Справа № 2а-423-09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

                       01 грудня   2009 р. Сватівський  районний суд Луганської області в складі головуючого судді Гашинської О.А., при секретарі  Криві Ю.В.   розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Сватове Луганської області  справу № 2а-423-09 за адміністративним позовом  ОСОБА_1  до   до інспектора  дорожньо-патрульної служби  Лисичанської роти  ДПС Гринь А. М.  про  визнання протиправними рішення  суб”єкта владних повноважень,  

встановив :

         Позивач   ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду та на підтвердження позовних вимог в судовому засіданні  пояснив, що  22.10.2009 р.  він, керучи автомобілем НОМЕР_1  ,  повертався з м.Сєвєродонецька  в м.Сватове . Рухаючись   по головній дорозі  Р66  в с. Червона Попівка  Кременського району Луганської області  після проїзду перехрестя  прилеглої   другорядної  дороги , вулиці  Леніна  села Червона Попівка , його  зупинив інспектор  дорожньо-патрульної служби  Лисичанської роти  ДПС Гринь А. М.  та повідомив , що   ним порушено ПДР України, а  саме   не  було  подано попереджувальний  сигнал   світловим покажчиком перед поворотом  праворуч .  Відразу відповідачем було складено протокол  про  адміністративне правопорушення  та винесено постанову  про притягнення до адміністративної відповідальності  в вигляді штрафу у розмірі  425 грн.  Однак з даним протоколом та постановою він   не погодився , оскільки  він весь час  рухався по головній дорозі,   повороту  чи  розвороту    не  здійснював і  проїзджаючи  перехрестя  прилеглої вул.Леніна  до  автодороги  згідно діючих ПДР  не зобов”язаний  був подавати  попереджувальний  сигнал  про подальший рух по головній дорозі.    Протокол про адміністративне правопорушення він не підписав , оскільки з ним не погодився, а  розписався  лише за отримання його  копії.  Після його зупинки  відповідачем було  запрошено двух свідків , однак  дані свідки не були очевидцями обставин  проїзду ним перехрестя  по головній дорозі , у нього ж  в автомобілі  знаходились пасажири,  яким навпаки, відомі ці обставини. Просить суд визнати вказані протокол та постанову  незаконними ,  відмінити постанову , справу закрити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, не зважаючи на неодноразові виклики його до суду, в матеріалах справи є  поштове повідомлення  про вручення  судової повістки з повідомленням ( а.с.16).

    Суд, заслухавши   позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

             Як встановлено в судовому засіданні, 22 жовтня  2009 року   інспектором  дорожньо-патрульної служби  Лисичанської роти  ДПС Гринь А. М.  було складено адміністративний протокол за ст.122  ч.2 КУпАП  за порушення ОСОБА_1  п. 9.2 б, 9.4  ПДР . В цей же день, а саме ,як пояснив  позивач, - відразу  даною посадовою особою,  було винесено також і  постанову про притягнення  позивача до адміністративної  відповідальності  за ст.122 ч.2 КУпАП в вигляді штрафу у розмірі  425 грв.

             При цьому , відповідно до ст. 222 ч. 2 КУпАП за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою і другою ст. 122 КУпАП від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право – працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.

    Відповідно до ст. 7 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 р. № 565-ХІІ  Міліція  є  єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства  внутрішніх  справ  України, виконує адміністративну, профілактичну,   оперативно-розшукову,   кримінально-процесуальну, виконавчу  та  охоронну  (на  договірних  засадах)  функції.  Вона складається з підрозділів: кримінальної міліції; міліції громадської безпеки;   транспортної міліції; державної автомобільної інспекції; міліції охорони; судової  міліції.

    Права і обов’язки, організація роботи та структура підрозділів міліції  визначаються положеннями, які затверджуються Міністром внутрішніх справ України відповідно до цього Закону .

          Відповідно до ст.1 Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ затвердженою Постановою Кабінету Міністрів від 14 квітня 1997 р. № 341, з подальшими змінами (далі Положення), державна  автомобільна  інспекція  (Державтоінспекція)  є головним   органом,  на  який  покладається  забезпечення  безпеки дорожнього  руху в Україні, що  входить  до   системи   органів Міністерства  внутрішніх  справ України. До складу Державтоінспекції    входять    департамент Державтоінспекції   МВС,  управління  (відділи)  Державтоінспекції головних  управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим,   областях,  містах  Києві  та  Севастополі,  Центр  безпеки дорожнього  руху  та автоматизованих систем, спеціальний підрозділ дорожньо-патрульної служби особливого призначення при департаменті Державтоінспекції  МВС,  відділи  (відділення) Державтоінспекції з обслуговування адміністративних територій міст, районів, районів у містах, автомобільно-технічної інспекції та реєстраційно-екзаменаційної роботи, підрозділи дорожньо-патрульної служби.

  Відповідно до ст..4 п.6 Положення. Державтоінспекція до покладених на неї завдань: виявляє  та  вживає  заходів  до попередження і припинення адміністративних правопорушень Правил дорожнього руху, забезпечує розгляд  справ,  віднесених  до  відання Державтоінспекції;

Відповідно до ст.5 п.п. 21, 30 підрозділи  Державтоінспекції  мають  права,   передбачені Законами  України  «Про міліцію»,  «Про дорожній рух», «Про  оперативно-розшукову  діяльність», іншими нормативно-правовими актами, що  регулюють  їх  діяльність. Зокрема, працівники Державтоінспекції під час виконання  службових обов’язків мають право: забезпечувати  відповідно  до  законодавства  оформлення адміністративних  правопорушень  та  брати  пояснення  в громадян, представників   юридичних   осіб  з  питань  забезпечення  безпеки дорожнього  руху,  вживати відповідних заходів з метою притягнення  винних  до відповідальності, а також перевіряти у водіїв наявність медичної   довідки  щодо  придатності  до  керування  транспортним засобом   відповідної  категорії  під  час  отримання  або  обміну посвідчення  водія  та  проведення  державного  технічного  огляду транспортних  засобів; передавати в установленому порядку матеріали на осіб, які порушили вимоги законодавства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху,  на  розгляд інших державних органів.  

  Відповідно п 7.7  Інструкції з питань  діяльності підрозділів дорожньо- патрульної служби  Державтоінспекції МВС  затвердженою наказом МВС України 27.03.2009 р. № 111, та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 26 червня  2009 р. за № 576/16592 працівники ДПС мають право та обов’язані складати  протоколи про адміністративні правопорушення у сфері  безпеки  дорожнього  руху.  Здійснювати  в  установленому законодавством   порядку   особистий   огляд,   перевірку   речей, транспортного засобу і  вантажу,  вилучення  речей  і  документів, адміністративне затримання. Пунктом  12.5 даної Інструкції передбачено  , що працівники підрозділів ДПС , які  заступають у наряд ДПС повинні мати  крім іншого  бланки  протоколів про адміністративне правопорушення ,  при цьому    в даному переліку відомості про  отримання ними бланків   постанов  в справі про адміністративне правопорушення  відсутні.

Розділом 16  даної Інструкції передбачено дії працівників  підрозділів ДПС при порушенні  учасником  дорожнього руху  вимог ПДР,  та  встановлено  , що при порушенні учасником дорожнього руху ПДР працівник  підрозділу ДПС  складає протокол про адміністративне  правопорушення.

П.16.6   встановлено , що за  всіма  виявленими порушеннями ПДР складаються протоколи про адміністративні  правопорушення , які після  закінчення зміни  здаються командирові підрозділу  ДПС , чи особі, яка його замінює, або  працівникові ,  на якого  покладено ці обов”язки , для реєстрації та передачі до відділів (відділень)  Державтоінспекції МВС  з обслуговування адміністративних територій міст, районів , районів у містах протягом  однієї доби.   Якщо  передача протоколів припадає на вихідний чи святковий день, вона переноситься на наступний за ним робочий день.

До внесення змін в КУпАП 24 вересня 2008 р. діяла норма закону п. 2 ч. 2 ст. 222 КУпАП, де прямо перелічені особи, які мають право накладати адміністративні стягнення від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення, мали право поруч з начальником або заступником начальника відділення (відділу, управління, Головного управління) Державної автомобільної інспекції, начальник або заступник начальника відділу (управління, Головного управління) дорожньої міліції, командир або заступник командира окремого підрозділу дорожньо – патрульної служби.

         Отже,  як вбачається з наведеного, працівники ДПС, не зважаючи на те, що мають спеціальне звання, позбавлені права притягати правопорушників до адміністративної відповідальності, а мають право тільки складати протоколи та передавати в установленому порядку матеріали на осіб, які порушили вимоги законодавства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху,  на  розгляд інших державних органів.

         Крім  того,  як вбачається  з матеріалів  справи про  адміністративне правопорушення від  22.10.2009 р. стосовно позивача,  при складанні  протоколу  та винесенні постанови   було допущено інших порушень .  

    Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановленим законом.

    Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

    Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

    Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечуються систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

                Як  встановлено судом ,  постанову  відповідачем було винесено  відразу після  складання протоколу .  А отже , відповідчем  було порушено вимоги ст.ст.256,  278-280 КпАП України, якими встановлено порядок   складення протоколу і проведення підготовки  та розгляду справи про  адміністративне правопорушення. А саме  встановлено , зокрема,  що   органом ( посадовою  особою)   має бути проведена  підготовка   справи до розгляду   ,  під час якої вирішуються  перелічені в статті  питання, в т.ч. і  вирішення  питання  про належність  до його компетенції  розгляду  даної справи та інш.  , а  під час  розгляду справи   вирішуються  питання, перелік яких також визначено  ст.ст.280 ,279 КпАП України,  зокрема-  встановлюється особа , роз”яснюються права,    з”ясовується  її майновий стан  та інш.

 Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступень його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.Але як вбачається з матеріалів, складених відповідачем, ці обставини не враховувались. В матеріалах справи відсутні: характеристика правопорушника, довідка про доходи, про склад сім’ї та інші документи, які свідчать про особу.

Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України , суд може  вийти за межі  позовних вимог тільки у разі , якщо  це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін  чи третіх осіб, про  захист  яких вони  просять.  Зважаючи  на обставини справи, суд вважає за необхідне вийти за межі  позовних вимог  оскільки згідно до ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи).

Суд  вважає, що  вимоги позивача про визнання незаконним протоколу про адіністративне правопорушення  , складеного  стосовно нього відповідачем , не підлягають задоволенню, оскільки  ст.278 КпАП України передбачено, що орган (посадова особа)  при  підготовці  до розгляду справи про адміністративне правопорушення  вирішує  окрім інших зазначених  питань і  чи правильно  складено протокол  та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення , а ст.  293  даного Кодексу, якою  встановлено  перелік   рішень, які приймає орган(посадова особа) при розгляді скарги або протесту  на постанову по справі  про адміністративне правопорушення ,- не передбачено  можливість  визнання недійсним протоколу  про адміністративне правопорушення.

 За таких обставинами суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, постанова підлягає скасуванню, а  справу  необхідно надіслати на новий розгляд, відповідно до   ч.2 ст.276  КпАП України  -  до  Сватівського ВДАІ.

      На підставі викладеного, керуючись  ст.ст. 6-14, 17-18,  69-86, 158-163 КАС України, ст. 33 КУпАП, ст. 7 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 р. № 565-ХІІ, ст.ст.1, 4, 5, Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів від 14 квітня 1997 р. № 341, з подальшими змінами, до Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України затвердженою наказом МВС України 27.03.2009 р. № 111, та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 26 червня  2009 р. за № 576/16592, ст.ст. 7, 33, 280, 293 КУпАП

постановив :

Позовні вимоги ОСОБА_1  задовольнити частково.

    Визнати дії посадової особи , інспектора  дорожньо-патрульної служби Лисичансько роти  ДПС  Гринь А. М.   ,по  складанню відносно ОСОБА_1   постанови ВВ № 133796  від 22 жовтня  2009 року по справі про адміністративне правопорушення від 22  жовтня  2009 року  про накладення адміністративного стягнення     у вигляді штрафу у розмірі  425грн.-   незаконними.

Постанову ВВ № 133796  від 22 жовтня  2009 року по справі про адміністративне правопорушення від 22  жовтня  2009 року  про накладення адміністративного стягнення  на ОСОБА_1   у вигляді штрафу у розмірі  425грн.-   - відмінити.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1   від 22 жовтня  2009 року    відповідно до ч.2 ст.276  КпАП України  - направити на новий розгляд до  Сватівського ВДАІ.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

      Повний текст постанови складено 06  грудня  2009 року.

Суддя:                                                                         О.А. Гашинська