РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.06                                                                                 Справа № 13/271.

За позовом суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 м. Луганськ 

до Міського комунального підприємства “Покоління”, м. Луганськ

про стягнення 47235 грн. 00 коп.

У судовому засіданні 15.06.2006 р. була оголошена перерва на  06.07.2006 р., 06.07.2006 р. була оголошена перерва на 10 год. 40 хв. 20.07.2006 р. 

СУТЬ СПОРУ: Позивачем заявлена вимога про стягнення боргу в сумі 40 000 грн. 00 коп., та пені в сумі 7235 грн. 00 коп.

Позивач повідомив суд про сплату відповідачем 2000 грн. 00 коп., а саме 25.05.2006 р. -1000 грн. 00 коп., та 26.05.2006 р. -1000 грн. 00 коп.

Відповідач проти задоволення позову заперечує з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,

ВСТАНОВИВ, що між сторонами по справі 4 квітня 2005 року був укладений договір № НОМЕР_2 відповідно до якого позивач зобов'язався відпустити, а відповідач прийняти та оплатити продукти харчування з оплатою на умовах відстрочки платежу -14 банківських днів.

Згідно п. 8 договору сторони несуть відповідальність за неналежне виконання умов договору в порядку, передбаченому діючому законодавством України в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

У період з 15.04.2005 р. по 16.09.2005 р. позивач за накладними, копії яких містяться в матеріалах справи поставив відповідачу продукти харчування на загальну суму 273 562 грн. 71 коп., відповідач частково оплатив одержаний товар в сумі 233 562 грн. 96 коп. На момент звернення сума боргу складала 40 000 грн. 00 коп.

Після звернення з позовом відповідач 25.05.2006 р. та 26.05.2006 р. сплатив позивачу 2000 грн. 00 коп.

Наявність боргу в сумі 38 000 грн. 00 коп. за спірним договором підтверджується актом звірення розрахунків від 13.06.2006 р. та визнається відповідачем.

Позивач звернувся до господарського суду Луганської області 24.05.2006 р. з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача борг в сумі 40 000 грн. 00 коп., та нараховану відповідно до п. 8 договору пеню в сумі 7235 грн. 00 коп.

Відповідач з врахуванням доповнення до відзиву від 06.07.2006 р. позов визнає частково в сумі 38 000 грн. 00 коп. проти стягнення пені заперечує посилаючись на відсутність в договорі відповідного положення, та пропуск позивачем строку позовної давності.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися у встановлений строк. Статями 610, 611 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) при цьому настають правові наслідки передбачені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідач визнав наявність боргу в сумі 38 000 грн. 00 коп.

За таких обставин з відповідача належить стягнути заборгованість в сумі 38 000 грн. 00 коп., провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 2000 грн. 00 коп. підлягає припиненню відповідно до п. 1.1 ст. 80 Господарського  процесуального кодексу України в зв'язку з відсутністю предмета спору.

Позивачем також заявлена вимога про стягнення пені нарахованої за період з 06.10.2005 р. по 22.05.2006 р. за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості.

Згідно ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. В ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Ст. 343 Господарського кодексу України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки  Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Таким чином, актом законодавства встановлений не розмір пені, а її максимальний розмір.

В п. 8 договору сторони не встановили який саме від відповідальності із передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України підлягає застосуванню за договором, не визначили виходячи з якої суми та за який період, в якому порядку сторони несуть відповідальність в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

За таких обставин вимоги позивача щодо стягнення пені є необґрунтованими, та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі -400 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 99 грн. 92 коп.

Клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові суми, що належать МКП  “Покоління” судом відхиляється, оскільки згідно ст. 67 Господарського  процесуального кодексу України не передбачена можливість накладення арешту одночасно на майно та грошові кошти.

Клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення судом відхиляється через недоведеність.

Керуючись ст. 44,49, 82-85 Господарського  процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Міського комунального підприємства “Покоління” м. Луганськ, Жовтневий район, кв. Молодіжний 14а ідентифікаційний код 01549633 на користь фізичною особи підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 борг в сумі 38 000 грн. 00 коп., державне мито у сумі -400 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 99 грн. 92 коп., наказ видати.

3. Провадження у справі в частині стягнення 2000 грн. 00 коп. припинити.

4. В решті вимог відмовити.

У судовому засіданні 20.07.2006 р. за згодою сторін була оголошена  тільки вступна  та резолютивна частина рішення.

Дата підписання рішення 25.07.2006 року.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після десятиденного строку з дня його підписання.