Справа № 2-А-895/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 грудня 2009 року Центрально-Міський районний суд   міста   Кривого Рогу у складі:

головуючого - судді Черкасенко Т.Г.,

при секретарі – Курєпіна Н.В,

за участю:

позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора дорожньо-патрульної служби ВДАІ з обслуговування АТ м. Кривого Рогу та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області Зарубенко Олександру Олександровичу про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом до інспекторадорожньо-патрульної служби ВДАІ з обслуговування АТ м. Кривого Рогу та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області Зарубенко Олександру Олександровичу про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Позов, на задоволені якого в судовому засіданні наполягав позивач, обґрунтований тим, що 18 вересня 2009 року відповідачем винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за те, що він 18 вересня 2009 року в  10 год 30 хвилин, у місті Кривий Ріг, керуючи автомобілем НОМЕР_1 проїхав перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора. Порушення було зафіксовано на фотокамеру Canon № НОМЕР_2.

Позивач вважає постанову незаконною оскільки складаючи протокол про адміністративне правопорушення та виносячи оскаржувану постанову відповідач не взяв до уваги той факт, що дотримуючись проїзду перехресть, вимог п.п. 16.6, 16.8 Правил дорожнього руху України, позивач виїхав на перехрещення проїздних частин вул. Миколаївське шоссе та Об,їздна дорога та пропускав автомобілі, які рухали в протилежному напрямку, а тому лише після виконання вимог, передбачених п. 16.6 Правил дорожнього руху, позивач мав право повернути ліворуч. Вказане було проігноровано інспектором ДАІ та не зупинено в якості свідків водіїв, які могли б надати свідчення щодо порушення позивачем Правил дорожнього руху України. Більш того, в постанові зазначено, що порушення зафіксовано на фотокамеру, але позивачу не було пред,явлено ніяких доказів для ознайомлення. І взагалі, як зазначив позивач, йому не було пред,явлено або зазначено в постанові будь-яких доказів його правопорушення. Позивач вважає постанову відповідача необґрунтованою і нічим не доведеною.

 Відповідач правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, доказів правомірності своїх дій суду не надав.

Вислухавши позивача, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов доведений та підлягає повному задоволенню.

Як вбачається із пояснення позивача, а також письмових доказів (постанови та протоколу) 18 вересня 2009  року відповідачем було винесено постанову  в скоєнні позивачем правопорушення, передбаченого ст.. 122 ч.2 КУпАП України,  за що на позивача накладено штраф в розмірі 425 грн.

 Згідно вимог статті 71 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачу було запропоновано надати суду всі докази правомірності своїх дій, однак ніяких доказів ним надано не було.

Як вбачається із дослідженої судом постанови, Бабаєв  18 вересня 2009 року в 10 годин 30 хвилин у м. Кривий Ріг,   керуючи автомобілем НОМЕР_3 проїхав перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора. Порушення було зафіксовано на фотокамеру Canon № НОМЕР_2. але при цьому не вказано в постанові місце скоєння правопорушення , лише зазначено, що воно скоєне в м. Кривий Ріг, тобто зміст постанови не відповідає вимогам ст.283 КУпАП України.

Позивач в судовому засіданні зазначив, що складаючи протокол про адміністративне правопорушення та виносячи оскаржувану постанову відповідач не взяв до уваги той факт, що дотримуючись проїзду перехресть, вимог п.п. 16.6, 16.8 Правил дорожнього руху України, позивач виїхав на перехрещення проїздних частин вул. Миколаївське шоссе та Об,їздна дорога та пропускав автомобілі, які рухали в протилежному напрямку, а тому лише після виконання вимог, передбачених п. 16.6 Правил дорожнього руху, позивач мав право повернути ліворуч, а тому позивач вважає, що діяв правомірно не порушуючи правил дорожнього руху і не мав наміру порушувати.

 Вказане було проігноровано інспектором ДАІ та не зупинено в якості свідків водіїв, які могли б надати свідчення щодо порушення позивачем Правил дорожнього руху України.

Суду не надано відповідачем будь-яких доказів, які б спростували дані твердження позивача

Ст.. 122 ч.1 КУпАП передбачає наявність прямого умислу на вчинення дій, викладених в диспозиції даної норми закону. Але, згідно пояснень позивача, умислу на порушення ПДР в позивача не було. Такі пояснення позивача відповідачем не спростовані.

 Більш того, в постанові зазначено, що порушення зафіксовано на фотокамеру, але  до суду відповідачем не було пред,явлено  зазначених доказів.

З огляду на вищевикладене оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 71, 86, 99, 100, 158-163 КАС України, ст.. ст.. 247, 288, 289, 293 КУпАП суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_2 до інспектора дорожньо-патрульної служби ВДАІ з обслуговування АТ м. Кривого Рогу та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області Зарубенко Олександру Олександровичу про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, задовольнити.

Визнати неправомірною та скасувати постанову № АЕ 042062 від 18 вересня 2009 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП і скоєне ОСОБА_2, винесену інспектором дорожньо-патрульної служби ВДАІ з обслуговування АТ м. Кривого Рогу та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області Зарубенко Олександром Олександровичем, закривши провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Про апеляційне оскарження рішення суду спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду через районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                               Т.Г.Черкасенко