Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
Іменем України
14 грудня 2009 року справа № 2а-723/09/0570
приміщення суду, зала судових засідань№10 за адресою: м. Донецьк бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Ханової Р.Ф.
суддів: Василенко Л.А.
Старосуда М.І.
при секретарі судового засідання:
за участю сторін:
від позивача:
від відповідача:
від третьої особи: Дегтярьовій А.М.
не з’явився
не з’явився
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер ПАБ»
на постанову Донецького окружного адміністративного суду
від 1 липня 2009 року (повний текст складено 6 липня 2009 року)
по адміністративній справі № 2а-723/09/0570 (суддя Могильницький М.С.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер ПАБ»
до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя
про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення № 000142230/0 від 22 грудня 2008 року, -
ПОСТАНОВИЛА:
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 1 липня 2009 року у справі №2а-723/09/0570 (арк. справи 99-102) відмовлено у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Паб» до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області про визнання незаконним податкового повідомлення - рішення №0001422300/0 від 22 грудня 2008 року предметом якого визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 62499 грн., у тому числі 41666 грн. основного платежу, та 20833 грн. штрафних (фінансових) санкцій (арк. справи 9), з мотивів правомірності його прийняття, та безпідставності заявлених позовних вимог.
В апеляційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер ПАБ» (арк. справи 107-109) просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 1 липня 2009 року по даній справі, ухвалити нове рішення , яким задовольнити позов товариства до податкового органу про визнання незаконним податкового - повідомлення рішення в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
10 грудня 2009 року на ім’я суду надійшло клопотання позивача щодо зупинення провадження у справі відповідно до частини 3 статті 156 КАС України. З обґрунтування клопотання вбачається, що йдеться про підстави зупинення означені пунктом 3 частини 1 статті 156 КАС України, а саме неможливість розгляду цієї справи до вирішення в адміністративному порядку іншої справи за номером 2а-13193/09/0570. З огляду на відсутність доказів того, що зазначена справа розглядається апеляційною інстанцією суд відхиляє зазначене клопотання.
Позивач у запереченнях на апеляційну скаргу та під час апеляційного розгляду справи доводи, викладені в апеляційній скарзі, відхилив, і просив постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з тих підстав, що постанова суду прийнята з урахуванням усіх обставин справи і відповідає нормам діючого законодавства.
Позивач та відповідач у судове засідання не з’явились, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином. Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер ПАБ» є юридичною особою, включена до ЄДРПОУ за номером 33160655 (арк. справи 24-27), перебуває на податковому обліку ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя з 1 жовтня 2004 року (арк. справи 23).
У грудні 2008 року відповідачем здійснена виїзна позапланова перевірка позивача з питань правомірності визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток за період з 1 січня 2006 року по 31 березня 2008 року, наслідки якої викладені в акті від 10 грудня 2008 року № 2163/23-111/33160655 (арк. справи 10-18) (надалі - акт перевірки).
На підставі акту перевірки керівником податкового органу 22 грудня 2008 року згідно з підпунктом „б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року № 2181-III прийняте податкове повідомлення-рішення (том 1 арк. справи 15), яким визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток у сумі 41666 грн., та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 20833 грн.
Правовими підставами визначення податку наведені норми пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підставами застосування штрафних (фінансових) санкцій визначені норми підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Висновками акту перевірки визначено завищення валових витрат на 166 667 грн. за період з 1 жовтня 2006 року по 31 грудня 2006 року в порушення пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (арк. справи 14-17), яке на думку податкового органу виникло внаслідок завищення валових витрат (рядок 04.1 декларації з податку на прибуток підприємства за 2006 рік).
Види діяльності визначені довідкою про включення до ЄДРПОУ (арк. справи 24).
Позивач доводить що укладення та виконання договору від 1 листопада 2006 року №1-6/11 з товариством з обмеженою відповідальністю «Амелі Медія Груп» на надання рекламно-інформаційних послуг з метою продовження пошуку покупців продукції в межах агентської угоди від 27 червня 2006 року №а06-491 укладеним між товариством як агентом та нерезидентом «ТОВ «Об'єднані машинобудівні заводи - Гірничі об'єднання та технології (Группа Уралмаш - Іжора)», терміном дії до 27 червня 2009 року, предмет договору якого є вивчення ринку продукції на території України. Залучення покупців продукції та виконання інших дій щодо вигідної та швидкої реалізації продукції в межах України.
Позивач доводить, що витрати понесені ним шляхом виконання доручення №1 від 27 червня 2006 року в межах вищезазначеного договору.
Зважаючи на зазначене позивачем понесені витрати пов'язані з рекламною діяльністю іншого підприємства, що за приписами підпункту 5.4.4 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» виключає можливість віднесення до складу валових витрат оскільки не пов'язане з рекламним заходом стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.
Колегія суддів приймає висновок суду першої інстанції щодо правомірності зазначених висновків податкового органу, з огляду на не правомірність формування валових витрат, оскільки сплата вартості рекламних заходів була здійснена не по товарам (роботам, послугам) що продаються (надаються) позивачем як платником податку.
Відповідно до абзацу четвертого підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» який передбачає що до складу валових витрат не належать будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, податковий орган встановив завищення валових витрат які здійснені без надання документальних доказів виконання робіт. Колегія суддів погоджує правову позицію податкового органу що договору та актів приймання - передачі виконаних робіт недостатньо для віднесення сум витрат до складу валових витрат.
Невідповідність зазначених документів правилам податкового обліку позивачем під час розгляду справи судом першої інстанції, та під час апеляційного провадження відповідачем не доведена.
З огляду на зазначене податковий орган правомірно здійснив донарахування податку. Правомірність визначення податку обумовлює правомірність застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Враховуючи зазначене колегія суддів вважає що відповідач як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийняття спірного податкового повідомлення -рішення.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції надана правильна правова оцінка спірним правовідносинам та постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер ПАБ» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 1 липня 2009 року у справі № 2а - 723/09/0570 залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 1 липня 2009 року у справі № 2а - 723/09/0570 залишити без змін.
Ухвала постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 14 грудня 2009 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Р.Ф. Ханова
Судді: Л.А. Василенко
Старосуда М.І.