ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.07.06 Справа № 13/238пн.
За позовом Приватного підприємства “Плазма”, м. Донецьк
до Закритого акціонерного товариства “Доля –Схід”, м. Луганськ
про стягнення 64641 грн. 60 коп. та спонукання виконати дії
Суддя | Яресько Б.В. |
За участю: |
Від позивача | Не прибув |
Від відповідача | Тейцман І.В. дов. 05.10.2005 р. |
До початку слухання справи від учасників судового процесу вимоги про здійснення фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу не надійшло, в зв’язку з чим технічна фіксація не здійснювалась.
СУТЬ СПОРУ: Позивачем заявлена вимога про стягнення збитків в сумі 64641 грн. 60 коп., та спонукання відповідача поновити рекламну конструкцію на перехресті вул. Советська –вул. Оборонна (підземний перехід) згідно дозволу № 165.
19.06.2006 р. позивач змінив предмет позову та просить суд стягнути з відповідача в рахунок понесених збитків 64 641 грн. 60 коп.
Відповідач проти задоволення позову заперечує, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Відповідачем заявлене клопотання про витребування у позивача документів, що свідчать про дату виготовлення та монтажу спірних конструкцій.
19.06.2006 р. суд зобов’язав позивача надати документальне підтвердження щодо дати виготовлення та монтажу рекламних конструкцій, стосовно витрат понесених по їх виготовленню та монтажу, та стосовно вартості рекламних конструкцій на момент їх демонтажу; письмові пояснення стосовно наданих матеріалів.
Позивач вимоги суду не виконав витребуванні матеріали не надав, участі свого представника у судовому засіданні 06.07.2006 р. не забезпечив.
За таких обставин, приймаючи до уваги сплив строку вирішення спору суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,
ВСТАНОВИВ, що на підставі дозволів № 127 від 15.10.2001 р. строком дії до 15.10.2004 р. та № 165 від 20.12.2001 р. строком дії до 20.12.2006 р. позивачем були розміщені дві рекламні конструкції на перехресті вул. Советська з вул. Оборонна.
22.10.2003 р. виконавчим комітетом Луганської міської ради приймається рішення № 376/81 «Про визнання рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 12.02.2003 р. № 38/61 таким, що втратило чинність, та надання закритому акціонерному товариству «Доля-Схід»дозволу на реконструкцію підземного переходу та його розширення шляхом будівництва прибудов які будуть використовуватися під розміщення торгівельно-побутових комплексів за адресою: вул. Совєтська (на перехресті з вул. Оборонна) та надання йому згоди на розроблення проекту відведення земельних ділянок під будівництво та розміщення прибудов, які будуть використовуватися під розміщення торгівельно-побутових комплексів». У вказаному рішенні відповідачем було зазначено, що на земельних ділянках на розроблення проектів відведення яких ЗАТ «Доля-Схід»була надана відповідачем згода, знаходяться спеціальні конструкції (рекламоносії) належні позивачу, у тому числі розміщені на підставі дозволів № 127, та № 165.
19.12.2003 р. управління архітектури та містобудування Луганської міської ради направило позивачу повідомлення № 01-03-14/6723а, що в зв’язку з прийняттям відповідачем рішення № 38/61 необхідно у десятиденний строк відповідно до п. 22 Правил розміщення зовнішньої реклами на території Луганської області, затверджених розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації від 25.06.99 № 466 здійснити демонтаж спеціальних конструкцій встановлених на підставі дозволів на розміщення зовнішньої реклами від 20.12.2001 р. № 162, 163, 164, 165, та надати робочому органу пропозиції щодо переносу спеціальних конструкцій.
09.01.2004 р. управління архітектури та містобудування Луганської міської ради направило позивачу повторне повідомлення 01-03-14/76а аналогічного змісту.
04.02.2004 р. позивач лист № 60 відповів на зазначені повідомлення надавши згоду на перенос спеціальних конструкцій у тому числі встановленої за дозволом № 165 після надання рівноцінних місць, та рішення питання про компенсацію витрат по демонтажу.
Листом від 23.01.2004 р. № 121 Управління архітектури та містобудування Луганської міської ради звернулося до відповідача з проханням вирішити питання щодо демонтажу рекламних носіїв з підземного переходу на перехресті вул.. Оборонна та вул. Советська, та забезпечити їх відповідальне зберігання.
На виконання зазначеного листа відповідач здійснив демонтаж належних позивача рекламних носіїв, та на цей час вони знаходяться у нього на зберіганні.
16.04.2004 р. листом № 122 відповідач повідомив позивача про демонтаж рекламних конструкцій.
24.01.2005 р. відповідач листом повідомив позивача що питання про відновлення рекламних конструкцій буде вирішено після закінчення реконструкції підземного переходу.
Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в якому просить з врахуванням зміни предмета позову стягнути з відповідача в рахунок понесених збитків 64 641 грн. 60 коп.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що в наслідок демонтажу двох спеціальних конструкцій йому були завдані збитки.
В обґрунтування розміру завданих збитків позивач надав суду локальний кошторис з розрахунком договірної ціни виготовлення і монтаж об’ємного рекламного щита з земляними роботами та монтажем у м.Луганську в поточний цінах станом на 15.01.2005 р. згідно якого договірна ціна за одну рекламну конструкцію складає 32 320 грн. 80 коп.
Відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що демонтаж був здійснений законно на виконання вимог органу місцевого самоврядування, позивачем не доведено розмір завданих збитків.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи; а також шкода, завдану майну фізичної особи, відшкодовується в повному і обсязі особою, яка її завдала (ст. 1166 ЦК України).
Шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв’язок та є вина зазначеної особи (постанова Пленуму Верховного Суду України від 27.03.92р. №6 “Про практику розгляду судом цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”).
Згідно ст. 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Позивачем не надано суду доказів його витрат по встановленню зазначених рекламних конструкцій, матеріалів щодо реальної їх вартості на момент розгляду справи, або вартості робіт необхідних для повторного встановлення конструкцій, що знаходяться на зберіганні у відповідача.
Наданий позивачем локальний кошторис в цінах станом на 15.01.2005 р. не може бути належним доказом розміру понесених позивачем збитків, оскільки позивачем не доведено яке відношення зазначений кошторис має до демонтованих відповідачем конструкцій, які земляні роботи здійснювалися при монтажі демонтованих конструкцій на конструктивні елементи підземного переходу.
За таких обставин надані позивачем матеріали не підтверджують факт понесення збитків в заявлених до стягнення розмірах.
За таких обставин в задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. В задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача.
У судовому засіданні 06.07.2006 р. за згодою сторін була оголошена тільки вступна та резолютивна частина рішення.
Дата підписання рішення 11.07.2006 року.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Б.В. Яресько