Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Постанова
Іменем України
16 грудня 2009 року справа № 2а-1419/09/0508
приміщення суду, зала судових засідань№10 за адресою: м. Донецьк бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Ханової Р.Ф.
суддів: Василенко Л.А.
Старосуда М.І.
при секретарі судового засідання:
за участю сторін:
від позивача:
від відповідача 1:
від відповідача 2:
від третьої особи - прокурора: Дегтярьовій А.М.
Язепова В.Я. за довір. від 27.04.2009 р.
Головченко О.І. за дов. № 01/13-1514 від 17.03.2008 р.
не з’явився
Іванова О. В. за довір. № 4647 від 14 серпня 2009 р.
розглянувши апеляційні скарги Прокуратури Донецької області
Донецької міської ради
на постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька
від 12 жовтня 2009 року
по адміністративній справі № 2а-1419/09/0508 (суддя Кутья С.Д.)
за позовом Приватного підприємства «Альфа-Укр-Інвест»»
до
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Донецької міської ради
Державному підприємству «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» в особі Донецького міського відділу Донецького регіонального філіалу ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України»
прокурор м. Донецька
про скасування рішення Донецької міської ради і зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 12 жовтня 2009 року по справі № 2а-1419/09/0508 (арк. справи 68-71) були задоволені позовні вимоги Приватного підприємства «Альфа-Укр-Інвест» до Донецької міської ради, Державного підприємства земельного кадастру при Держкомземі України в особі Донецького міського відділу Донецької регіональної філії Державного предмет спору підприємства «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України», за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору прокурора міста Донецька про визнання протиправним та скасування рішення Донецької міської ради № 27/47 від 23 січня 2009 року «Про розгляд протестів прокурора м. Донецька № 12 прот, 13 прот, 14 прот, 15 прот, 16 прот від 14 січня 2009 року» та зобов’язання відповідача здійснити державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, укладеного між позивачем та першим відповідачем.
Постанову Ворошиловського районного у м. Донецьку суду від 12 жовтня 2009 року вмотивовано дотриманням встановленого законодавством порядку отримання позивачем права користування земельних ділянок та відсутністю в Донецької міської ради права скасовувати раніше ухвалене власне рішення із посиланням на статті 19, 114 Конституції України, статей 25, частини 1 4 статті 46, частини 1,10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування», тлумачення яких було надано рішенням Конституційного суду України від 16 квітня 2009 року.
В наданій апеляційній скарзі (арк. справи 76 – 80) прокуратура міста Донецька, посилаючись на порушення застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до помилкових висновків суду стосовно наявності в Виконавчого комітету Донецької міської ради права на передачу земельних ділянок та відсутності в відповідача права скасувати власне рішення, що було винесено раніше, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька та винести нове судове рішення, яки відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Донецька міська рада в наданій апеляційній скарзі (арк. справи 81-85), посилаючись на те, що зазначений спір не підлягає розгляду в порядку Кодексу адміністративного судочинства України через те, що спірні правові відносини випливають із відносин, що мають приватноправовий характер та орган місцевого самоврядування в цих відносинах виступає як суб’єкт права власності, а не суб’єкт владних повноважень, та зауважував на хибності висновків адміністративного суду першої інстанції просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька та винести нове судове рішення, яки відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Приватне підприємство «Альфа-Укр-Інвест» (позивач) є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 35175616.
Виконавчий комітет Донецької міської ради рішенням № 740/7 від 28 листопада 2007 року (арк. справи 6-7) узгодив позивачу місце розташування будівлі центру побутового обслуговування на земельній ділянці приблизною площею 0,2000 га по вул. Цусимській (на південь від дому 93) у Калінінському районі м. Донецька та надав дозвіл позивачу на проведення проектно-пошукових робіт на земельній ділянці приблизною площею 0,2000 га для будівництва будівлі центру побутового обслуговування по вул. Цусимській (на південь від дому 93) у Калінінському районі м. Донецька. Відповідно до пункту 5 цього рішення Головному управління містобудування та архітектури міськради у випадку відсутності у позивача в строк до 01 грудня 2008 рок узгодженої та затвердженої проектно-смітної документації внести пропозиції виконавчому комітету міськради про скасування цього рішення.
Рішенням Донецької міської ради № 25/207 від 21 листопада 2008 року (арк. справи 8) позивачу був затверджений проект землеустрою по відводу земельної ділянки площею 0,1890 га для будівництва та експлуатації будівлі центру побутового обслуговування по вулиці Цусимській в Калінінському районі та надано в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 1410136600:00:018:0315) площею 0,1890 га в оренду строком на 5 років.
18 грудня 2008 року, на підставі рішення Донецької міської ради № 25/207 від 21 листопада 2008 року, між позивачем та першим відповідачем був укладений договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення (кадастровий номер 1410136600:00:018:0315) площею 0,1890 га в оренду строком на 5 років (арк. справи 9-15).
14 січня 2009 року прокуратурою м. Донецька був внесений протест № 15 прот на рішення Донецької міської ради № 25/207 від 21 листопада 2008 року (арк. справи 16). В зазначеному документі, прокуратура м. Донецька, посилаючись на порушення позивачем та першим відповідачем положень статті 124, 134 Земельного кодексу України при передачі прав користування на земельну ділянку (кадастровий номер 1410136600:00:018:0315) площею 0,1890 га в оренду строком на 5 років, зауважувала на протиправності прийнятого першим відповідачем рішення № 25/207 від 21 листопада 2008 року та просила його скасувати.
За наслідками розгляду вимог прокуратури м. Донецька, Донецька міська рада дійшла висновку про те, що протести прокуратури підлягають задоволенню та 23 січня 2009 року прийняла рішення № 27/47 (арк. справи 17), яким скасувала рішення № 25/207 від 21 листопада 2008 року про надання земельної ділянки для будівництва будівлі центру побутового обслуговування на земельній ділянці по вул. Цусимській (на південь від дому 93) у Калінінському районі м. Донецька.
Враховуючи наявні в матеріалах справи документи, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що спірним питанням цього спору є встановлення правомірності винесення виконавчим комітетом Донецької міської ради рішення № 740/7 від 28 листопада 2007 року, яким виконавчим комітетом Донецької міської ради було узгодження місця розташування земельної ділянки та наданий дозвіл на проведення проектно-пошукових робіт. Від вирішення цього питання залежить визначення правильності застосування адміністративним судом першої інстанції до спірних правовідносин частини 3 пункту 1 Перехідних положень Земельного кодексу України, якими передбачено можливість отримання прав на земельні ділянки без проведення земельних торгів (аукціонів) у разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 року.
Повноваження органів місцевого самоврядування визначені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Статтею 10 цього закону передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Відповідно до статті 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Статтею 26 цього закону визначений перелік питань, вирішення яких відноситься до відання місцевих рад. Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Що стосується повноважень виконавчих органі місцевих ради, то за приписами положень статей 27-38 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” зазначені повноваження можуть бути власними або делегованими.
До власних повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища (стаття 33 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні») віднесені, зокрема, підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад та питання щодо справляння плати за землю.
Делегованими до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад можуть бути питання здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів; реєстрація суб'єктів права власності на землю; реєстрація права користування землею і договорів на оренду землі; видача документів, що посвідчують право власності і право користування землею.
Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що поняття виключної компетенції суб'єкта владних повноважень являє собою перелік функцій, що в будь-якому випадку можуть здійснюватися лише визначеним законом суб'єктом виключної компетенції та не може бути делегованими цим суб'єктом будь-якому іншому. Частиною 2 статті 33 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» не встановлено можливості здійснення виконавчим органом місцевої ради повноважень щодо вирішення питань про передачу земельних ділянок у власність чи користування, якщо вони навіть будуть делеговані.
Компетенція місцевих рад та її виконавчих органів чітко розмежована Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні». Жоден з цих органів не має права самостійно визначати надану йому законодавством компетенцію та змінювати її шляхом делегування повноважень один одному.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів зазначає, що виходячи із наведеного вище, посилання Ворошиловського районного суду м. Донецька на прийняття рішення № 740/7 від 28 листопада 2007 року про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відповідним органом у розумінні частини 3 пункту 1 перехідних положень Земельного кодексу України та у межах наданих повноважень не ґрунтується на положеннях чинного законодавства України та є наслідком помилкового застосування норм права, якими визначений порядок розмежування компетенції органів місцевого самоврядування.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із твердженням прокуратури м. Донецька, що наведені в апеляційній скарзі, про обов’язковість застосування при вирішенні питання про передачу права користування спірною земельною ділянкою, першим відповідачем мали бути дотриманні положення статті 124 Земельного кодексу України, якими передбачений порядок здійснення передачі в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності за результатами проведення земельних торгів.
Колегія суддів не погоджується із наведеним судом першої інстанції в оскаржуваній постанові про відступіть в Донецької міської ради повноважень щодо скасування власного рішення прийнятого раніше через виникнення інших правовідносин, пов’язані із реалізацією суб’єктивних прав позивача, яки вбачалися Ворошиловським районним судом м. Донецька в укладенні між позивачем та першим відповідачем договору оренди від 18 грудня 2008 року.
Статтею 18 Закону України «Про оренду землі» встановлено обов’язковість проведення державної реєстрації укладених договорів оренди земельних ділянок. Обставина не проведення державної реєстрації укладеного між позивачем та першим відповідачем договору не є спірною між сторонами. Окрім іншого, відсутність проведення державної реєстрації укладеного договору земельної ділянки підтверджується заявленими позивачем вимогами, що полягають в зобов’язанні другого відповідача провести зазначену реєстрацію.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про невідповідність наявним в матеріалах справи документів висновків адміністративного суду першої інстанції про виникнення між позивачем та першим відповідачем відносин, пов’язаних з реалізацією суб’єктивних прав, що охороняються законом та відсутності в Донецької міської ради повноважень скасувати власне раніше винесене рішення.
Таким чином, дослідивши документи справи колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що Постанова Ворошиловського районного суду м. Донецька винесена із порушенням застосування норм матеріального та процесуального права, що за положеннями статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення.
Керуючись статтями 24, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційні скарги прокуратури міста Донецька та Донецької міської ради на постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька від 12 жовтня 2009 року у справі № 2а-1419/09/0508 задовольнити
Постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька від 12 жовтня 2009 року у справі № 2а-1419/09/0508 скасувати.
Винести нову Постанову.
Відмовити Приватному підприємству «Альфа-Уко-Інвест» в задоволенні позовних вимог до Донецької міської ради, Державного підприємства земельного кадастру при Держкомземі України в особі Донецького міського відділу Донецької регіональної філії Державного предмет спору держаного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» про визнання протиправним та скасування рішення Донецької міської ради № 27/47 від 23 січня 2009 року «Про розгляд протестів прокурора м. Донецька № 12 прот, 13 прот, 14 прот, 15 прот, 16 прот від 14 січня 2009 року» та зобов’язання здійснити державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки.
Судові витрати покласти на позивача.
Постанова складена та підписана у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 16 грудня 2009 року у присутності представників сторін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Р.Ф. Ханова
Судді: (підписи) Л.А. Василенко
Старосуда М.І.