Справа № 2а-417-09
Постанова
іменем України
01 грудня 2009 року Сватівський районний суд Луганської області у складі головуючого судді Гашинської О.А., при секретарі Криві Ю.В. , у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сватове, розглянувши матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Сватівської районної державної адміністрації про зобов”язання здійснити перерахунок та стягнення недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом до відповідача УПСЗН Сватівської райдержадміністрації Луганської області, в якому послалася, що вона має дитину -ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, за яким здійснює догляд. До цього часу перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. У 2008 році відповідачем їй було нараховано та виплачено допомогу з порушенням вимог діючого законодавства . Згідно з ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім”ям з дітьми” вона має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2007 році встановлюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 було визнано такими , що не відповідають Конституції України і є неконституційними п.14 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення на 2007 рік дії статті 12 , ч.1 ст.15 та п.3 розділу V111 „Прикінцеві положення” Закону України „Про державну допомогу сім”ям з дітьми „ щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Позивачеві в 2008 році було виплачено 446, 33 грн. , недоплата склала 1764, 67 грн. Позивач просить зобов”язати відповідача здійснити нарахування та стягнути суму коштів недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 1764, 67грн. Згідно поданої заяви справу просить розглянути без її участі ( а.с.13).
Представник відповідача в судове засідання не з”явився, надав суду заперечення проти позову, де зазначив, що вимоги позивача є безпідставними, не грунтуються на нормах чинного законодавства, УПЗН не є органом який фінансує видатки на загальносуспільні потреби, а є лише розпорядником бюджетних коштів, виплати проведено позивачеві згідно з вимогами законодавства. Позивачем порушено строки звернення до адміністративного суду . Державну соціальну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_1 призначено , як працюючій (застрахованій) особі з 18.09.2008 р. В задоволенні позову просить відмовити, справу розглянути без участі представника УПСЗН ( а.с.12).
Суд, розглянувши справу відповідно до ст. 122 КАС України в порядку письмового провадження, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами докази, оцінивши їх у сукупності, вважає , що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню , -в частині зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 18.09. 2008 р. по 31.12.2008 р. з врахуванням проведених виплат,в іншій частині позовних вимог позивачу слід відмовити за їх безпідставністю виходячи з наступного.
Позивачка має сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження ( а.с.6).
Відповідно до довідки відповідача ( а.с.5) позивачу було сплачено в 2008 р. 446, 33 грн. Позивач є застрахованою особою , про що зазначив відповідач в своїх запереченнях ( а.с.12).
Згідно ст.2 Закону України „Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування у зв”язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами , зумовленими народженням та похованням” від 18 січня 2001 року №2240-111 ( в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) ( далі за текстом –Закон №2240-111) суб”єктами загальнообов”язкового державного соціального страхування у зв”язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами , зумовленими народженням та похованням є застрахована особа, страхувальник та страховик. При цьому , страховиком є Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі-Фонд).За частиною 3 статті 9 вказаного закону Фонд є некомерційною самоврядною організацією.
Частиною 1 статті 19 Закону №2240-111 передбачено, що основним джерелом формування коштів загальнообов”язкового державного соціального страхування у зв”язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами , зумовленими народженням та похованням, є страхові внески страхувальників-роботодавця і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку , передбачених цим Законом .
Статтею 42 Закону №2240-111 передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба , дід, інший родич або опікун) , яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Статтею 43 Закону № 2240-111 передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму , встановленого законом. Правління Фонду в 2008 році розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не встановлювало.
Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності , починаючи з 1 січня 2007 року , не здійснює виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, страхувальники (суб”єкти господарювання) не мають права здійснювати призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за рахунок коштів Фонду та відображати ці витрати в звітності по коштах загальнообов”язкового державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.
Відповідно до п.п.23, 24,25 розділу 11 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 та про внесення змін до деяких законодавчих актів України „ № 107-V1 від 28 грудня 2007 року виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється у 2008 р. за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.
Статтею 5 Закону України „Про державну допомогу сім”ям з дітьми” від 21 листопада 1992 року №28 11-X11 (зі змінами і доповненнями) передбачено, що всі види державної допомоги сім”ям з дітьми , крім допомоги у зв”язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону , призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків ( усиновителів, опікуна, піклувальника).
Статтею 1 Закону України „Про державну допомогу сім”ям з дітьми” встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім”ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом , встановлюється Кабінетом Міністрів України. Проте вказаною статтею функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, Кабінету Міністрів України не делеговані.
З 1 березня 2008 року питання щодо порядку призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 „Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім”ям з дітьми” зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2008 року №57.
За порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з дежавного бюджету , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року №256, виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам. Перерахування коштів допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку безпосередньо на рахунки населення здійснюють територіальні управління праці та соціального захисту населення з реєстраційних рахунків за кодом тимчасової функціональної класифікації видатків 090303 „Допомога на догляд за дитиною віком до 3 років”.
Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина , гарантії цих прав і свобод. Тому у 2008 р. нарахування та виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку повинна здійснюватися територіальними управліннями праці та соціального захисту населення на підставі статті 15 Закону України „Про державну допомогу сім”ям з дітьми „ зі змінами та доповненнями внесеними Законом України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України „.Зокрема цим Законом виключено статтю 43 Закону № 2240-111 та у назві і тексту Закону слова „народження та „ виключено. Тобто , після внесених змін період по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не є страховим випадком. Вказані зміни до цього Закону визнані такими, що не відповідають Конституції України згідно із рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р.
Таким чином , стаття 43 цього Закону діє з 22.05.2008 р. в редакції: „допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі в розмірі , що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму”.
Враховуючи, що вказане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, суд вважає, що при розрахунку розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку слід керуватися ст. 43 ЗУ «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 „Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім”ям з дітьми” зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2008 року №57, якою , як зазначено вище , з 1 березня 2008 року регулюється питання щодо порядку призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку .
Отже, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачу в 2008 р. , з часу призначення їй відповідачем допомоги , має надаватися у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму.
За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню у зазначеній частині.
Статтею 46 Конституції України передбачено , що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності , втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин , а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно статті 5 Сімейного кодексу України держава охороняє сім”ю, дитинство, материнство, батьківство , створює умови для зміцнення сім”ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства , забезпечує охорону прав матері та батька , матеріально і морально заохочує і підтримує материнство і дитинство. До вимог , що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується відповідно до статті 20 Сімейного кодексу України.
Суд відмовляє позивачу в задоволені позовних вимог щодо стягнення з відповідача грошової суми недоотриманої соціальної допомоги з врахуванням індексації, оскільки відповідач не є органом який фінансує видатки соціальної допомоги відповідно до Бюджетного Кодексу України а є розпорядником наданих субвенцій із Державного бюджету України.
Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Сватівської районної державної адміністрації здійснити донарахування та виплату ОСОБА_1 суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, за період з 18 вересня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням проведених виплат.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 грн. 70 коп.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необrрунтованістю.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня їі проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови складено 4 грудня 2009 року.
Суддя О.А. Гашинська