесення змін № 4 від 27.08.2014 року) кінцева дата повернення кредиту: не пізніше 14.08.2015 року включно.

Пунктом 1.5. Договору № 33/1/13-KLMV встановлено, що за користування кредитом Позичальником сплачуються проценти у вигляді фіксованої процентної ставки. Процентна ставка встановлюється у наступних розмірах: 14% річних за користування кредитними коштами у доларах США та 14 % річних за користування кредитними коштами у ЄВРО.

Для забезпечення виконання зобов'язань за Договором № 33/1/13-KLMV, 15.02.2013 року між ПАТ "Златобанк" (Іпотекодержатель) та ОСОБА_8 (Іпотекодавець) було укладено договір іпотеки, посвідчений нотаріально та зареєстрований в реєстрі 15.02.2013 року за № 701 (далі - Договір № 701), відповідно до п. 1.1. якого цей договір забезпечує виконання зобов'язань, що випливають з укладеного між Позичальником та Іпотекодержателем Договору № 33/1/13-KLMV та додаткових угод до нього, які укладені та можуть бути укладені в майбутньому.

З матеріалів справи також вбачається, що 22.12.2014 року між ПАТ "Златобанк" (Первісний кредитор) та ТОВ "Фінансова компанія "Домініон" (Новий кредитор) було укладено договір відступлення права вимоги, посвідчений нотаріально та зареєстрований за реєстровим № 10183 (далі - Договір № 10183), відповідно до п. 1.1. якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, Первісний кредитор відступає Новому кредитору належне Первісному кредитору право вимоги за: Договором № 33/1/13-KLMV від 13.02.2013 року, укладеним між Первісним кредитором та ТОВ "Атлантік".

Згідно п. 1.2. Договору № 10183, у зв'язку з відступленням прав за Договором № 33/1/13-KLMV на підставі цього договору здійснюється відступлення прав за договорами забезпечення, а саме за: договором іпотеки, посвідченим нотаріально та зареєстрованим в реєстрі 15.02.2013 року за №701(зі змінами); договором поруки № 33/1/13-KLMV/Р-1 від 13.02.2013 року та договором поруки № 33/1/13-KLMV/Р-3 від 28.07.2014 року.

Відповідно до п 1.3. Договору № 10183 за цим договором до Нового кредитора переходить право вимагати (замість Первісного кредитора) від Боржника належного та реального виконання частини наступних обов'язків за кредитним договором, а саме: повернення Боржником суми кредитних коштів в розмірі 8000000,00 доларів США, отриманих Боржником згідно з кредитним договором; повернення нарахованих процентів за користування кредитом згідно з кредитним договором в сумі 65333,34 дол. США.

Згідно п. 1.8. Договору № 10183 загальна сума відшкодування за відступлення права вимоги за кредитним договором, яку Новий кредитор зобов'язаний перерахувати Первісному кредитору, складає 127870988,64 грн.

В п. 2.1. Договору № 10183 встановлено, що Новий кредитор зобов'язаний перерахувати Первісному кредитору на рахунок №37399302008547 в АТ "Златобанк", код банку 380612, отримувач АТ "Златобанк", код ЄДРПОУ 35894495, частину відшкодування відступлення права вимоги за кредитним договором в сумі 85077000,00, без ПДВ, не пізніше 26.12.2014 року.

Також, в п. 2.1.2. Договору № 10183 встановлено, що залишок суми відшкодування за відступлення прав вимоги за кредитним договором в сумі, що складає 42793988,64 грн., підлягає сплаті Новим кредитором Первісному кредитору не пізніше 30.12.2015 року на рахунок № 37399302008547 в АТ "Златобанк", код банку 380612, отримувач АТ "Златобанк", код ЄДРПОУ 35894495.

При цьому, згідно п. 2.1.3. Договору № 10183, оскільки відступлення прав вимоги за цим договором здійснюється з частковим відстроченням платежу, сторони домовились, що Новий кредитор зобов'язаний в день оплати ним частини відшкодування згідно з п.2.1,2. договору, сплатити також Первісному кредитору проценти в розмірі 18% річних.

В наступному, 25.12.2014 року ТОВ "Фінансова компанія "Домініон" відступило право вимоги за Договором № 33/1/13-KLMV, разом із змінами до нього, та за договорами забезпечення ТОВ "Фактор Консалтс", що підтверджується договором відступлення права вимоги від 25.12.2014 року, посвідченого нотаріально та зареєстрованого за реєстровим № 10293 (далі - Договір № 10293).

Крім того, 25.06.2015 року між ТОВ "Фактор Консалтс" та ПАТ "ВЗНКІФ "Унібудінвест" було укладено договір відступлення права вимоги, посвідчений нотаріально та зареєстрований за реєстровим № 3527 (далі - Договір № 3527), відповідно до умов якого (п. 1.1.), в порядку та на умовах, визначених цим договором, ТОВ "Фактор Консалтс" відступає Новому кредитору належне Первісному кредитору право вимоги за: Договором №33/1/13-KLMV від 13.02.2013 року, зі змінами до нього, а також право вимоги за договорами забезпечення.

На виконання умов Договору № 3527 між ТОВ "Фактор Консалтс" та ПАТ "ВЗНКІФ "Унібудінвест" 25.06.2015 року було підписано акт приймання-передачі документів.

Платіжними дорученнями № 4445 від 25.06.2015 року, № 4446 від 25.06.2015 року, № 4448 від 25.06.2015 року і № 4456 від 26.06.2015 року ПАТ "ВЗНКІФ "Унібудінвест" сплатив ТОВ "Фактор Консалтс" грошові кошти за відступлене право вимоги, що свідчить про набуття Позивачем права вимоги за Договором № 33/1/13-KLMV від 13.02.2013 року, зі змінами до нього, а також за договорами забезпечення.

Разом з тим, на підставі Постанови Правління НБУ від 13.02.2015 року № 105 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Златобанк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду було прийнято рішення від 13.02.2015 року № 30 "Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ "Златобанк", згідно якого з 14.02.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації.

Відповідно до Постанови Правління НБУ від 12.05.2015 року № 310 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Златобанк" виконавчою дирекцією Фонду було прийнято рішення від 13.05.2015 року №99 "Про початок процедури ліквідації АБ "Златобанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно якого було розпочато процедуру ліквідації АБ "Златобанк" та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АБ "Златобанк" Славінського В.І. строком на 1 рік - з 13.05.2015 року до 12.05.2016 року включно.

Наказом Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Златобанк" № 36 від 23.05.2016 року до переліку нікчемних правочинів було віднесено Договір № 10183 від 22.12.2014 року, який укладений між ПАТ "Златобанк" та ТОВ "Фінансова компанія "Домініон".

В наступному, 23.05.2016 року Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ "Златобанк" направила ТОВ "Фінансова компанія "Домініон" та ТОВ "Атлантік" повідомлення (вих. № 1140 від 23.05.2016 року) про нікчемність Договору № 10183 від 22.12.2014 року, укладеного між ПАТ "Златобанк" та ТОВ "Фінансова компанія "Домініон", зі змісту якого вбачається, що відповідно до п. 2.1.3. вказаного договору ТОВ "Фінансова компанія "Домініон" зобов'язалось в день оплати ним другої (останньої) частини відшкодування, сплатити також Банку проценти в розмірі 18% річних. Внаслідок положень договору, а саме вищезазначеного підпункту 2.1.3. договору, Банк відмовився від свого права щомісячно отримувати проценти в розмірі 18% річних за користування ТОВ "Атлантік" кредитними коштами, що безумовно, погіршило фінансове становище Банку. Укладенням договору відступлення ТОВ "Фінансова компанія "Домініон" отримало переваги (пільги), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами Банку, а саме ТОВ "Фінансова компанія "Домініон" отримало можливість протягом року (з грудня 2014 року по кінець грудня 2015 року) не здійснювати оплату Банку процентів за користування ТОВ "Атлантік" кредитними коштами. Таким чином, у випадку не укладення договору відступлення між ТОВ "Фінансова компанія "Домініон" та Банком, останній щомісячно отримував від ТОВ "Атлантік" проценти в розмірі 18% річних за користування ним кредитними коштами.

Судом під час нового розгляду справи враховано вказівки, які містяться у постанові Вищого господарського суду України від 12.12.2017 року, зокрема:

- стосовно положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", так і повідомлення (вих. № 1140 від 23.05.2016 року) Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Златобанк", яке було направлено ТОВ "Фінансова компанія "Домініон" та ТОВ "Атлантік" про нікчемність договору відступлення права вимоги від 22.12.2014 року;

- стосовно того, що повідомлення Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Златобанк" містило інформацію, яка згідно п. 7 ч. 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" може свідчити про нікчемність укладеної угоди, і в ньому вказувалось про те, що відповідно до п. 2.1.3. договору відступлення від 22.12.2014 року ТОВ "Фінансова компанія "Домініон" зобов'язалось в день оплати ним другої (останньої) частини відшкодування, сплатити також Банку проценти в розмірі 18% річних. Внаслідок положень договору, визначених у вище зазначеному п. 2.1.3., Банк відмовився від свого права щомісячно отримувати проценти в розмірі 18% річних за користування ТОВ "Атлантік" кредитними коштами, що, безумовно, погіршило фінансове становище Банку;

- стосовно того, що повідомлення було направлено ТОВ "Атлантік" і ТОВ "Фінансова компанія "Домініон", яке згідно договору про відступлення права вимоги є Новим кредитором за Договором № 33/1/13-KLMV від 13.02.2013 року, тоді як ТОВ "Фінансова компанія "Домініон" не було взагалі залучено до участі у справі;

- щодо заяви позивача про уточнення прохальної частини його позову, якою фактично було змінено предмет та підставу позову, а саме - вимоги про зобов'язання вчинити дії було змінено на вимоги про визнання протиправними дій, що суперечить приписам ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка діяла на час ухвалення рішення).

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Домініон" припинено 05.10.2015 року, а провадження у справі № 910/24402/16 відкрито 03.01.2017 року. З огляду на вказані обставини можна дійти висновку, що ТОВ "ФК "Домініон" не могло та не може бути залучено до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, саме через реєстрацію припинення у встановленому законодавством порядку.

Крім того, частина 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка діяла на час первісного розгляду справи) визначає права, які належать лише позивачу. Так, відповідно до зазначеної норми права, позивач вправі до початку розгляду господарським судом справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи наведені вище положення, судом було розглянуто безпосередньо в засіданні заяву позивача від 16.02.2017 року та встановлено, що заява по своїй суті є заявою про зміну предмету позову, та враховуючи те, що розгляд справи № 910/24402/16 по суті не було розпочато, суд прийняв до розгляду таку заяву. Отже, зміна предмета позову відбулась з дотриманням вимог процесуального законодавства, яке діяло на час розгляду заяви.

Також, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", неплатоспроможний банк - це банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії неплатоспроможних у порядку, передбаченому Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Положеннями статті 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 № 2121-III передбачено, що Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, повідомляє про це рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для вжиття ним заходів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Частиною 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Частиною 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Тобто, з наведеного вбачається, що нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" наведено перелік підстав, за наявності яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у редакції на момент введення тимчасової адміністрації, протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Відповідно до п. 1.18 розділу III Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 (в редакції чинній на момент введення у відповідача 2 тимчасової адміністрації) уповноважена особа Фонду на тимчасову адміністрацію зобов'язана: забезпечити збереження активів та документації банку;протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.

Згідно з пунктом 1.19 розділу III Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, уповноважена особа Фонду на тимчасову адміністрацію зобов'язана вжити заходів для витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за договорами, визначеними у пункті 1.18 цієї глави, а також має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням. Уповноважена особа Фонду на тимчасову адміністрацію направляє письмове повідомлення про нікчемність правочину (у тому числі договору) контрагенту за таким правочином (у тому числі договором) із посиланням на відповідну норму закону, у якій зазначені підстави нікчемності.

Отже, як Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", так і Положенням про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 (в редакціях, які були чинними в період введення та дії тимчасової адміністрації) передбачено, що Уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку договорів (правочинів) на нікчемність протягом тимчасової адміністрації.

У матеріалах справи відсутні докази проведення перевірки на нікчемність Договору про відступлення права вимоги в період дії тимчасової адміністрації, в той час як відповідне повідомлення про нікчемність спірного договору (вих. № 1140 від 23.05.2016) було направлено лише 23.05.2016, тобто під час ліквідації ПАТ "Златобанк".

Виходячи з приписів чинного законодавства, а саме з положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", можна зробити висновок, що для віднесення правочинів до нікчемних з підстав, визначених ст. 38 вказаного закону, є необхідним як віднесення банку до категорії неплатоспроможних, так і виявлення таких правочинів Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і направлення цією особою відповідного повідомлення сторонам такого правочину, тобто без вчинення таких дій у встановлені цим законом строки неможливо віднесення відповідного правочину до нікчемних в той час як суд, при вирішенні спорів з таких правовідносин, перевіряє, чи правомірно Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб віднесла відповідний правочини до нікчемних.

У повідомленні про нікчемність від 23.05.2016 № 1140 вказано, що ТОВ "ФК "Домініон" отримало переваги (пільги), прямо не встановлені для них законодавством чи внутрішніми документами банк, а саме Товариство отримало можливість протягом року не здійснювати оплату банку відсотків за користування ТОВ "Атлантік" кредитними коштами. Таким чином, у випадку не укладення договору між ТОВ "ФК "Домініон" та банком останній щомісячно отримував би від ТОВ "Атлантік" проценти в розмірі 18% річних за користування кредитними коштами.

Проте, підстави, якими Уповноважена особа обґрунтовує нікчемність договору відступлення права вимоги від 22.12.2014 не відповідають дійсності та не відповідають вимогам, встановленим п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Перш за все, умовами кредитного договору від 13.02.2013 № 33/1/13-KLMV, укладеного між банком та ТОВ "Атлантік" проценти за користування кредитом передбачені в розмірі 14% річних, а не 18%, як зазначено у повідомленні. Згідно п. 5.2. договору відступлення від 22.12.2014, під час його укладення до Кредитного договору не вносилось жодних змін.

По-друге, як вбачається зі змісту спірного договору відступлення, новий кредитор зобов'язаний перерахувати первісному кредитору частину відшкодування відступлення права вимоги за Кредитним договором у розмірі 85 077 000, 00 грн не пізніше 26.12.2014. Залишок суми відшкодування за відступлення права вимоги за Кредитним договором в сумі, що складає 42 793 988, 64 грн підлягає сплаті новим кредитором первісному кредитору не пізніше 30.12.2015. Оскільки відступлення прав вимоги за цим договором здійснюється з частковим відстроченням платежу, сторони домовилися, що новий кредитор зобов'язаний у день оплати ним частини відшкодування згідно з п. 2.1.2. договору сплатити також первісному кредитору проценти в розмірі 18% річних.

Враховуючи вказані вище умови договору відступлення, ТОВ "ФК "Домініон" було боржником ПАТ "Златобанк" на суму 42 793 988, 64 грн за договором про відступлення прав вимоги від 22.12.2014.

Однак, відповідно до положень п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", правочин є нікчемним, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Отже, зазначена норма жодним чином не стосується боржників, а мова йде виключено про кредиторів.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступні фактичні дані.

Відповідно до інформації розміщеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПАТ "Златобанк" не перебуває в процесі припинення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2017 в справі № 826/2184/17 визнано протиправним рішення Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо виведення з ринку ПАТ "Златобанк".

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у справі доказів, висновків викладених у Постанові Вищого господарського суду України від 12.12.2017 року - позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Венчурний закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Унібудінвест" підлягають задоволенню.

Крім того, у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

З урахуванням загальних правил розподілу судових витрат, відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуально кодексу України:

- судовий збір за подання позовної заяви підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача;

- судовий збір сплачений за перегляд судового рішення апеляційною інстанцією та сплачений за перегляд судових рішень касаційною інстанцією відноситься на відповідача-1.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, ст. 316. Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Венчурний закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Унібудінвест" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Златобанк" Славінського В.І. щодо визнання нікчемним договору відступлення права вимоги б/н від 22 грудня 2014 року, укладеного між ТОВ "Фінансова компанія "Домініон" та ПАТ "Златобанк", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № 10183 та скасувати протиправне рішення в формі повідомлення про нікчемність № 1140 від 23.05.2016.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Златобанк" (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 17/52; ідентифікаційний код 35894495) на користь Публічного акціонерного товариство "Венчурний закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Унібудінвест" (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, будинок 11, ідентифікаційний код 32589576) витрат зі сплати судового збору 2 756,00 грн. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з п.п. 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 23.04.2018 року.

Суддя Ю.О.Підченко