Справа №2-а-926/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
1. грудня 2009 року м. Сімферополь
Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді: Малухіна В.В.
при секретарі: Борисової О.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу ДАІ м. Сімферополя, Управління ДАІ ГУ МВС України в АР Крим про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та стягнення моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
Позивач 10.07.2009 р. звернувся до суду із вказаним позовом в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 16.04.2009 року.
27.08.2009 року позивач доповнив позовні вимоги та просив також стягнути з відповідача заподіяну моральну шкоду у розмірі 9999 грн., матеріальну шкоду та витрати на правову допомогу.
У судовому засіданні позивач та представник позивача ОСОБА_2 заявлені вимоги підтримали в повному обсязі, просили задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання за довіреністю Ващенко О.В. не з”явився, повідомлений належним чином та в строк, про причини неявки суду не відомо.
Суд, заслухавши позивача та представника позивача, дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам в їх сукупності, прийшов до наступного.
Постановою серії АК №096652 по справі про адміністративне правопорушення від 16.04.2009 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 15.04.2009 р., о 10.05 год. на вул.. 60 років Жовтня у м. Сімферополі керував автомобілем “ОПЕЛЬ”, д.н. НОМЕР_1 порушив правила зупинки транспортного засобу, здійснив зупинку ближче 30 метрів від зупинки маршрутних транспортних засобів, чим допустив порушення п. 15.91 Правил дорожнього руху України, тим самим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 Кодекси України про адміністративні правопорушення за що накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 306 (триста шість) грн. (а.с. 3).
Вказану постанову відповідачем винесено в порядку ст. 258 КУпАП та ст. 14-1 КУпАП, яка передбачає, що до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації засобами, що мають функцію фото - і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото - і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
12.06.2009 року позивач отримав вказану постанову від Відділу ДАІ м. Сімферополя, тому на думку суду позивачем строк звернення до суду на оскарження вказаної встановлений ст. 99 КАС України не пропущений.
Відповідно ст. 10 Закону України «Про міліцію», яка визначає основні обов’язки міліції, працівник міліції зобов’язаний: забезпечувати в межах своєї компетенції безпеку дорожнього руху, додержання законів, правил і нормативів у цій сфері (п. 12 ч. 1); припиняти адміністративні правопорушення і здійснювати провадження у справах про них (п. 5 ч. 1); працівник міліції на території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу в разі звернення до нього громадян або службових осіб з заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі безпосереднього виявлення таких зобов’язаний вжити заходів до попередження і припинення правопорушень, рятування людей, подання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події і повідомити про це в найближчий підрозділ міліції (ч. 2).
Стаття 1 Закону України «Про міліцію» передбачає право працівника міліції використовувати передбачені нормативно-правовими актами технічні засоби, в тому числі фото - і відео спостереження, для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, а у випадках, передбачених законом, тимчасово затримувати і доставляти на спеціальні майданчики чи стоянки для зберігання транспортні засоби, експлуатація яких не допускається або забороняється законом.
Порядок застосування спеціальних контрольно-вимірювальних приладів визначається Інструкцією з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС України 13 листопада 2006 року за №1111, відповідно до якої спеціальні контрольно-вимірювальні прилади для безпеки дорожнього руху, прилади для виявлення підробок у документах, інші спеціальні технічні засоби застосовуються згідно з інструкціями та методичними вказівками про порядок використання цих технічних засобів (п. 13.1); до роботи зі спеціальними технічними засобами допускаються працівники, які вивчили інструкції з їх експлуатації та склали заліки з правил їх застосування. Перевірка знань правил експлуатації спеціальних технічних засобів здійснюється щокварталу. Працівники, які не склали заліків, до роботи з такими засобами не допускаються, забороняється застосування засобів вимірювання, які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термі дії якого минув (п. 13.2); на кожній засіб вимірювання заводиться журнал обліку роботи технічних засобів вимірювання (додаток 8). Він заповнюється працівником ДПС ДАІ, що застосовував прилад при нагляді з дорожнім рухом. Використання під час несення служби спеціальних технічних засобів, не передбачених табельною належністю підрозділу, забороняється (п. 13.4).
Відповідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На пропозицію суду, яку було викладено в ухвалі суду від 13.07.2009 року, надати докази на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, не було надано відповідних доказів, тому суд вирішує справу на підставі наявних доказів відповідно до вимог ч. 6 ст. 71 КАС України.
Однак, на думку суду, відповідачем не доведено, що в даному випадку виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, яке було зафіксоване із застосування фотозйомки, було здійснено у відповідності до вимог КУпАП, Закону України «Про міліцію», Закону України «Про дорожній рух», Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України МВС України 13.11.2006 року за «1111, так як відповідачем документів та матеріалів, які можуть бути використані як докази у справі, не надано.
У відповідності до ст. ст. 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій їх результати можуть бути використані в якості доказу у справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про сертифікацію та допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання. Таких документів також надано не було.
Відповідно ст. ст. 22, 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала.
Позивачем не надано доказів, які підтверджують факт завдання йому відповідачем матеріальної шкоди та не приведено розрахунку матеріальної шкоди. Крім того, позивачем в порушення вимог ст.ст. 23, 1167 ЦК України, п. 4 Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” не вказано в чому саме полягає заподіяння йому моральної шкоди, якими протиправними діями вона заподіяна, чим він керувався при визначенні її розміру, не надано доказів заподіяння моральної шкоди.
За таких обставин оскаржувана постанова є незаконною і підлягає скасуванню, оскільки не встановлено подію і склад правопорушення, а вимоги, щодо стягнення на користь позивача матеріальної та моральної шкоди задоволенню не підлягають. Витрати на правову допомогу позивачем не підтверджені ніякими доказами.
Керуючись ст. 14-1, 251, 258, 293 п. 3 КУпАП, 22, 1166 ЦК України, п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", ст. ст. 3. 7, 8, 9-12, 17, 23, 71, 72, 86, 99, 94, 158-163, 167, 186 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Визнати незаконною та скасувати постанову серії АК №096652 по справі про адміністративне правопорушення від 16.04.2009 року винесену інспектором адміністративної практики Відділу ДАІ м. Сімферополя Дума Я.А. про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Постанову може бути оскаржено до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через Центральний районний суд м. Сімферополя заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: