Справа №: 343/1653/13-к
Провадження №: 1-кп/0343/73/13
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 липня 2013 року м. Долина
Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого: судді – Пулика В.В.,
з участю: секретаря судових засідань – ОСОБА_1,
прокурора – Попадинець О.В.,
потерпілого – ОСОБА_2,
представника потерпілого – ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Івано-Франківської області кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, має на утриманні двоє малолітніх дітей, не працюючого, відповідно до ст.89 КК України не судимого –
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.1 КК України,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_4, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Кримінальне правопорушення скоєно при наступних обставинах.
07 лютого 2013 року близько 19 години 50 хвилин ОСОБА_4, керуючи автомобілем НОМЕР_1 та рухаючись в темну пору доби і в умовах недостатньої видимості ділянкою автодороги Долина-Хуст 6+990 метрів по вул.Данила Галицького в смт.Вигода Долинського району Івано-Франківської області в напрямку м.Долина, для забезпечення безпеки дорожнього руху проявив неуважність до дорожньої обстановки, чим порушив п. 2.3.б Правил дорожнього руху України, при виборі швидкості руху не урахував дорожню обстановку та стан керованого ним транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, чим порушив вимоги п. 12.1. вказаних Правил, обрав швидкість руху, яка не давала змоги зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги, чим порушив вимоги п. 12.2. Правил дорожнього руху України, в результаті чого виїхав на смугу зустрічного руху, де, грубо порушуючи вимоги п. 12.3 вказаних Правил, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об"їзду перешкоди, допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_2, який рухався в зустрічному напрямку по лівому краю проїзної частини, в результаті чого велосипедист ОСОБА_2 отримав середньої тяжкості тілесне ушкодження.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, вказавши, що в грудні 2012 року він купив автомобіль марки «Фіат Скудо» реєстраційний номер НОМЕР_2, білого кольору, 2001 року випуску. Даний автомобіль знаходився у справному стані, пошкоджень чи деформацій кузова на момент його купівлі не мав.
07 лютого 2013 року близько 19 години 30 хвилин він на автомобілі вирушив з с.Новошин в м.Долина.
Дорога на той час була слизькою, оскільки на вулиці падав дощ, було темно. Він їхав з невеликою швидкістю приблизно 40 км/год. Проїхавши залізнодорожний переїзд в центрі смт.Вигода та від'їхавши від нього приблизно 600 м по вул. Д.Галицького в напрямку м.Долина він наїхав на невідомий предмет, внаслідок чого автомобіль повело в ліву сторону. Він почав гальмувати та вирівнювати автомобіль. Однак йому це не вдалося і автомобіль, будучи некерованим, понесло на зустрічну смугу руху та на ліве узбіччя, де їхав велосипедист.
Все сталося так раптово, що змоги уникнути зіткнення з останнім він вже не мав. Керований ним автомобіль зачепив велосипедиста лівим дзеркалом бокового виду. Проїхавши близько 15-20 метрів, він зупинив автомобіль. Був дуже переляканий, не знав, що робити, однак побачивши, що велосипедист підвівся з землі і пішов, вирішив, що з потерпілим все гаразд, тому поїхав у напрямку м.Долина. Близько 23 години, приїхавши додому, він оглянув автомобіль і виявив, що ліве дзеркало бокового виду відсутнє.
Наступного дня вирішив піти до Долинського РВ УМВС та розповісти про ДТП.
Відшкодував потерпілому завдані кримінальним правопорушенням збитки, кається у вчиненому, просить суворо не карати його.
За клопотанням обвинуваченого суд визнає недоцільним проводити дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, оскільки учасники судового розгляду проти цього не заперечують, обвинувачений визнає свою вину, його показання відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються, просить суд не допитувати свідків по даній справі і не досліджувати інші докази, його позиція є добровільною та істинною, розуміє, що в разі оскарження вироку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Аналізуючи здобуті і перевірені в судовому засіданні докази, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, правильною кваліфікацію його дій за ст.286 ч.1 КК України, оскільки він керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Обираючи покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення та його особу: те, що він визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, щиросердечно розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, добровільно відшкодував потерпілому завдані збитки, позитивно характеризується за місцем проживання, на утриманні має двох малолітніх дітей, на обліку в наркологічному та психоневрологічному кабінетах не знаходиться.
Щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданих правопорушенням збитків суд визнає за обставини, які пом’якшують покарання обвинуваченого; обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
З урахуванням ступеню тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, обставин, які пом’якшують покарання обвинуваченого та його особи: те, що він визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, позитивно характеризується за місцем проживання, на утриманні має двох малолітніх дітей, на обліку в наркологічному та психоневрологічному кабінетах не знаходиться, потерпілий просить суворо не карати обвинуваченого, суд вважає за необхідним призначити обвинуваченому покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, в межах, установлених санкцією ст.286 ч.1 КК України.
З довідок Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при управлінні МВС України в Івано-Франківській області встановлено, що витрати на проведення експертиз в даному кримінальному провадженні становлять1176 гривень: 588 гривень (т.пр.1, а.пр.38) та 588 гривень (т.пр.1, а.пр.45).
Суд вважає, що витрати на проведення експертиз у даному кримінальному провадженні в сумі 1176 гривень слід стягнути з обвинуваченого в дохід держави, оскільки відповідно до ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Питання речових доказів суд вирішує у відповідності з вимогами ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.370, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
З А С У Д И В:
ОСОБА_4 визнати винним за ст.286 ч.1 Кримінального кодексу України та покарати штрафом у розмірі 8500 (вісім тисяч п"ятсот) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Стягнути із засудженого ОСОБА_4 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при управлінні МВС України в Івано-Франківській області 1176 (одну тисячу сто сімдесят шість) гривень витрат, пов’язаних з наданням експертних послуг (УКД Івано-Франківської області код 25574765, МФО 836014, р/р 31255272210165, банк одержувач УКД Івано-Франківської області для НДЕКЦ при МВС в Івано-Франківській області за експертні послуги).
Речові докази: велосипед марки «GANOGA» чорного кольору (т.пр.1, а.пр.17), який належить ОСОБА_5 — повернути останньому, як законному власнику; автомобіль НОМЕР_3, 2001 року випуску (т.пр.1, а.пр.24), який належать обвинуваченому ОСОБА_4 — повернути останньому, як законному власнику; куртку чорного кольору та штани чорного кольору (т.пр.1, а.пр.36), які належать потерпілому ОСОБА_2 – повернути останньому, як законному власнику.
Апеляція на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Долинський районний суд до Апеляційного суду Івано-Франківської області.
Суддя: