Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
14 грудня 2009 року справа № 2а-27014/08/0570
приміщення суду, зала судових засідань№10 за адресою: м. Донецьк бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Ханової Р.Ф.
суддів: Василенко Л.А.
Старосуда М.І.
при секретарі судового засідання:
за участю
прокурора
сторін:
від позивача:
від першого відповідача:
від другого відповідача:
третя особа Дегтярьовій А.М.
Ноздрьов С.В. – за посв. №2915
Бібердієв С.Ф. – за дов. від 17 листопада 2008 року
Нехаєвська В.В. – за дов. від 11 грудня 2009 року
Бикова А.О. – за дов. від 13 листопада 2008 року
не з’явився
не з’явився
розглянувши апеляційні скарги Маріупольської митниці
Головного управління державного казначейства України в Донецькій області
на постанову Донецького окружного адміністративного суду
від 06 жовтня 2009 року (повний текст виготовлений 14 жовтня 2009 року)
по адміністративній справі № 2а-27014/08/0570 (суддя Галатіна О.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Марвей”
до
треті особи Маріупольської митниці
Головного управління державного казначейства України в м. Києві
Головного управління державного казначейства у Донецькій області
про визнання недійсним рішення Маріупольської митниці пор визначення митної вартості; зобов’язання маріупольської митниці провести митне оформлення товару за заявленою декларантом митною вартістю, стягнення суми зайво сплаченого мита, податку на додану вартість, суми судового збору, -
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2009 року по справі № 27014/08/0570 (том 3 арк. справи 83-95) були задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Марвей” із врахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 24 квітня 2009 року (том 2 арк. справи 3-7) до Маріупольської митниці, Головного управління Державного казначейства у м. Києві за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання недійсними рішень Маріупольської митниці про визначення митної вартості № МВ-703-172-08 від 15 липня 2008 року, № ИВ-703-281-08 від 23 вересня 2008 року, № МВ-703-282-08 від 25 вересня 2008 року, № МВ -703-291-08 від 01 жовтня 2008 року, № МВ 703-303-08 від 08 жовтня 2008 року, № МВ 703-314-08 від 10 жовтня 2008року, № Мв -703-328-08 від 16 жовтня 2008 року, № МВ -703-330-08 від 16 жовтня 2008 року, № МВ -703-329-08 від 16 жовтня 2008 року, № МВ-703-438 від 24 листопада 2008 року, № Мв-703-449 від 24 листопада 2008 року, № МВ-703-450 від 24 листопада 2008року, МВ 703-468 від 01 грудня 2008 року, зобов’язання Маріупольської митниці здійснити митне оформлення поставленого товару відповідно до умов контракту № 07/04/08 від 13 червня 2008 року по заявленій митної вартості із застосуванням методу визначення митної вартості за ціною угоди, стягнути з Державного бюджету суму зайво сплаченого мита в сумі 67522,68 грн., суму зайво сплаченого податку на додану вартість в сумі 221266,58 грн., суму сплаченого судового збору в сумі 1700,00 грн.
Під час апеляційного провадження позивач заявою на ім’я суду відмовився від частини позовних вимог в частині зобов’язання Маріупольської митниці здійснити митне оформлення поставленого на адресу позивача товару за заявленою митною вартістю із застосуванням першого методу визначення митної вартості.
Постанова Донецького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2009 року по справі № 2а-27014/08/0570 вмотивована висновками суду про достатність наданих декларантом документів митному органу для визначення митної вартості отриманих товарів та протиправністю прийнятих рішень відповідачем, як суб’єктом владних повноважень.
Маріупольська митниця, не погодившись із винесеною Донецьким окружним адміністративним судом постановою від 06 жовтня 2009 року надала апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду, в якій, посилаючись на неправомірність неприйняття судом до уваги відхилень визначеної позивачем митної вартості від наявної у митного органу інформації про вартість аналогічних товарів, обставини щодо неможливості визначення митним органом митної вартості товару, поставленого на користь позивача за методом ціни угоди за умови прийняття до уваги переходу права власності до позивача на товар за умовами укладеного ним контракту, розходження інформації у наданих позивачем калькуляціях від 03 жовтня 2008 року та 16 жовтня 2008 року та відсутності необхідності проведення судово-економічної експертизи, просив скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2009 року у справі № 2а-27014/08/0570.
Головне управління державного казначейства України в Донецькій області, також не погодилося із постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2009 року у справі № 2а-27014/08/0570 та в наданій до Донецького апеляційного адміністративного суду (том 3 арк. справи 108-110), посилаючись на відсутність документів, що підтверджують перерахування позивачем коштів, що вимагалися ним до стягнення та неврегульованість порядку відшкодування з Державного бюджет витрат на проведення судової експертизи, просив скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2009 року у справі № 2а-27014/08/0570.
10 грудня 2009 року прокуратурою Донецької області було повідомлено про вступ прокурора у розгляд справи на стадії апеляційного провадження. Під час апеляційного провадження прокурор підтримував доводи апеляційних скарг.
Представник другого відповідача та третьої особи надав клопотання щодо розгляду справи без їх участі, які задоволені судом.
Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевірив наявні в матеріалах справи документи і обговоривши доводи апеляційної скарги встановила наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Марвей» зареєстровано та обліковується у єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 25604035.
13 червня 2008 року між International Trade Service Gmbh (Відень, Австрія), іменованим продавець та товариством з обмеженою відповідальністю «Марвей», іменованим покупець, був укладений контракт № 07/04/2008 (том 1 арк. справи 56-58). За умовами зазначеного контракту від 13 червня 2008 року продавець зобов’язався поставити, а покупець приймати та сплачувати ПВХ суспензійний OLTVIL 167360 виробництва компанії Oltchim S.А., Румунія.
Відповідно до пункту 3.1. контракту постачання здійснюється залізничним транспортом на умовах DAF Халмеу/Дьяково (кордон Румунія/Україна) або автомобільним транспортом на умовах FCA Римнику-Вилча, Румунія відповідно Інкотермс 2000. Умови постачання конкретної партії товару визначаються в інвойсі.
Розділом 4 контракту від 13 червня 2008 року встановлено загальну вартість контракту у розмірі 1 000 000,00 євро та зазначено, що ціна на товар, який є предметом постачання визначається у наданих позивачу інвойсах.
На виконання умов укладеного між сторонами контракту потягом періоду з липня по грудень 2008 року до Маріупольської митниці на ім’я позивача надходив товар (полівінілхлорид суспензійний марки OLTCHIL 017360), постачання якого було обумовлено контрактом № 07/04/2008. Зазначений факт визнається сторонами та не є спірним.
З метою здійснення митного оформлення товару що надійшов на адресу позивача у липні 2008 року, останнім були надані до митного органу п’ять вантажних митних декларацій із доданими до них документами, а саме деклараціями митної вартості та документами, підтверджуючими правильність визначення позивачем митної вартості за першим методом (методом ціни угоди): копії контракту, рахунки –фактури, пакувальні листи. Відповідно до наявних в матеріалах справи документів позивачем було визначено митну вартість товару, що надійшов на адресу позивача у липні 2009 року, виходячи із вартості 0,84 євро/тн. Загальна сума визначених позивачем самостійно митних платежів за зазначеними деклараціями складала 2536307,77 грн.
У наданих деклараціях митної вартості митним органом у зв’язку із встановленням невідповідностей між визначеною позивачем митною вартістю та інформацією, що міститься у ЄАІС Держмитслужби на підставі положень Постанови Кабінету Міністрів № 1766 від 20 грудня 2006 року було здійснено відмітку про витребування додаткових документів (прайс - листи фірми виробника товару, калькуляція фірми виробника товару) на підтвердження правильності визначення позивачем митної вартості. Із зазначеними вимогами був ознайомлений представник позивача, про що свідчить його підпис на зворотному боці декларацій митної вартості.
Враховуючи виникнення спірних питань між позивачем та першим відповідачем щодо правильності визначення митної вартості товару та на підставі Наказу Держаної митної служби України № 230 від 17 березня 2008 року «Про затвердження порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов’язання при ввезенні їх на митну територію України», товари, що були ввезенні позивачем були випущені у вільний обіг за умови сплати митної вартості, визначеної митним органом.
З огляду на зазначене позивачем були заповнені митні декларації № 70304046/8/60142, № 703040406/8/601204, № 703040406/8/601205, № 703040406/8/601206, 703040406/8/601207 із зазначенням в них коригування митної вартості товару із врахуванням даних митного органу, виходячи із розміру 0,99 євро/тону. Суми обов’язкових платежів (податку на додану вартість та мита), що підлягають сплаті була сплачена позивачем в повному обсязі, виходячи із митної вартості визначеної митним органом, що підтверджується відмітками на митних деклараціях (том 1 арк. справи 59-64).
Після випущення товару у вільний обіг між позивачем та відповідачем тривало листування з приводу визначення позивачем митної вартості, протягом якого позивачем було надано до першого відповідача прайс - листи із визначенням вартості «полівінілхлориду суспензійного» на рівні 840 євро/тону та калькуляцію фірми-виробника товару, відповідно до якого сума калькуляційної вартості товару складає 797,00 грн.
Не зважаючи на надання позивачем документів, що були витребувані митним органом для підтвердження митної вартості товару, відповідачем 1 не були прийняті до уваги зазначені документи, та було прийнято рішення про неможливість застосування заявленої декларантом позивача митної вартості та було залишено її на рівні 0,99 євро/тону (т.1. арк. справи 18).
У вересні – грудні 2008 року на адресу позивача надійшли наступні партії товару на виконання умов контракту № 07/04/2008 від 13 червня 2008 року. З метою здійснення митного оформлення позивачем були надані митному органу 12 митних декларацій із доданими до них документами, необхідними для здійснення митного оформлення: деклараціями митної вартості, копій контракту № 07/04/08 від 13 червня 2008 року, рахунків-фактур, пакувальних листів та сертифікатів походження. При поданні зазначених документів до оформлення позивачем було визначено митну вартість ввезеного товару за першим методом – за ціною угоди. У зв’язку із невідповідністю визначеної позивачем митної вартості ціновій інформації, що міститься в ЄАІС Державної митної служби України між позивачем та відповідачем 1 виникли суперечності щодо визначення митної вартості товару, що стало причиною винесення відповідачем 1 рішень про визначення митної вартості № МВ -703-172-08 від 15 липня 2008 року, № МВ-703-281-08 від 23 вересня 2008 року, № МВ-703-282-08 від 25 вересня 2008 року, № МВ-703-291-08 від 01 жовтня 2008 року, № МВ -703-303-08 від 08 жовтня 2008 року, № МВ-703-314-08 від 10 жовтня 2008 року, № МВ-703-328-08 від 16 жовтня 2008 року, № 703-330-08 від 16 жовтня 2008 року, № МВ-703-329-08 від 16 жовтня 2008 року, № МВ-703-438 від 24 листопада 2008 року, № МВ-703-449 від 24 листопада 2008 року, № МВ-703-450 від 24 листопада 2008 року, № МВ -703-468 від 01 грудня 2008 року (т.2 арк. справи 167-178). На період узгодження відповідачем та позивачем митної вартості ввезених товарів, ввезений за умовами контракту від 13 червня 2008 року товар був випущений у вільний обіг на умовах сплати митної вартості, визначеної митним органом. З огляду на зазначене позивачем були заповнені митні декларації № 703040406/8/601551 (т.2 арк. справи 8), № 703040406/8/601581 (т.2 арк. справи 17), № 703040406/8/601607 (т.2 арк. справи 21), № 703040406/8/601654 (т. 2 арк. справи 35), № 703040406/8/601687 (т.2 арк. справи 45), № 793040406/8/601709 (т.2 арк. справи 55), № 703040406/8/601728 (т.2 арк. справи 65), № 703040406/8/601745 (т.2 арк. справи 73), № 703070407/8/700083 (т. 2 арк. справи 98), № 703070407/8/700084 (т. 2 арк. справи 101), № 703070407/8/700085 (т. 2 арк. справи 132), № 703070407/8/700104 (т. 2 арк. справи 145), № 703070407/8/700013 (т.2 арк. справи 156) та зазначення в них про коригування митної вартості товару із врахуванням рішень митного органу про визначення митної вартості. Суми обов’язкових платежів (податку на додану вартість та мита), що підлягають сплаті була сплачена позивачем в повному обсязі, виходячи із митної вартості визначеної митним органом, що підтверджується відмітками на митних деклараціях (т. 2 арк. справи 8,17, 21, 35, 45, 55, 65, 73, 98, 101, 132, 145, 156).
На підтвердження правильності визначення позивачем митної вартості, ним були надані до митного органу калькуляції фірми-виробника та прайс-листи (т.2 арк. справи 179- 191), які не були прийняті до уваги відповідачем 1 при визначенні митної вартості.
Засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначені Митним кодексом України.
Порядок переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, митне регулювання, пов'язане з встановленням та справлянням податків і зборів, процедури митного контролю та оформлення, боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил, спрямовані на реалізацію митної політики України, становлять митну справу.
Відповідно до статті 40 Митного кодексу України усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, підлягають митному контролю. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до Митного Кодексу, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку. За приписами п. 2 Постанови Кабінету міністрів України Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів № 339 від 9 квітня 2008 р. N 339 контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом відповідно до статті 41 Митного кодексу України шляхом проведення перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. N 1766; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено або наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів.
Засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів є митним оформленням. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу є метою митного оформлення.
Відповідно до статті 72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах.
Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю, подаються митному органові при перетинанні товарами і транспортними засобами митного кордону України; декларуванні товарів і транспортних засобів; повідомленні митного органу про намір здійснити переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України; здійсненні митними органами інших контрольних функцій відповідно до цього Кодексу.
Статтею 45 Митного кодексу України встановлений обов’язок осіб, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України, подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю. За приписами пункту 17 Постанови Кабінету міністрів України № 80 від 1 лютого 2006 року „Про перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України”, до зазначеного переліку входять документи, що використовуються для визначення митної вартості товарів
Статтею 81 Митного кодексу України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
До обов’язків декларанта чинним законодавством віднесено, зокрема, надання митному органу передбачені законодавством документів і відомостей, необхідних для виконання митних процедур; сплата податків і зборів.
Митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.
Основні засади визначення митної вартості товарів врегульовані розділом 10 Митного кодексу України та іншими нормативно-правовими актами з митної справи.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.
Митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.
Відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.
Митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.
Відповідно до статей 264, 265 Митного кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу.
Умови та механізм декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, подання декларантом відомостей для її підтвердження визначені положеннями постанови Кабінету міністрів України № 1766 від 20 грудня 2006 року, якою затверджений Порядок декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження.
Пунктом 6 цієї Постанови передбачено, що декларант самостійно заповнює декларацію митної вартості, за винятком граф, призначених для відміток митниці.
Пунктом 7 Постанови Кабінету Міністрів України № 1766 від 20 грудня 2006 року визначений перелік обов’язкових документів, що додаються декларантом на підтвердження заявлених ним відомостей про визначення митної вартості.
За змістом пункту 11 цієї Постанови для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Посадова особа митного органу у графі "Для відміток митниці" декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом.
Відповідно до пунктів 13, 14 Постанови Кабінету міністрів України № 1766 від 20 грудня 2006 року декларант зобов'язаний подати додаткові документи, визначені у пункті 11 цього Порядку, протягом 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх подання. У разі відмови подати додаткові документи декларант робить відповідний запис із зазначенням дати, прізвища та проставляння свого підпису на зворотному боці основного аркуша декларації митної вартості. Якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.
Механізм реалізації права декларанта, що заявляє митну вартість, згідно з положеннями статті 264 Митного кодексу України і пункту 15 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 1766 від 20 грудня 2006, визначений Порядком випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України, затвердженого Наказом Державної митної служби України № 230 від 17 березня 2008 року.
Випуск у вільний обіг товарів у разі виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості таких товарів або незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, може бути здійснений на підставі письмового звернення декларанта до митного органу з відповідним проханням. Випуск товарів у вільний обіг здійснюється митним органом на підставі вантажної митної декларації, заповненої у звичайному порядку, а також інших документів, передбачених законодавством. Подання декларації митної вартості цих товарів є обов'язковим. Митний орган здійснює митне оформлення на підставі поданих документів. У графу "Для відміток митного органу" декларації митної вартості, посадовою особою митного органу, що здійснює митне оформлення таких товарів, уносяться такі записи: "контроль митної вартості після пропуску", а також "сплачено до бюджету" чи "гарантія банку" відповідно до обраного декларантом виду гарантійних зобов'язань. Записи завіряються особистим підписом посадової особи.
Пунктом 15 Наказу Державної митної служби № 230 від 17 березня 2008 року передбачено право декларанта оскаржити рішення митного органу щодо визначення митної вартості оцінюваних товарів до митного органу вищого рівня та/або до суду.
З огляду на встановлені обставини при розгляді справи, н евідповідність заявленої позивачем митної вартості даним цінової інформації при визначенні митної вартості ЄАІС ДМСУ стала підставою витребування Маріупольською митницею додаткових документів. Про необхідність надання додаткових документів на підтвердження заявленої ним митної вартості, відповідно до переліку, що міститься в пунктах 8, 11 Постанови Кабінету Міністрів України № 1766 від 20 грудня 2006 року був ознайомлений позивач. Як вбачається із наявних в матеріалах справи документів, позивачем були надані в повному обсязі документи, що були витребувані митницю, але надані документи були безпідставно не прийнятими до уваги митним органом.
Колегія суддів апеляційного суду, враховуючи наявні в матеріалах справи документи, що підтверджують надання позивачем всіх підтверджуючих визначену ним самостійно митну вартість, які були витребувані митним органом дійшла висновку про відсутність підстав для визначення митної вартості товарів відповідачем 1 на підставі резервного методу. Посилання відповідача 1 на те, що визначена позивачем митна вартість є меншою ніж прями витрати на виробництво спростовуються наявними в матеріалах справи документами. Відповідно до наявних в матеріалах справи документів
(том 2 арк. справи 8-72) визначена позивачем митна вартість складає 0,95 євро/тону, відповідно до калькуляції фірми-виробника (том 2 арк. справи 185) загальна сума прямих витрат на виробництво, експорт та пакування товару складає 0,92 євро/тону. Протягом апеляційного розгляду справи митним органом всупереч положенням статті 266 Митного кодексу України не було обґрунтовано неможливості визначення митної вартості отриманих позивачем товарів на підставі контракту від 13 червня 2008 року із застосуванням методу визначення митної вартості за ціною угоди. Наслідком протиправного визначення митної вартості товарів відповідачем 1 на підставі застосування резервного методу, стало перерахування позивачем зайвих коштів в рахунок сплати обов’язкових платежів, пов’язаних із здійсненням митного оформлення товарів, ввезених на митну територію України.
Зауваження першого відповідача з приводу неможливості віднесення контракту від 13 червня 2008 року № 07/04/2008 до зовнішньоекономічного договору купівлі продажу через відсутність в ньому умов про перехід права власності спростовуються пунктом 6.3. контракту, відповідно до якого право власності на товар, що постачається за цим контрактом переходить до покупця з дати оформлення залізничної накладної або накладної CMR.
Як встановлено колегією суддів апеляційного суду між позивачем та відповідачем 1 немає спору з приводу визначення суми надмірно сплаченого митного збору у розмірі 67522,66 грн. та надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 221266,57 грн. Здійснення позивачем фактичної сплати обов’язкових платежів до бюджету, пов’язаних із здійсненням митного оформлення товарів (суми податку на додану вартість в сумі 221266,57 грн. та митного збору в сумі 67522,66 грн.) підтверджено відмітками на митних деклараціях, що відповідає пункту 10 Наказу Державної митної служби № 230 від 17 березня 2008 року та є підставою неприйняття колегією суддів апеляційного суду посилань Головного управління державного казначейства України Донецької області на не підтвердження сплати коштів позивачем до державного бюджету та неправомірності стягнення адміністративним судом першої інстанції коштів з державного бюджету.
Таким чином, дослідивши документи справи колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що Постанова Донецького окружного адміністративного суду винесена за умови правильного застосування норм матеріального та процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин, що за положеннями статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення без змін.
З урахуванням відмови позивача від частини позову, постанова підлягає зміні.
Керуючись статтями 24,157, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 203, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційні скарги Маріупольської митниці та Головного управління Державного казначейства на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 6 жовтня 2009 року у справі № 2а-27014/08/0570 задовольнити частково.
Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «Марвей» від частини позовних вимог, про зобов’язання Маріупольської митниці здійснити митне оформлення поставленого на адресу позивача товару за заявленою митною вартістю із застосуванням першого методу визначення митної вартості.
Скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 6 жовтня 2009 року по справі 2а-27014/08/0570 в частині зобов’язання Маріупольської митниці здійснити митне оформлення поставленого товару відповідно до умов контракту № 07/04/08 від 13 червня 2008 року по заявленій митної вартості із застосуванням методу визначення митної вартості за ціною угоди.
У іншій частині постанову Донецького окружного адміністративного суду від 6 жовтня 2009 року по справі 2а-27014/08/0570 залишити без змін.
Постанова складена та підписана у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 14 грудня 2009 року у присутності представників сторін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Р.Ф. Ханова
Судді: (підписи) Л.А.Василенко
М.І. Старосуд