ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2009 року справа № 2а-145/09/1104
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Поплавський В.Ю.
суддів: Сафронової С.В. Руденко М.А
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області на постанову Голованівського районного суду Кіровоградської області від 23 березня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області про зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
В листопаді 2008 року позивач звернувся до суду з вимогами, в яких просив відновити пропущений строк звернення до суду за захистом порушених прав, визнати дії відповідача неправомірними та стягнути з відповідача недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу з січня 2006 року до вересня 2008 року включно в сумі 3602,70 грн., зобов`язати відповідача надалі виплачувати соціальну допомогу згідно до вимог чинного Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Постановою Голованівського районного суду Кіровоградської області від 23 березня 2009 року позовні вимоги задоволено частково. Зобов`язано відповідача провести перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, передбачене ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, виходячи з розміру, встановленого ч.1ст.28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та ухвалити нове рішення яким відмовити позивачу в позові повністю.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має статус дитини війни, що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні.
Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Суд першої інстанції вірно відмовив позивачу в задоволені позовних вимог за 2006 рік. Так, Законом України “Про державний бюджет України на 2006 рік” було зупинено дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, однак Законом України від 19 січня 2006 року №3367-IV дію цієї статті було відновлено, але встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5, запроваджується з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Однак протягом 2006 року Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів відповідних нормативно –правових актів не видавалось, тому і підстав для нарахування підвищення у 2006 році не було.
Дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” на 2007 рік була призупинена п. 12 статті 71 і ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік ”.
Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 9 липня 2007 року положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” щодо призупинення дії положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” визнані неконституційними.
Отже, управління Пенсійного фонду України повинно було зробити перерахунок пенсії позивачу починаючи з липня 2007 року. Підстави для перерахунку за період з січня по 9 липня 2007 року – були відсутні, оскільки дії відповідача щодо невиплати у цей період підвищення до пенсії ґрунтувалися на Законі України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, який діяв на той час.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач будь-яких дій, пов’язаних з перерахунком пенсії позивачу в частині її підвищення відповідно до положень ст. 6 Закону “Про соціальний захист дітей війни” у 2007 році не здійснював, а також не проводив виплату.
За таких обставин колегія суддів вважає, що відповідач припустився бездіяльності щодо своєчасного перерахунку та виплати пенсії в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Задовольняючи позовні вимоги в частині недоплати суми за 2007 рік, суд першої інстанції не вірно застосував норми процесуального права.
Так, відповідно до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін.
В запереченнях на позовну заяву відповідач вказує на те, що позивач звернувся до суду в листопаді 2008 року, тобто з пропуском річного строку звернення до суду. Позивач просив поновити строк, оскільки про порушення прав дізнався з засобів масової інформації, після чого минув час менший за рік.
Суд першої інстанції в мотивувальній частині рішення зазначив, що річний строк звернення до суду передбачений КАС України в даних правовідносинах не застосовується, оскільки спір пов`язаний з нарахуванням та виплатою пенсії. Проте, колегія суддів даний висновок суду вважає помилковим, оскільки ч. 2 ст. 46 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” передбачає, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Підвищення пенсії, щодо якої заявлені вимоги позивачем не нараховано, а тому слід застосовувати річний строк звернення до суду. Таким чином, в частині позовних вимог щодо задоволення за період з 09.07.2007 року по 30.10.2007 року необхідно позивачу відмовити. У зв`язку з тим, що відповідач не надав відомостей про час виплати позивачу за листопад 2007 року, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з 01.11.2007 року по 31.12.2007 року.
Відповідно до підпункту 2 пункту 41 розділу II Закону України №107-VІ “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” текст статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” викладено в новій редакції, відповідно до якої розмір підвищення пенсії склав 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Проте, рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” щодо викладення положень ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в новій редакції.
Таким чином, дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” відновлено, тому колегія суддів зобов’язує відповідача провести перерахунок та виплату підвищення з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.
Тому, підстави для підвищення пенсії за період з січня по 22 травня 2008 року –були відсутні, оскільки позивачу пенсія з підвищенням на 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність виплачувалася.
Доводи відповідача про відсутність виплат у зв`язку з відсутністю фінансування з Державного бюджету України не може бути підставою для відмови в задоволені позовних вимог так як саме на органи Пенсійного фонду України покладено обов’язок перерахування та виплати пенсії з відповідними підвищеннями, в тому числі при відсутності достатніх коштів за рахунок власних з наступних їх погашенням з Державного бюджету України.
Згідно частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Колегія суддів вважає за необхідне прийняти у своїх висновках поняття “мінімальна пенсія за віком”, про яке йдеться в ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки саме це правове визначення застосовується виключно в діях відповідача під час визначення пенсій громадянам та їх призначення.
Положення ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого даною статтею, мінімального розміру пенсії за віком.
Вимоги позивача щодо зобов’язання відповідача зобов`язати відповідача надалі виплачувати соціальну допомогу згідно до вимог чинного Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є безпідставними оскільки завданням адміністративного судочинства є захист порушених прав позивачів, а не тих прав, які виникнуть в майбутньому.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду підлягає частковому скасуванню в частині задоволених позовних вимог з 09.07.2007 року по 30.10.2007 року, тобто з моменту звернення позивача до суду першої інстанції.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст.198, ст. ст. 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області – задовольнити частково.
Постанову Голованівського районного суду Кіровоградської області від 23 березня 2009 року в частині зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, передбачене ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, виходячи з розміру, встановленого ч.1ст.28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 30 жовтня 2007 року – скасувати, відмовивши в задоволенні цієї частини позовних вимог.
В іншій частині постанову суду залишити безе змін
Постанова суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили.
Головуючий: В.Ю. Поплавський
Судді: С.В. Сафронова
М.А. Руденко