У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 жовтня 2009 р. справа № 2а-52/08
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Поплавського В.Ю.
суддів: Уханенка С.А., Сафронової С.В.,
при секретарі судового засідання: Пономаренко В.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу
ОСОБА_1 на постанову Вільнянського районного суду Запорізької області від 17 липня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, третя особа ОСОБА_2 про визнання нечинним та скасування рішення, -
в с т а н о в и л а :
В 19 травня 2008 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, просив визнати нечинним та скасувати рішення відповідача № 2 від 30 вересня 2003 року в частині вилучення з його користування земельної ділянки розміром 0,15 га по АДРЕСА_1, та визнати нечинним і скасувати рішення № 30 від 24 жовтня 2007 року «про надання земельної ділянки для індивідуального будівництва». Посилався на те, що рішення № 2 від 30 вересня 2003 року не відповідає нормам чинного законодавства, винесено з порушенням норм Конституції України та інших нормативних актів, а рішення № 30 від 24 жовтня 2007 року прийнято на підставі незаконного рішення № 2 та підлягає скасуванню, оскільки прийнято на підставі незаконного рішення № 2 від 30 вересня 2003 року.
Постановою Вільнянського районного суду Запорізької області від 17 липня 2008 року в задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального права, та прийняту нову якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області від 17 березня 1994 року № 92 ОСОБА_1 була виділена земельна ділянка площею 0,15 га по АДРЕСА_1 під будівництво житлового будинку.
Рішенням Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області № 02 від 30 вересня 2003 року, земельна ділянка була вилучена з користування позивача за систематичну несплату земельного податку та використання земельної ділянки не за цільовим призначенням (а.с. 74).
Рішенням Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області від 24 жовтня 2007 року №30 земельна ділянка розміром 0,10 га по АДРЕСА_1 була надана ОСОБА_2 для індивідуального будівництва(а.с. 19).
Проте, вирішуючи спір по даній справі, судом першої інстанції не було звернуто уваги на те, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує спір про право, оскільки земельна ділянка розміром 0,10 га, що була надана ОСОБА_2, є складовою земельної ділянки, що надавалася позивачу.
Так, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно п.1 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відносини з приводу набуття, зміни чи припинення права власності (володіння, користування, розпорядження) є майновими правовідносинами та регулюються положеннями ЦК України та Земельного кодексу України.
Згідно зі ст.15 ЦПК України справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин розглядаються в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, даний спір не є публічно-правовим, стосується цивільних правовідносин, а саме права користування земельною ділянкою, а тому такий спір повинен вирішуватись місцевим судом загальної юрисдикції у порядку цивільного провадження.
Згідно ч.1 ст. 203 КАС України постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з закриттям провадження по справі, з підстав, викладених в п.1 ч.1 ст. 157 КАС України, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що постанова суду ухвалена з порушенням норм процесуального права і підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.
Керуючись ст. 157, п.4 ч.1 ст. 198, ч.1 ст. 203 КАС України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Постанову Вільнянського районного суду Запорізької області від 17 липня 2008 року – скасувати, а провадження по справі – закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту виготовлення повного тексту.
Повний текст виготовлено 3 грудня 2009 року.
Головуючий: В.Ю. Поплавський
Судді: С.А. Уханенко
С.В. Сафронова