Справа №2-128/2009р.

РІШЕННЯ

Іменем  України

м. Селидове                                                                           20  листопада 2009 року

                     Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого- судді Владимирської І.М., при секретарях Карабут Ю.О., Чалій А.В., за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Старенченко Ф.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Селидове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП «Селидіввугілля» ВП шахта «Україна»  про визнання наказів про дисциплінарне стягнення незаконними, стягнення оплати за дні вимушених прогулів  та  витрат, пов’язаних з явкою до суду,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ДП «Селидіввугілля» ВП шахта «Україна» про визнання наказів про дисциплінарне стягнення незаконними та стягнення оплати за дні вимушених прогулів, в якій зазначив, що з 21.04.2003р. він знаходиться   в трудових правовідносинах з ДП «Селидіввугілля» ВП шахта «Україна». 18.08.2008р. він отримав наряд на обслуговування насосної установки. Спустившись в шахту та дійшовши до місця, де повинна була здійснюватись механічна доставка людей по похилому квершлагу, він зачекав 40 хвилин, доставка не здійснювалась, та зателефонував гірничому диспетчеру, щоб з»сувати причини відсутності механічної доставки людей, на що йому було повідомлено, що спуск людей по похилому квершлагу заборонено інспектором РГТІ ОСОБА_3 та всі працівники шахти їдуть на стрічкових  конвеєрах. Так як ці конвеєра не призначені для перевезення людей,  це є грубим порушенням Правил техніки безпеки в вугільний промисловості, він повідомив про це начальника дільниці, відмовившись від наданого йому наряду, оскільки  це створювало загрозу його життю та здоров»ю. В той час на ВПП почались маневрові роботи  з вантажним составом, він опинився у небезпечній зоні, так як він не проходив інструктаж по техніки безпеки, то покинув ВПП та виїхав з шахти. У зв’язку з чим  на нього було накладено адміністративне стягнення у зв’язку з раннім виїздом з шахти, згідно приказу №872-К. 19.08.2008р., 20.08.2008р.  він отримав той же наряд на обслуговування насосної установки, він відмовився від виконання даного наряду до усунення порушення, про що повідомив керівництву підприємства у докладній записці. 22.08.2008р. адміністрацією шахти було видано наказ  про міри безпеки при проїзді на стрічкових конвеєрах. 12.09.2008р. він був запрошений на засідання профкому шахти «Україна», де розглядалось подання адміністрації шахти про надання згоди на  його звільнення за ст. 40 ч.4 КЗпП України за скоєні прогули 19 та 20 серпня 2008р. Згідно копії протоколу №31 від 12.09.2008р. адміністрації шахти було відмовлено в наданні згоди на  його звільнення . При отриманні розрахункового листа за серпень 2008р., він виявив, що відсутня оплата за три виходи, а саме за 19-20 серпня 2008р. Вважає дисциплінарні стягнення незаконними, оскільки порушень трудової дисципліни він не допустив, відсутність його на роботі 19-20 серпня була пов»язана з порушенням адміністрацією шахти Правил техніки безпеки, що створювало загрозу його життю та здоров»ю,  і це є вимушеним прогулом з вини підприємства. Просить позов задовольнити, скасувати накази про накладення на нього дисциплінарного стягнення,   стягнути оплату за дні вимушених прогулів.

В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги, просив також с тягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та  витрати, пов’язані з явкою до суду.  Просить позов задовольнити в повному обсязі.

          Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти заявлених позовних вимог, у задоволенні яких просив суд відмовити.

         Свідок  ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що він є начальником дільниці «Водовідлив», дійсно 18.08.2008р. його повідомив гірничий диспетчер, що ОСОБА_1 відмовляється рухатись до робочого місця, він зателефонував ОСОБА_1 і той підтвердив це. Він сказав, щоб  ОСОБА_1 залишався на місці і почав з»ясовувати з механіком новий наряд для ОСОБА_1 Однак ОСОБА_1 зміни наряду не дочекався і виїхав з шахти. 19.08 та 20.08.2008 року ОСОБА_1 отримав наряд, розписався за нього в книзі нарядів, від наряду не відмовлявся, а в шахту не поїхав.

        Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що 20.08.2008 року він виконував обов»язки гірничого майстра , коригував надані начальником дільниці наряди, ОСОБА_1 був наданий наряд, він його отримав і не повідомляв, що відмовляється від виконання наряду. Пересування по стрічковим конвеєрам заборонено, розпорядження про пересування  стрічковими конвеєрами ніякого не було, працівники йшли пішки.

        Свідок  ОСОБА_3  в судовому засіданні показав, що він є провідним державним гірничотехнічним інспектором, в 2008 році на шахті «Україна» сплинув строк експлуатації каната підйомної установки Ц3-2.2 вантажного похилого квершлага горизонта 210-570 м. Була заборонена експлуатація підйомника, але в зв»язку з життєдіяльністю шахти спуск людей не заборонявся, працівники діставалися пішки по другій паралельній виробці. Небезпечних моментів по пересуванню до місць роботи не було. Доставка людей стрічковими конвеєрами була заборонена. На ВПП в 7.50 роботи по доставці вантажів ще не велися.

       Спеціаліст ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що згідно Правил безпеки у вугільних шахтах п.8.1.4 при відстані більш 1 км. по горизонтальній виробці та якщо є різниця висоти у 25м. в вертикальній та похилій виробітках повинна бути організована механічна доставка людей. В даному випадку вона і була організована, однак оскільки були порушення згідно розпорядження головного державного гірничотехнічного інспектора Селидівської ДГТІ вона була заборонена по вантажному похилому квершлагу гор.210-570м. ВП шахта «Україна». За умовами виробництва та згідно з Правилами безпеки у вугільних шахтах була ще одна виробка, по якій могла бути організована доставка людей пішки. Підстав для заборони пересування по ній не було. Загрози для життя людей також не було. При зміні маршруту пересування робітників повинні проводитись інструктажі.

               Суд вислухав пояснення сторін, вивчив матеріали справи, законодавство, що регулює спірні правовідносини, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

              В судовому засіданні встановлено, що правовідносини, які виникли між сторонами є трудовими і регулюються нормами законодавства про працю.              

              В судовому засіданні встановлено, що   згідно наказу № 335-к  від 21.04.2003 року ОСОБА_1 прийнятий  на роботу в ВП шахта «Україна» підземним електрослюсарем.

               Судом встановлено та не оспорюється сторонами, що згідно розпорядження №215 від 14.08.2008 року головного державного гірничотехнічного інспектора Селидівської ДГТІ була заборонена механічна доставка людей по вантажному наклонному квершлагу гор.210-570м. ВП шахта «Україна».

           Згідно пояснювальної записки на ім»я директора шахти від 19.08.2008 року ОСОБА_1 повідомляє, що  18.08.2008 року була відсутня механічна доставка людей по наклонному квершлагу, згідно повідомлення гірничого диспетчера механічна доставка людей по наклонному квершлагу була заборонена гірничотехнічним інспектором і доставка  буде відбуватися стрічковими конвеєрами. Оскільки це  створювало загрозу його життю та здоров»ю, він був змушений виїхати з шахти, попередивши начальника дільниці про відмову від виконання роботи.

            Згідно доповідної записки на ім»я директора шахти від 19.08.2008 року ОСОБА_1 повідомляє, що  в зв»язку з відсутністю механічної доставки людей по наклонному квершлагу, що може створювати загрозу його життю та здоров»ю, він відмовляється від виконання роботи.

             Згідно наказу №872-К від 29.08.2008 року за порушення трудової дисципліни, ранній виїзд з шахти, електрослюсарю ОСОБА_1 була оголошена догана.

               Згідно наказу №940 А-К від 18.09.2008 року за порушення трудової дисципліни - неявку на робоче місце 19.08 та 20.08.2008 року електрослюсарю ОСОБА_1 була оголошена догана і його було позбавлено премії в серпні 2008 року.

             Згідно ст.153 ч.3 КЗпП України працівник має право відмовитись від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров»я.

            Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести у судовому засіданні ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.  Згідно з ч.4 ст.60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

                      В судовому засіданні позивачем не надано доказів, які б підтверджували його позовні вимоги.  

Суд не може прийняти до уваги пояснення позивача в той частині, що пересування до місця його роботи стрічковими конвеєрами, всупереч Правил безпеки, було встановлено адміністрацією шахти , тому що вони нічим об’єктивно не підтверджені, і є лише припущенням, на якому не може ґрунтуватися рішення суду. Посилання позивача на те, що було видано наказ адміністрацію шахти про пересування працівників на стрічкових конвеєрах є неспроможними, оскільки відсутній наказ в Журналі обліку наказів по підприємству та згідно довідки №1-1601 від 16.10.2009 року в період з 01.08.2008 року по 31.08.2008 року по  ВП «Шахта «Україна» наказ про доставку людей  стрічковими конвеєрами не видавався.

           В судовому засіданні позивачем не доведено та не надано будь-яких доказів, які б підтверджували його ствердження, що наряд, наданий на обслуговування насосної установки, чи умови праці при виконанні цього наряду створювали загрозу  його життю та здоров»ю, або що створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров»я.

Посилання позивача на те, що пересування працівників пішки по похилому квершлагу гор.210-570м.створювало загрозу для їх життя та здоров»я, спростовується поясненнями свідків та довідками, наданими ВП шахта «Україна»  №1-1910 від 03. 11.2009 року та №1-1716 від 03.11.2009 року, відповідно до яких в період з 18 по 20 серпня 2008 року заборони на проведення гірничих робіт в похилому квершлагу гор.210-570м. контролюючими організаціями та службою охорони праці не було, похилий квершлаг в цей період знаходився в безпечному стані, прохід для людей відповідає вимогам «Правил безпеки в вугільних шахтах», загрози для пересування людей не створює.

Згідно Правил внутрішнього трудового розпорядку для робочих та службовців ВП шахта «Україна» початок роботи працівників на підземних роботах -8.00, закінчення роботи -14.00.Початком робочого часу для підземних робочих вважається момент прибуття на робоче місце , а кінець робочого часу-ухід з робочого місця по закінченню зміни.

Згідно даних табельного обліку по ВП шахта «Україна»  електрослюсар ОСОБА_1 18.08.2008 року спустився до шахти в 7 годин, виїхав з шахти в 8 годин 35 хв., 19.08.2008 року та 20. 08.2008 року в шахту не спускався.

Згідно даних Журналів нарядів  ОСОБА_1 отримав наряд на виконання робіт 18.08.2008 року,19.08.2008 року, 20.08.2008 року, записи про відмову від наряду відсутні, 18.08.2008 року з робітниками було проведено інструктаж по правилам пересування по гірничим виробіткам. ОСОБА_1 не доведено, що він 19.08.2008 року, 20.08.2008 року повідомляв начальника дільниці про незгоду з нарядом.

Таким чином, обставини, відповідно до яких були видані накази про дисциплінарні стягнення ОСОБА_1, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, службові особи відповідача діяли у відповідності з чинним законодавством, законні права та інтереси позивача при цьому порушені не були, тому нема підстав для визнання наказів незаконними та їх скасування. Вирішуючи позовні вимоги про стягнення оплати за дні вимушених прогулів, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вони не ґрунтуються на законі.

              Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивач не довів свої позовні вимоги і в задоволенні позову йому слід відмовити.    

   Вирішуючи вимоги позивача про стягнення з  відповідача на його користь витрат, пов’язаних з явкою до суду , суд виходить з наступного:  

У відповідності зі ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. До витрат, пов’язаних з розглядом судової справи належать: витрати на інформаційно-технічне забезпечення; витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов’язані з явкою до суду; витрати, пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов’язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

              Згідно зі ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві – пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено.

            Оскільки позивачу в задоволенні його вимог відмовлено, витрати, пов’язані з явкою позивача до суду,  відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного і керуючись ст. 57, 147, 150, 153 ч.3 ,113 КЗпП України, Законом України  «Про охорону праці», ст. ст.11, 57, 60, 79, 88, 213-214 ЦПК України суд ,-

ВИРІШИВ :

            У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ДП «Селидіввугілля» ВП шахта «Україна» про визнання наказів про дисциплінарне стягнення незаконними, стягнення оплати за дні вимушених прогулів  та  витрат, пов’язаних з явкою до суду  – відмовити.

          Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до місцевого  суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

             Апеляційна скарга на це рішення може бути подана в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Донецької області через місцевий суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

     Суддя     (підпис)

        Рішення не набрала законної чинності.

    З оригіналом згідно: Суддя