12.04.2018

Провадження №1-кс/331/2279/2018

ЭУН 331/8742/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2018 року                             м. Запоріжжя

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , перекладача ОСОБА_5 , розглянувши клопотання заступника прокурора Запорізької області  начальника управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва ОСОБА_6 про перевірку наявності підстав для подальшого тримання особи під вартою (екстрадицій ний арешт) відносно громадянина Російської Федерації ОСОБА_7  ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Карачаєва Карачаєво-Черкеської Республіки Російської Федерації,

ВСТАНОВИВ :

У провадження слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання заступника прокурора Запорізької області  начальника управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва ОСОБА_6 про перевірку наявності підстав для подальшого тримання особи під вартою (екстрадиційний арешт) відносно громадянина Російської Федерації ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання обґрунтовано тим, що, 25.05.2017 року о 17 годині 52 хвилині в пункті пропуску для авіаційного сполучення м. Запоріжжя співробітниками відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_3 в порядку ст.ст. 208, 582 КПК України затримано громадянина Російської Федерації ОСОБА_7 , розшукуваного Інтерполом у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності за ст. 205.3 КК Російської Федерації (проходження навчання в цілях здійснення терористичної діяльності). Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26.05.2017 року задоволено клопотання керівника Запорізької місцевої прокуратури №1 про застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тимчасового арешту строком на 40 діб. 30.06.2017 року до прокуратури Запорізької області з Генеральної прокуратури України надійшли матеріали запиту Генеральної прокуратури Російської Федерації про видачу ОСОБА_7 для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 205.3 КК Російської Федерації за ознаками проходження особою навчання, яке завідомо для особи, що навчається, проводиться з метою здійснення терористичної діяльності, у тому числі, отримання знань, практичних вмінь та навичок у ході занятій з фізичної та психологічної підготовки, при вивченні засобів вчинення вказаних злочинів, правил поводження зі зброєю, вибуховими пристроями, вибуховими, отруючими, а також іншими речовинами та предметами, що є небезпечними для оточуючих. Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 03.07.2017 року відносно ОСОБА_7 застосовано екстрадиційний арешт до вирішення Генеральною прокуратурою України питання про його видачу та фактичну передачу до Російської Федерації, термін дії якого неодноразово продовжувався. За результатами проведеної прокуратурою Запорізької області за дорученням Генеральної прокуратури України екстрадиційної перевірки, обставин, передбачених міжнародними договорами та ст. 589 КПК України, які можуть перешкодити видачі ОСОБА_7 до Російської Федерації не встановлено. Разом з тим, підчас перебування у Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор» ОСОБА_7 неодноразово оглядався спеціалістами, у тому числі, лікарем-психіатром, і згідно з довідками цієї установи за № 2/7-5877 від 11.08.2017, № 2/7-5213 від 18.07.2017, № 2/7-4506 від 21.06.2017, № 2/7-7025 від 26.09.2017, № 2/7-9518 від 18.12.2017 стан його здоров`я визнано задовільним і таким, що дозволяє слідувати етапом до Російської Федерації. 02.04.2018 року Генеральна прокуратурою України прийнято рішення про видачу ОСОБА_7 до Російської Федерації. Оскільки ОСОБА_9 компетентними органами Російської Федерації обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за якій передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 15 до 20 років, перебуває у міжнарожному розшуку, на території України не зареєстрований та перебуває нелегально, вважає, що єдиним запобіжним заходом, який гарантує неможливість втечі вказаної особи та може у подальшому забезпечити його видачу є тримання під вартою, тому просили продовжити його дію ще на 60 діб. 

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання та зазначила, що станом на момент розгляду клопотання ОСОБА_7 статусу біженця в Україні не отримував, перебував на території України нелегально, одружився за два дні до затримання, постійного місця проживання не мав, тому підстав для зміни обраного раніше запобіжного заходу для забезпечення його видачі немає. 

ОСОБА_7 та його захисник адвокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечували, просили обрати відносно нього будь-який інший запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою та врахувати наявність у нього міцних соціальних зв"язків, а саме укладення офіційного шлюбу та наміру проживати на території України, а також стан його здоров"я - наявність психічного захворювання та другої групи інвалідності, що свідчить про неможливість його подальшого перебування в умовах СІЗО. Також просили розглянути питання можливості передачі його на поруки народному депутату України або релігійній організації. 

Вислухавши думки осіб, які беруть участь в судовому засіданні, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може бути затриманий або триматися під вартою інакше як на підставі мотивованого рішення суду і тільки на підставах та в порядку, передбачених законом.

Відповідно до положень ст. 9 Конституції України, ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України є частиною національного законодавства і застосовуються в порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

У відносинах між Україною та Російською Федерацією у сфері екстрадиції застосовується Конвенція про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року, ратифікована Законом України від 10.11.1994 № 240\94-ВР, Протокол до неї від 29.03.1997, ратифікованим Законом України від 03.03.1998 № 140\98-ВР, Європейська Конвенція по видачу правопорушників 1957 року. Зазначені міжнародні договори набрали законної сили як для України, так і для Російської Федерації.

Відповідно до ст. ст. 1, 2 Європейської конвенції про видачу правопорушників від 13.12.1957 року, ч. 2 ст. 56 Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993, Україна зобов`язується видавати осіб, що знаходяться на її території, для притягнення до кримінальної відповідальності за діяння, за скоєння яких за законами запитуючої і запитуваної держав передбачається покарання у вигляді позбавлення волі на строк не менше одного року або більш тяжке покарання.

Згідно ч. 1 ст. 584 КПК України після надходження запиту про видачу особи прокурор звертається з клопотанням про застосування щодо цієї особи екстрадиційного арешту до слідчого судді за місцем тримання особи під вартою.

Відповідно до ч. ч. 10, 11 ст. 584 КПК України екстрадиційний арешт застосовується до вирішення питання про видачу особи (екстрадицію) та її фактичної передачі, але не може тривати більше 12 місяців. Протягом цього терміну слідчий суддя за місцем утримання особи під вартою за поданням прокурора не рідше одного разу на два місяці перевіряє наявність підстав для подальшого утримання особи під вартою.

У судовому засіданні встановлено, що на сьогодні на території України виконується запит Генеральної прокуратури Російської Федерації про видачу ОСОБА_7 для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 205.3 КК Російської Федерації. Відповідно до наданих російською стороною документів, у провадженні слідчого відділу по м. Карачаєвську СУ СК РФ по Карачаєво-Черкеській Республіці перебуває кримінальна справа № 530616 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 205.3 КК Російської Федерації (проходження навчання з метою здійснення терористичної діяльності). 

29.04.2015 року старшим слідчим СВ по м. Карачаєвську СУ СК Російської Федерації по Карачаєво-Черкеській Республіці ОСОБА_10 винесено постанову про притягнення ОСОБА_7 як обвинуваченого по вказаній кримінальній справі. Відповідно до постанови на території Сірійської Арабської Республіки функціонують незаконні озброєні формування з підготовки бойовиків, а також центри, які здійснюють навчання прихильників радикального Ісламу, у тому числі, громадян Російської Федерації, диверсійно-терористичним методам бойових дій, правилам поводження з вогнепальною зброєю та вибуховими пристроями. ОСОБА_7 обвинувачується у тому, що він у березні 2013 року, маючи на меті взяти участь у діяльності озброєного формування на території Сірійської Арабської Республіки, залишив територію Російської Федерації та виїхав до вказаної держави. У подальшому ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, перебуваючи на території Сірійської Арабської Республіки, з метою здійснення у подальшому терористичної діяльності, з квітня 2013 року проходив навчання з фізичної, тактичної, бойової підготовки в учбовому центрі бойовиків «Адам Муаскар», розташованому біля м. Атма Сірійської Арабської Республіки, та у подальшому увійшов до лав незаконного озброєного формування - «Кавказский дом», розташованого біля м. Кафр-Хамра. З квітня 2013 року ОСОБА_7 , озброєний вогнепальною автоматичною зброєю та боєприпасами, для закріплення отриманих диверсійно-терористичних знань та навичок ведення бою приймав участь у бойових діях проти озброєних сил Сирійської Арабської Республіки. Про вихід зі складу незаконного озброєного формування до правоохоронних органів Російської Федерації він не повідомляв. 

Вказані дії ОСОБА_7 компетентними органами Російської Федерації кваліфіковано за ст. 205.3 КК Російської Федерації за ознаками проходження особою навчання, яке завідомо для особи, що навчається, проводиться з метою здійснення терористичної діяльності, у тому числі, отримання знань, практичних вмінь та навичок у ході занятій з фізичної та психологічної підготовки, при вивченні засобів вчинення вказаних злочинів, правил поводження зі зброєю, вибуховими пристроями, вибуховими, отруючими, а також іншими речовинами та предметами, що є небезпечними для оточуючих.

У ході досудового розслідування вищевказаної кримінальної справи місцезнаходження ОСОБА_7 встановлено не було, у зв`язку з чим постановою старшого слідчого СВ по м. Карачаєвську СУ СК Російської Федерації по Карачаєво-Черкеській Республіці ОСОБА_10 від 28.04.2015 вказану особу оголошено у розшук. Постановою старшого оперуповноваженого відділу Управління ФСБ Росії по Карачаєво-Черкеській Республіці ОСОБА_11 від 15.05.2015 ОСОБА_7 оголошено у міжнародний розшук.

04.06.2015 відносно ОСОБА_7 Карачаєвським міським судом Карачаєво-Черкеської Республіки Російської Федерації обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

02.04.2018 року Генеральною прокуратурою України прийнято рішення про видачу ОСОБА_12 (екстрадицію), яке на сьогодні не набрало чинності через його оскарження. 

У судовому засіданні встановлено, що до ОСОБА_7 з 03.07.2017 року було застосовано екстрадиційний арешт у зв"язку із проведенням перевірки підстав для його видачі для притягнення до кримінальної відповідальності на території Російської Федерації.

Станом на сьогодні рішення про його екстрадицію прийнято, але на набрало чинності та фактично не виконано.

Вирішуючи питання про наявність підстав для подальшого тримання ОСОБА_7 під вартою, слідчий суддя враховує, що матеріали екстрадиційної перевірки містять достатні підстави вважаати, що ОСОБА_7 є громадянином Російської Федерації, станом на сьогодні притягується до кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину, строки давності по якому не сплили, на території України статус біженця або особи, що потребує додаткового захисту не отримував, постійного та зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання не має, тому ризик його можливої втечі з метою ухилитися від екстрадиції є значним та таким, що може справдитися із великим ступенем вірогідності.

Доводи захисника та ОСОБА_7 про те, що він за станом здоров"я не може утримуватися у СІЗО суд відкидає, оскільки вони спростовуються наданими суду актуальними відомостями адміністрації Запорізького СІЗО.

Дані про укладенні шлюбу із громадянкою України не впливає значною мірою на вирішення питання про продовження терміну дії екстрадиційного арешту, оскільки цей факт не свідчить про убезпечення від ризику можливого зн кнення ОСОБА_7 , в тому числі і з території України з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Інших об"єктивних даних, якіб свідчили про можливість застосування іншого більш м"якого запобіжного заходу до моменту фактичної видачі ОСОБА_7 , не встановлено, тому клопотання прокурора підлягає задоволенню. 

   На підставі викладеного, ст. ст. 9, 29 Конституції України, статтями 1, 2, 12 Європейської Конвенції про видачу правопорушників від 13.12.1957,, керуючись ст.ст. 183, 197, 199, 584, 585 КПК України,

                       УХВАЛИВ:

Клопотання заступника прокурора Запорізької області  начальника управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва ОСОБА_6 про перевірку наявності підстав для подальшого тримання особи під вартою (екстрадицій ний арешт) відносно громадянина Російської Федерації ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Карачаєва Карачаєво-Черкеської Республіки Російської Федерації - задовольнити.

Продовжити громадянину Російської Федерації - ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Карачаєва Карачаєво-Черкеської Республіки Російської Федерації, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі (екстрадиційний арешт) терміном на 2 місяці, а саме: до 12.06.2018 року. 

Упродовж дії ухвали про екстрадиційний арешт, утримувати ОСОБА_7 у Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор».

Копію ухвали вручити ОСОБА_7 , прокурору, та направити начальнику ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» за місцем утримання ОСОБА_7 .

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Запорізької області протягом п`яти діб з дня її оголошення. 

 Слідчий суддя ОСОБА_1