Справа № 2-а-4967/2009
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2009 року Іллічівський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі судді Кашицької С.А., при секретарі Усенко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Маріуполі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції УМВС в м.Севастополі про визнання незаконною постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та її скасування,-
В С Т А Н О В И В :
У листопаді 2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому вказав, що 21 вересня 2009 року о 18 годині 05 хвилин він, керуючи автомобілем "ЗАЗ-Деу" державний номер НОМЕР_1 в м.Севастополі, був зупинений робітником ДАІ, який склав у відношенні нього протокол про адміністративне правопорушення та виніс постанову, якою притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 260 гривень за те, що позивач порушив вимогу дорожнього знаку 5.16 ПДР України “Направлення руху за смугами”. Позивач вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконною та необгрунтованою, не відібражає дійсних обставин справи та не містить належних доказів його вини. Так, працівники ДАІ, не вправі були розглядати адміністративну справу лише на підставі протоколу про адміністративне правопорушення. Крім того, були порушені права на захист позивача, оскільки його не сповістили про день та час розгляду справи, в зв’язку з чим він не зміг дати пояснення та представити докази своєї невинності, не виконані вимог ст. 268 КУпАП щодо роз’яснення прав у зв’язку із притягненням до адміністративної відповідальності. Під час винесення постанови не дотримано вимоги ст.ст.245, 276, 280 КУпАП, відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи. Згідно з роз’ясненнями п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України №10 від 05 грудня 2003 року “Про деякі питання перегляду постанов суддів у справах про адміністративні правопорушення”, підставами для скасування постанови в адміністративних справах, є обмеження прав учасників провадження по справі, порушення процедури розгляду справи. Просив поновити строк для звернення до суду, визнати постанову посадової особи відповідача незаконною і скасувати її через відсутність в діях позивача складу правопорушення.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Просив визнати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за ст. 122 ч.1 КУпАП незаконною та скасувати, оскільки вона є необгрунтованою, такою, що не відповідає нормам КУпАП та іншим нормативним актам.
Представник позивача – ОСОБА_2, яка діє на підставі доручення, в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила визнати постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за ст. 122 ч.1 КУпАП незаконною та скасувати її.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений належним чином, тому суд розглянув справу за наявних в ній доказах.
Суд, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 21 вересня 2009 року старшим інспектором ДПС ДАІ м.Севастополя Сафановим Б.М. винесена постанова серії СН №013247 по справі про адміністративне правопорушення, за якою ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 260 грн. за те, що водій автомобілю "ЗАЗ-Деу" державний номер НОМЕР_2 в м.Севастополі ОСОБА_1 21 вересня 2009 року о 18 годині 05 хвилин порушив вимогу дорожнього знаку 5.16 ПДР України “Направлення руху за смугами”.
Вказана постанова не відповідає вимогам закону та винесена із його порушенням, тому підлягає скасуванню.
Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується в цілях виховання особи, яка скоїла адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 288 КУпАП, постанову посадової особи органу внутрішніх справ у справах про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення, зокрема, в районний суд можна оскаржити у порядку, визначенному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, визначеними КУпАП.
Згідно ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб, інших субьєктів при здійсненні ними вдадних повноважень.
Аналізуючи ці норми законодавства, суд вважає, що порушення вимог закону щодо порядку і підстав притягнення особи до відповідальності за адміністративне правопорушення посадовими особами органів внутрішніх справ, які зобов’язані діяти виключно в межах і в порядку, визначених законом, є підставою для захисту прав фізичних осіб, одним із способів якого є скасування рішення у відношенні цієї особи, прийнятого всупереч вимогам закону.
Діючим законодавством про адміністративні правопорушення передбачена певна процедура притягнення особи до адміністративної відповідальності, порушення якої, на думку суду, є підставою для скасування рішення уповноваженого органу, прийнятого із порушенням цієї процедури.
Так, згідно ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушеня складається протокол уповноваженими на те особами. У разі його формлення, протокол складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Не складається протокол у випадках, передбачених ст. 258 КУпАП.
Зі змісту ст. 258 КУпАП вбачається, що виключення щодо складання протоколу за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху містяться лише в частині 6, згідно якої, у разі фіксації такого правопорушення за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
В судовому засіданні встановлено, що копію протколу про адміністративне правопорушення позивачу вречено під розписку не було.
З огляду на наведене, суд вважає, що посадовою особою відповідача при притягнення позивача до відповідальності за правопорушення було порушено вимоги ст. 254 КУпАП.
Крім того, оскільки вимоги ст.258 ч.6 КУпАП щодо можливості винесення постанови у справі про адміністратвине правопорушення без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, стосуються лише випадків фіксації правопорушення засобами, працюючими в автоматичному режимі, суд вважає що посадовою особою відповідача порушені також вимоги ст. 268 КУАП в частині забезпечення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на присутність при розгляді справи, на захист, на пояснення, на надання доказів і т.ін.
Незабезпечення відповідачем виконання вимог ст. 254 та 268 КУпАП призвело до того, що він не зміг при розгляді справи про адміністративне правопорушення повною мірою виконати вимоги і ст. 280 КУпАП щодо з’ясування обставин, які є обов’язковими для прийняття рішення, встановити особу, яка безпосередньо скоїла правопорушення.
В той же час, згідно ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом, правомочним розглядати скаргу.
Відповідно ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, що на цьому наполягає одна із сторін.
Оскільки жодна із сторін не наполягала на відмові у позові через пропуск строку звернення до суду, суд не вбачає підстав для застосування відповідних наслідків.
Також суд враховує, що крім наявності порушень при притягненні позивача до адміністративної відповідальності, відповідачем, на якого законом покладено обов’язок доведення правомірності своїх дій, не надано суду жодних доказів на підтвердження часу і місця скоєння правопорушення позивачем, який заперечує зазначені у оскаржуваній постанові обставини правопорушення.
Через вказані причини постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 17, 18, 70, 71, 159, 162, 163 КАС України, 222, 255, 254, 258, 268, 280, 289 КУпАП, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції УМВС в м.Севастополі про визнання незаконною постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та її скасування - задовольнити.
Визнати постанову серії СН №013247 від 21.09.2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за ст. 122 ч.1 КУпАП, винесену старшим інспектором ДПС ДАІ м.Севастополя Сафоновим Б.М., - незаконною і її скасувати.
На постанову може бути подана апеляція в Донецький апеляційний адміністративний суд через Іллічівський районний суд м. Маріуполя.
Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подано потягом 10 днів з дня проголошення постанови, а апеляційна скарга повинна бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви по апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання такої заяви.
Суддя :