Справа № 2а-326-09
Постанова
іменем України
18 серпня 2009 року Сватівський районний суд Луганської області у складі головуючого судді Гашинської О.А., при секретарі Лебідь О.В. , у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сватове, розглянувши матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області про перерахунок пенсії та відшкодування недоплати по пенсії ,
В С Т А Н О В И В :
Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з даним адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області, в якому просять визнати дії посадових осіб Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області щодо нарахування та виплати їм щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю з 22.05.2008 р. незаконними та зобов”язати відповідача здійснити перерахунок та виплату їм додаткової пенсії за шкоду з цього часу відповідно до вимог діючого законодавства. В обгрунтування позовних вимог вони зазначили , що є учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС : позивач ОСОБА_1 -2 категорії, а позивач ОСОБА_2- 3 категорії, обоє позивачі є пенсіонерами за віком. Позивачі у позові посилаються на ст.ст.49, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно яких пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію; особам , віднесеним до категорії 2 , щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров”ю, призначається у розмірі 30-процентів мінімальної пенсії за віком.Особам, віднесеним до категорії 3, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров”ю, призначається у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком. На їх звернення до відповідача з проханням перерахувати додаткову пенсію виходячи з вище зазначених розмірів , вони обоє отримали відмову в перерахунку пенсії, яку вони вважають неправомірною. Просять суд позов задовольнити , а справу розглянути без їх участі.
Представник відповідача у судове засідання не з”явився , суду надав заперечення , згідно яких просить справу розглянути без його участі , в задоволенні позову просить відмовити за безпідставністю. Проти позову заперечує , оскільки розміри пенсії визначені статтями 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. При цьому ч.5 ст.54 цього Закону питання обчислення пенсії за цим Законом віднесені до відома Кабінету Міністрів України. Приймаючи постанову від 03.01.2002 р.№1 „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету” Кабінет Міністрів України у п.2 цієї постанови встановив , що розрахунок пенсій , призначених відповідно до ч.4 ст.54 та додаткової пенсії, передбаченої Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, провадиться виходячи з розміру 19 грн.91. коп. Відповідно до ст.28 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений аб.1 ч.1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом. Враховуючи наведене , положення ст.28 Закону України щодо мінімального розміру пенсії за віком не застосовуються при призначенні пенсії за Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи „. Пенсійне забезпечення має здійснюватись виходячи з норм зазначених Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи „ , постанови КМУ „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету ( а.с.16).
Суд , перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши надані сторонами докази вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
-в судовому засіданні встановлено, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 досягли пенсійного віку ( а.с.4,8), є пенсіонерами за віком . ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії , що підтверджується посвідченням- серії НОМЕР_1 , виданим Луганською обласною державною адміністрацією 01.08.1997 р. (а.с.5) , ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії , що підтверджується посвідченням- серії НОМЕР_2 , виданим Луганською обласною державною адміністрацією 11.12.1992 р. (а.с.9) . Позивачі звертались із заявами до Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області про перерахунок їм пенсії в зв”язку з тим, що вони мають право на додаткову пенсію за шкоду , заподіяну здоров”ю,як потерпілі внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі у відповідності до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», про що в матеріалах справи є звернення ОСОБА_1 ( а.с.6) та звернення ОСОБА_2. ( а.с.10).
Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області від 16.02.2009 р. позивачу ОСОБА_1. та листом Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області від 18.06..2009 р. позивачу ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні вимог з посиланням на те, що пенсійне забезпечення має здійснюватись виходячи з норм зазначених Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, постанови КМУ „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету”, якою встановлено , що розрахунок пенсій, призначених відповідно до ч.4 ст.54 та додаткової пенсії , передбаченої ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, провадиться виходячи з розміру 19 грн.91 коп. та постанови КМУ №530 від 28.05.2008 р. „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” , якою встановлено , що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду , заподіяну здоров”ю , відповідно до ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” виплачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму , встановленого законом для осіб, які втратили працездатність:тим, що належать до категорії 3- 10 процентів, до категорії 2- 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність. ( а.с.7, 11 ) .
Суд вважає, що відповідачем було безпідставно відмовлено позивачам в перерахунку виплат.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин , а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно із ст.49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (796-12), встановлено , що пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Згідно ст.51 цього Закону встановлено , що особам , віднесеним до категорії 2 , щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров”ю, призначається у розмірі 30-процентів мінімальної пенсії за віком.Особам, віднесеним до категорії 3, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров”ю, призначається у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідач ,відмовляючи в проведенні перерахунку пенсійних виплат позивачам посилається на постанову Кабінету Міністрів України „ Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету” №1 від 03.01.2002 р. , якою було встановлено , що розрахунок пенсій, призначених відповідно до ч.4 ст.54 та додаткової пенсії , передбаченої Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” , провадиться виходячи з розміру 19 грн.91 коп. , а після винесення Конституційний Судом України Рішення №10 рп2008 від 22.05.2008 р. , питання перерахунку повинно вирішуватись відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 р. „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” , якою встановлено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров”ю, відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” виплачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність:тим, що належать до категорії 3 -10 процентів , і тим, що належать до категорії 2 -15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. ( а.с.7,11). Посилання відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області на те, що відповідно до положення Постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 3 січня 2002 р. базовим для проведення обчислення розміру додаткової пенсії позивачам слід брати суму 19 грн. 91 коп., на увагу не заслуговують.
Дійсно, вказаною Постановою встановлені вказані суми, як базові для обчислення спірних сум пенсій.
Однак суд вважає, що ця Постанова суперечить Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи забов”язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Згідно з ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов”язковість якого надана Верховною Радою України , або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами , при вирішенні цього спору належить застосовувати вимоги ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , а не вище зазначеними постановами Кабінету Міністрів України , які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Відповідно до пункту 1 та 6 статті 92 Конституції України, статті 71 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” , дія його положень не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону, а також абзацом 2 преамбули, частиною 3 статті 4 пунктом 2 частини 1 статі 8 та пунктами 13, 16 Прикінцевих положень ЗУ „ Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, якими передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення. До приведення законодавства України у відповідність із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно з рішеннями Конституційний Суду України (№ 8-рп/2005 від 11 жовтня по справі № 1-21/2005), який неодноразово розглядає проблеми, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційний Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.
Законом України „Про державний бюджет України на 2008 рік” №107-V1 від 28.12.2007 року внесено зміни до ст.51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи „ текст ст.51 викладено в такій редакції: „особам , віднесеним до категорії 2 , щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров”ю , призначається в розмірі 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Особам, віднесеним до категорії 3 , щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров”ю, призначається в розмірі 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Особам, віднесеним до категорії 4 , щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров”ю, призначається в розмірі 5 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовоми актами. „
Однак, Рішенням Конституційний Суду України№ 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнані такими , що не відповідають Конституції України ( є неконституційними ) положення , зокрема , пунк 28 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України „ .
Згідно до п.5 зазначеного Рішення Конституційний Суду України положення Закону України „Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” , визнані неконституційними , втрачають чинність з дня ухвалення Конституційний Судом України цього Рішення.
Статтею 147 Конституції України передбачено, що єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України. Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційний Судом України рішення про їх неконституційність.
На час розгляду справи Верховною Радою України не прийнято нових законів, які б вносили зміни до положень ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Порядок визначення розміру мінімальної пенсії за віком встановлений частиною першою ст.28 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” , за приписами якої мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність , визначеного законом.
Відповідно до внесених змін до ч.З ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Таким чином, вимоги позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області здійснити перерахунок додаткової пенсії за шкоду , заподіяну їх здоров”ю з 22 травня 2008 року підлягають задоволенню. З цих підстав суд вважає за можливе в цій частині визнати дії посадових осіб Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області щодо нарахування та виплати додаткової пенсії позивачам незаконними та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області зробити перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю позивачам:позивачу ОСОБА_1 в розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком та ОСОБА_2 в розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком -з 22 травня 2008 року.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.49, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.28 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” ,Рішенням Конституційний Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ст.ст.159, 161, 163, 167 КАС України,-
постановив :
Адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області про визнанння дій неправомірними, перерахунок та виплату пенсії задовольнити.
Визнати дії посадових осіб Управління пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області щодо нарахування та виплати щомісячної додаткової пенсії за шкоду , заподіяну здоров”ю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 незаконними.
Зобов”язати Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області зробити перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду , заподіяну здоров”ю ОСОБА_1 в розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком та ОСОБА_2 в розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком -з 22 травня 2008 року .
Перерахунок здійснювати, виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої у розмірі прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність, визначеного законом на відповідний період.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений КАС України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови складено 18 серпня 2009 року.
Суддя О.А. Гашинська