Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
16 грудня 2009 року справа № 2-а-8865/09/0570
зал судових засідань № 10 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Ханової Р. Ф.
суддів: Василенко Л.А.
Старосуда М.І.
при секретарі судового засідання
Дегтярьовій А.М.
за участю представників від:
позивача Стрихар Г. В.- за дов. від 2 квітня 2009 року
Гладкова Л.М. – за дов. від 5 січня 2009 року
відповідача Колосова Ж.Ю. – за дов. від 8 січня 2009 року
розглянувши у відкритому судовому
засіданні апеляційну скаргу Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції
на постанову Донецького
окружного адміністративного суду
від 12 жовтня 2009 року (повний текст складений та
підписаний 16 жовтня 2009 року)
по адміністративній справі № 2-а-8865/09/0570 (суддя Папазова Г.П.)
за позовом Державного підприємства "Макіїввугілля"
до Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції
про визнання частково недійсним податкового повідомлення
рішення від 28 квітня 2009 року №0000122330/0/10911, -
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2009 року у справі № 2а-8865/09/0570 (арк. справи 209-211) з мотивів протиправності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, частково задоволенні позовні вимоги (арк. справи 4-5, 190) Державного підприємства «Макіїввугілля» (надалі підприємство, платник податків) до Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції (надалі інспекція, податковий орган) внаслідок чого визнане (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 9 листопада 2009 року) частково недійсним податкове повідомлення-рішення Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції від 28 квітня 2009 року № 0000122330/0/10911 на суму 14928 грн. 57 коп., а саме суму збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 9509,1 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 5419, 47 грн.
В апеляційній скарзі (арк. справи 213-216) Макіївська об’єднана державна податкова інспекція, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи просить скасувати постанову суду та постановити нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити в повному обсязі.
Позивач під час апеляційного розгляду справи доводи, викладені в апеляційній скарзі, відхиляє, і просить постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з тих підстав, що постанова суду прийнята з урахуванням усіх обставин справи і відповідає нормам діючого законодавства.
Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.
Відповідачем була проведена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, за період з 1 жовтня 2007 року по 30 вересня 2008 року, наслідки якої викладені в акті перевірки від 13 квітня 2009 року №3016/23-2/32442295 (надалі акт перевірки) (арк. справи 24-44).
Керівником податкового органу (відповідача по справі) на підставі висновків зазначеного акту перевірки, прийняте спірне податкове повідомлення - рішення, згідно з абзацом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року №2181-3 (надалі Закон України 2181), якими визначені податкові зобов’язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за основним платежем у сумі 22261 грн. 42 коп., та застосовані штрафні (фінансові) у сумі 10568 грн.66 коп.
Позивач остаточно визначив позовні вимоги (арк. справи 190) щодо визнання спірного податкового повідомлення рішення частково недійсним а саме стосовно визначення (донарахування0 податковим органом податку у сумі 9945 грн. 13 коп., та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 5612 грн. 07 коп.
Підставою визначення збору наведені норми пунктів 4, 8 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 року №303(надалі Порядок 303), пунктів 3.1,6.1,6.3,6.4 пункту 6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Мінекобезпеки, ДПАУ від 19 липня 1999 року №162/379.
Правовою підставою застосування штрафних (фінансових) санкцій визначені норми підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України 2181.
Пунктом 16 висновків акту перевірки (арк. справи 39) визначено заниження збору у чотирьох звітних (квартальних) податкових періодах. За четвертий квартал 2007 року на 8528 грн. 44 коп., перший квартал 2008 року – 4228 грн. 03 коп., другий квартал 2008 року – 4860 грн. 96 коп., третій квартал 2008 року – 4643 грн. 99 коп.
Позивачем донарахування оскаржуються в розрізі звітних податкових періодів по наступних відокремлених підрозділах:
- шахта «Калинівська - Східна» на 677 грн. за четвертий квартал 2007 року;
- «Учбово-курсовий комбінат» на 90 грн. 76 коп. за четвертий квартал 2007 року, по 115 грн. 09 коп. за перший, другий та треті квартали 2008 року;
- «Автобаза» на 7477 грн. 10 коп. за четвертий квартал 2007 року;
- «Управління матеріально-технічного постачання» за перший, другий, та третій квартали 2008 року відповідно у сумах 226 грн. 24 коп.. 754 грн.72 коп., 374 грн. 04 коп.
Перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій відповідачем, як суб’єктом владних відносин, відповідно до пункту 15 Порядку 303 контроль за своєчасністю та повнотою сплати збору здійснюється органами державної податкової служби, які згідно з планом перевірок залучають за попереднім погодженням працівників органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища АРК та спеціальних підрозділів Міністерства природи для перевірки правильності визначення платниками збору фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів. Податковий орган здійснив зазначену перевірку відокремленого підрозділу позивача «Автобаза» самостійно без зазначених органів.
Виходячи з принципів належності та допустимості доказів колегія суддів зазначає, що акт перевірки стосовно встановлення даного порушення є неналежним доказом.
Крім того, об’єктом обчислення збору є саме фактично розміщені відходи. По зазначеному підрозділу саме понадлімітне розміщення відходів визначено у якості підстави донарахування збору.
З огляду на зазначене колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо імперативності норм які встановлюють поведінку, та межі компетенції податкового органу з цих питань (арк. справи 210), та вважає що відсутність складу правопорушення обумовлює безпідставність донарахування (визначення) збору.
В основу донарахування збору по шахті «Калинівська – Східна» податковим органом покладені відомості не внесення шламу в обсязі 96,29 тон. до розрахунку збору. Обсяг забруднюючої речовини на думку податкового органу доводиться формою ОТ-4 за 2007 рік.
Колегія суддів погоджує висновки суду першої інстанції (арк. справи 210) що зазначена форма не належить до державної статистичної звітності відомості нею наведені безпідставно враховані податковим органом для визначення збору.
Колегія суддів аналізуючи норми Порядку 303 та інструкції зазначає що обсяги збору обчислюються виходячи з даних бухгалтерської, фінансової та статистичної звітності наведена до жодних з яких наведена форма не належить, внаслідок чого визначення збору за даним структурним підрозділом є безпідставним.
По «Учбово-курсовому комбінату» суд першої інстанції погодив висновки податкового органу жодна із сторін дані висновки не спростувала.
Податковий орган доводить, що «Управління матеріально-технічного постачання» занизило збір за забруднення внаслідок порушення пунктів 4 та 8 Порядку 303, яке полягає у безлімітному розміщені відходів.
Колегія суддів погоджує висновки суду першої інстанції (арк. справи 211) що за приписами зазначеного Порядку від одержання лімітів на утворення та розміщення відходів звільняються власники побутових відходів, що уклали договори на розміщення відходів з підприємством комунального господарства. Наявність зазначеного договору, факт його укладення та виконання між відокремленим підрозділом позивача, та Приватним підприємством «МакРинок-сервіс» від 22 травня 2008 року спростовує доводи податкового органу.
Колегія суддів не приймає доводи апелянта, що зазначений договір не був предметом дослідження під час проведення перевірки, з огляду на те що неповнота дослідження посвідчує порушення вимог до складання актів перевірок.
З огляду на недоведеність складу правопорушення, як по суті так і по формі, яка впливає на протиправність прийнятих рішень, колегія суддів погоджує висновки суду першої інстанції щодо безпідставності визначення збору, яка в свою чергу доводить протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції надана правильна правова оцінка спірним правовідносинам та постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2009 року у справі № 2а-8865/09/0570 – залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2009 року у справі № 2а-8865/09/0570 – залишити без змін.
Ухвала постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 16 грудня 2009 року в присутності представників сторін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Р.Ф. Ханова
Судді: Л.А.Василенко
М.І. Старосуд