ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

                                                                                   Справа № 2а-6551/09/1370

25 листопада 2009 року                            

Львівський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді  -                     Качур Р.П. ,

за участю секретаря судового засідання  -         Дрозди І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова до Приватного підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця

За участю представників сторін:

від позивача: Токар В.І. (довіреність № 116/10-0 від 13.04.2009 року)

від відповідача:  не з’явилися

ВСТАНОВИВ:

13 жовтня 2009 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ДПІ у Галицькому районі м. Львова до ПП ОСОБА_1   про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не подає звітність з 1 кварталу 2006 року, чим порушує вимоги ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування». Покликаючись на повноваження органів Державної податкової служби, передбачені п. З ст.10 Закону України «Про державну податкову службу України», просить припинити підприємницьку діяльність відповідача як фізичної особи - підприємця.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча був повідомлений про час та місце судового розгляду справи, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази в межах заявлених вимог, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Приватний підприємець ОСОБА_1 зареєстрований комітетом Львівської міської ради,   що підтверджується листом Управління державної реєстрації № 18-1269/03-01-1940 від 21.08.2009 року. Як платник податків, відповідач перебуває на обліку в ДПІ у Галицькому району м. Львова, що підтверджується довідкою зазначеної ДПІ від 16.09.2009 р. № 14662/17-119.

Станом на 04.09.2009 р. відповідач заборгованості по податках перед бюджетом немає і немає відкритих розрахункових рахунків, що підтверджується довідкою ДПІ № 14675/17-119 від 16.09.2009 року. Факт відсутності заборгованості відповідача перед бюджетом на час розгляду справи представник позивача визнав в судовому засіданні.

З листа від 18.05.2009р. Управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова вбачається, що заборгованість відповідача перед вказаним управлінням відсутня.

Листом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 14.05.2009 р. у відповідь на лист-запит ДПІ від 08.05.2009 р., який стосувався відповідача, доведено, що відповідач на обліку у відділенні не перебуває.

У листі Львівського міського центру зайнятості від 18.05.2009 р. зазначено, що інформація щодо заборгованості на випадок безробіття відсутня. На обліку в Галицькій районній виконавчій дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідач не перебуває, що підтверджується листом цієї установи від 14.05.2009 р.

Неподання відповідачем декларацій про доходи починаючи з 1 кварталу 2006 р. підтверджується актом № 219 від 16.09.2009р., складеним працівниками ДПІ. Таким чином, неподання декларацій відповідачем триває понад один рік.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 р. платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів). Дослідженими у справі доказами встановлено факт невиконання відповідачем цього обов'язку.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. (з наступними змінами і доповненнями) завданнями органів державної податкової служби, серед інших, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

На реалізацію цієї функції органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності (п. 17 ч. 1 ст. 11 Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003р. (з наступними змінами і доповненнями) Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться, зокрема, у разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 зазначеного вище Закону підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є, зокрема, неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Надані суду і досліджені в судовому засіданні докази засвідчують наявність між сторонами правовідносин та фактичних обставин, передбачених ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», визнання позову не суперечить чиїм-небудь правам чи інтересам, а тому позов слід задовольнити.

Відповідно до ст. 49 Закону, суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Проте, оскільки суду не надано письмових доказів наявності зазначених судових витрат, вони розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 17-19, 167 КАС України, ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст.ст. 46, 49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», суд -

П О С Т А Н О В И В :

1.   Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.   Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1).

3.   В день набрання постановою законної сили направити її копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 30 листопада 2009 року

Суддя                              (підпис)                                              Р.Качур

З оригіналом згідно

Суддя                                                                                        Р.Качур