№ 2-а-1728-2009
П О С Т А Н О В А
Іменем України
м. Селидове 21 жовтня 2009 року
Селидівський міський суд Донецької області у складі:головуючого судді - Владимирської І.М., при секретарі – Беспаловій Л.В., за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Клименко К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Селидове справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради про перерахунок та виплату недонарахованих сум на оздоровлення за 2007, 2008 р.р., -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради про перерахунок та виплату недонарахованих сум на оздоровлення за 2007, 2008 роки у розмірі 2685 грн. Позивач зазначив, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 3 категорії. Відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідку Чорнобильської катастрофи”, йому передбачена щорічна грошова допомога на оздоровлення у розмірі трьох мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплат, але відповідач у вказані роки сплачував йому соціальну допомогу у неповному обсязі. Просить визнати дії відповідача про відмову у виплаті недоплачених сум на оздоровлення неправомірними та зобов'язати відповідача провести доплату сум щорічної допомоги за вказані роки.
У судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги, в обґрунтування яких послався на доводи, викладені в позові, на задоволенні позову наполягав.
Представник відповідача Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову підтвердивши свої заперечення надані раніше. Просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги вимоги ст. 11 КАС України, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Статтею 8 Кодексу Адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України і законами України.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 3 категорії з 03.06.1988 року, що підтверджено посвідченням серія НОМЕР_1 та не заперечувалося відповідачем.
Відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідку Чорнобильської катастрофи”, учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 3 категорії передбачена щорічна компенсація на оздоровлення у розмірі трьох мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплат. Згідно Закону розмір мінімальної заробітної плати встановлюється на момент виплати компенсації на оздоровлення.
Ст. 101 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та ст. 73 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік" Кабінету Міністрів України було надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до чинного законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Дія абз.5 ч.4 ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідку Чорнобильської катастрофи” зупинено на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік».
Виплати, передбачені Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у тому числі виплати щорічної допомоги на оздоровлення, здійснювались у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 р. "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". В зазначеній постанові розмір щорічної допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 3 категорії складає 75 грн.
Таким чином, фінансування витрат, пов'язаних з виплатою допомоги, здійснювалось із розрахунку розміру сум, визначених постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 р. "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно цього встановленого розміру ОСОБА_1 було перераховано зазначену допомогу за 2007 рік - 75 грн. в квітні 2007 року; за 2008 рік - 75 грн. в травні 2008 року.
Одночасно слід зазначити, що згідно з рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 та рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008. положення статті 48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 р. №796-Х1І, щодо розміру щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є не конституційними).
Ці положення втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом вище вказаних рішень.
Судом встановлено, що сума щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення за 2007 рік була виплачена позивачу у встановлений законодавством термін в повному обсязі до винесення вище вказаного рішення Конституційного суду, на підставі законів, що діяли на час виплати. Таким чином, відсутні законодавчі підстави для перерахунку та стягнення зазначених виплат за 2007 рік.
Вирішуючи позовні вимоги позивача за 2008 рік , суд встановив, що виплата належної позивачу щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення в 2008 році була зроблена позивачем 28 травня 2008 року, тобто після ухвалення рішення Конституційним Судом України, яким було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є не конституційними) положення статті 48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 р. №796-Х1І, щодо розміру щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення, тому з огляду на наведене дії управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради щодо встановлення розміру і виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення за 2008 рік судом визнаються такими, що порушують конституційні права позивача на гарантований державою рівень соціальних виплат, і в цій частині позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Розмір щорічної допомоги на оздоровлення за 2008р. повинен складати – із розрахунку 525 грн. х 3 = 1575грн.,а з урахуванням отриманої позивачем допомоги за 2008р. – 75грн., розмір недоотриманої позивачем суми щорічної допомоги на оздоровлення складає - 1500 грн.
Оскільки відповідач є державною бюджетною установою, суд вважає можливим у відповідності до ст. 88 КАС України звільнити його від сплати судових витрат на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 16, 19, 22, 50, 55 Конституції України, ст. ст.1, 13, 48, 70 Закону України “Про статус та соціальних захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007р. № 6-рп/2007, від 22.05.2008р. № 10-рп/2008, керуючись ст.ст. 7-11, 15, 17, 70-72, 158-163, 167 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради про перерахунок та виплату недонарахованих сум на оздоровлення за 2007, 2008 р.р. – задовольнити частково.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради по відмові ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті недонарахованих сум на оздоровлення за 2008 рік - неправомірними.
Зобов»язати Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради за рахунок коштів Державного бюджету України провести перерахунок та здійснити виплату на користь ОСОБА_1 недоотриману суму щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2008 рік у розмірі 1500 грн.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано Донецькому апеляційному адміністративному суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду подається Донецькому апеляційному адміністративному суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення постанови без попереднього подання заяви.
Суддя