Справа № 360/1972/17 Головуючий у І інстанції Унятицький Д. Є.

Провадження № 22-ц/780/1228/18 Доповідач у 2 інстанції Мережко М. В.

Категорія 53 16.04.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 квітня 2018 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :

Головуючого - Мережко М.В.

Суддів - Волохова Л.А., Суханової Є.М.

Секретар - Шуляк Д.О.

Розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бородянського районного суду Київської області від 20 грудня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства « Антонов» про поновлення на роботі , стягнення заборгованості по заробітній платі за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду , дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,-

В с т а н о в и л а :

У вересні 2017 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Свої вимоги обгрунтовував тим, що з 29 липня 2010 року працював слюсарем-збиральником літальних апаратів філії серійного заводу «Антонов». Наказом директора ДП «Антонов» №4548 «К» від 06 вересня 2017 року він був звільнений з роботи на підставі п.4 ст.40 КЗпП України, за відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин.

Позивач вважає, що при звільненні відповідач порушив норми чинного законодавства, оскільки не ознайомив його з наказом про звільнення та не надав йому копію вказаного наказу.

У позові зазначав , що 28 липня 2017 року його не допустили на територію підприємства та не прийняли до уваги його пояснювальні заяви про відсутність на роботі. При цьому позивач зазначав , що був відсутній на роботі за сімейними обставинами у зв'язку з організацією поминального обіду після смерті батька.

ОСОБА_2 просив поновити його на роботі, на посаді слюсаря-збиральника літальних апаратів, стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та завдану моральну шкоду у розмірі 7 770 гривень.

Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 20 грудня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду , позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права . В апеляційній скарзі зазначає, що суд неповно з»яясував обставини ,що мають значення для справи , суд не взяв до уваги його пояснення .

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи , які беруть участь у справі зобов»язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов»язки.

Відповідно до ст.ст 128-131 ЦПК України ОСОБА_2 був своєчасно

(31 березня 2018 року) повідомлений про день та час розгляду справи на 16 квітня 2018 року( а.с. 111) за адресою , яка була зазначена в матеріалах справи. Заяв щодо зміни місця проживання або місцезнаходження від ОСОБА_2 не надходило, заяв про причини неявки в судове засідання від сторін до апеляційного суду не надходило, а тому підстави ,вважати причини неявки апелянта ОСОБА_2 до суду поважними , відсутні.

Відповідно до розділу Х111 Перехідних положень ЦПК України ( в редакції від 15 грудня 2017 року установлено , що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей:

8) до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується;

9) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу;

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесені рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ст..237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв"язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Як встановлено судом першої інстанції , позивач ОСОБА_2 працював слюсарем-складальником літальних апаратів 3 розряду цеху 10 ДП «Антонов».

З копії рапорту табельника відділу кадрів вбачається, що позивач ОСОБА_2 був відсутній на роботі 27 липня 2017 року (13.00 - 17.00) та 28 липня 2017 року (8.00 - 17.00) ( а.с. 38).

Наказом №4548 к від 06 вересня 2017 року за порушення ст. 139 КЗпП України та «Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників ДП «Антонов», а саме відсутність на роботі без поважної причини 27 липня 2017 року з 13.00 до 17.00 та 28 липня 2017 року, слюсаря-складальника літальних апаратів 3 розряду цеху 10 ОСОБА_2 звільнено за прогул без поважної причини за п.4 ст.40 КЗпП України (а.с.32).

Підставою звільнення позивача , стала його відсутність на роботі у період з

27 липня 2017 року з 13.00 до 17.00 та 28 липня 2017 року з 8.00 до 17.00 годин

що встановлено актом і цієї обставини позивач не заперечує.

Відповідно до п.4.ч.1.ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу ( в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин

У відповідності до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення : догана, звільнення.

Відповідно до ст.84 КЗпП України, ст.26 Закону України «Про відпустки» за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

Відповідно до п.4 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Оскільки наявність поважних причин відсутності позивача на роботі більше трьох годин не знайшла підтвердження, тому висновок суду про відсутність правових підстав для задоволення позову є цілком обгрунтованим .

Доводи апеляційної скарги про те , що позивач ОСОБА_2 писав заяву на відпустку на два дні - 27 та 28 липня 2017 року за сімейними обставинами, не містять таких доказів , а відтак є безпідставними . Надані заяви ОСОБА_2 на відпустку ( а.с. 85 ,86) , не є належними доказами,оскілки не містять будь-яких доказів отримання вказаних заяв адміністрацією підприємства в установленому законом порядку. Інших доводів апеляційна скарга не містить .

Отже, суд першої інстанції , оцінивши докази в їх сукупності, дійшов правильного висновку про необґрунтованість та недоведеність вимог позивача, При цьому суд створив всі умови для змагальності сторін, в тому числі роз'яснював права сторонам їх права та обов'язку доведення тих обставин на які вони посилались на підтвердження своїх вимог.

За таких обставин, викладені в апеляційній скарзі доводи , колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони матеріалами справи не підтверджуються, не грунтуються на вимогах закону і не спростовують висновків суду.

Рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи , постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, тому колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 365, 367,369,374,375,381 - 384 ЦПК України , колегія суддів ,-

П о с т а н о в и л а ;

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення

Рішення Бородянського районного суду Київської області від 20 грудня 2017 року залишити без змін. .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття .

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення , а в разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції .

Повний текст судового рішення буде виготовлений не пізніше 26 квітня 2018 року .

Головуючий

Судді