Справа № 11-262/2011
Провадження № 11/167/11
Категорія ст.125 ч.2 КК України
Головуючий у 1 інстанції Круль І.В.
Суддя-доповідач ОСОБА_1
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Хруняка Є.В.,
суддів Флісака Р.Й., Кукурудза Б.І.,
з участю захисника ОСОБА_2,
засудженого ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією потерпілої ОСОБА_4 на вирок Богородчанського районного суду від 15 березня 2011 року, -
в с т а н о в и л а :
За вказаним вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого на сезонних роботах, ІНФОРМАЦІЯ_3, одружений, на утриманні має двоє неповнолітніх дітей, раніше не судимого, громадянина України, -
засуджено за ч.1 ст. 125 КК України та призначено покарання у виді 220 годин громадських робіт.
Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 2500 грн. моральної шкоди.
Запобіжний захід засудженому - підписку про невиїзд, залишено без зміни.
За вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні злочину за таких обставин.
Так, ОСОБА_3 15 травня 2010 року, біля 17 год.30 хв., на грунті неприязних відносин, в с.Горохолино Богородчанського району, умисно заподіяв потерпілій ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Не погодившись із вироком суду, потерпіла ОСОБА_4 подала апеляцію, в якій просить вирок суду змінити, оскільки вважає, що неправомірні дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч.2 ст.125 КК України та просить призначити йому покарання у виді обмеження волі на два роки. Крім цього, просить стягнути із ОСОБА_3 10 000 гривень моральної шкоди.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_3 та в його інтересах захисника ОСОБА_2, які вважали вирок суду законним та обґрунтованим, а апеляція потерпілої ОСОБА_4 безпідставною, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.
Твердження у апеляції потерпілої про необгрутованість засудження ОСОБА_3 за ч.1 ст.125 КК України, оскільки в його неправомірних діях, є ознаки злочину передбачених ч.2 ст.125 КК України, є безпідставними і спростовуються дослідженими судом доказами, і суд дав належну оцінку цим доказам.
Суд першої інстанції, врахувавши свою помилку, і мотивуючи його дії, в мотивувальній частині вироку, правильно вказав про те, що він вчинив злочин передбачений ч.2 ст.125 КК України, однак, при вирішення питання про призначення ОСОБА_3 покарання за ч.1 ст. 125 КК України, в резолютивній частині, не правильно застосував закон, в наслідок описки, а тому своєю постановою від 08.04.2011 року виправив свою помилку про виправлення допущеної в постановленому вироку від 15.03.2011 року в резолютивній частині щодо визнання ОСОБА_3 винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.125 КК України і вказав, що він вчинив злочин який передбачений ч.2 ст.125 КК України.
Тому, колегія суддів, з урахуванням цього рішення суду, не знаходить достатніх підстав, для задоволення апеляції в цій частині.
Щодо винуватості ОСОБА_3 у вчиненні злочину, за який він засуджений, то колегія суддів вважає, що він засуджений правильно, його злочинні дії кваліфіковано за ч.2 ст.125 КК України, правильно, і в апеляції не оскаржується, а тому не перевіряється.
Що стосується призначення покарання засудженому, то відповідно до ст. 65 КК України, суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, за які вчинені злочини, в тому числі і ті обставини, які суттєво пом’якшують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Ці вимоги закону судом дотримані.
Як видно із вироку, суд, призначаючи покарання, в достатній мірі врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, обставини злочину, особу винного, а саме те, що він до кримінальної відповідальності раніше не притягався, позитивно характеризується по місцю свого проживання, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, а також врахував, те що він щиро розкаявся у вчиненому.
Посилання потерпілої ОСОБА_4 в своїй апеляції про те, що судом першої інстанції недостатньо були враховані всі обставини, що обтяжують ОСОБА_3 покарання, є безпідставними, оскільки такі обставини, про які йдеться в її апеляції, були враховані судом.
Крім того, суд першої інстанції, приймаючи рішення про відшкодування потерпілій матеріальних та моральних збитків, обґрунтовано прийняв рішення про часткове задоволення позовних вимог потерпілої, виходячи із обставин справи, і обґрунтовано їх мотивував.
За таких обставин, суд правомірно призначив покарання, яке не можна вважати надто м'яким, і не може бути змінене.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Апеляцію потерпілої ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Вирок Богородчанського районного суду від 15 березня 2011 року відносно засудженого ОСОБА_3, залишити без зміни.
Головуючий - суддя: Є.В. Хруняк
Судді: Р.Й. Флісак
ОСОБА_5
Згідно з оригіналом
Суддя Є.В.Хруняк