Справа № 2-598/2009

     2009р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

    04 грудня 2009  року Сватівський районний суд Луганської області  в складі головуючого судді Гашинського М.А.,  при секретарі Грібінюк І.В., розглянув одноособово у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сватове цивільну справу  за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про  відшкодування недостачі, спричиненої робітником,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1   звернувся  до суду з позовом про стягнення матеріальної шкоди – недостачі з ОСОБА_2 в розмірі 5046 грн., та в підтвердження позовних вимог суду пояснив, що ОСОБА_2 01 листопада 2007 року була прийнята ним як приватним підприємцем на роботу продавцем у магазин 1000 дрібниць с. Містки Сватівського району згідно трудового договору № 282, зареєстрованому 31.10.2007 року Сватівським ЦЗН. У магазині на той час працювала  ще один продавець – ОСОБА_3 Після проведення ревізії в період 11.07 – 13.07 2009 року  було виявлено недостачу в сумі 10093 грн. Вказана недостача була розділена між продавцями  порівну по 5046 грн. ОСОБА_3 визнала свою вину та зобов’язалась погасити  половину суми недостачі. Відповідач не погодилась добровільно   погашати недостачу, з нею було розірвано трудовий договір. Просить суд стягнути на його користь з ОСОБА_2 5046 грн. недостачі.

Відповідач та її представник позов не визнали, та суду пояснили, що з відповідачем не було укладено договору про повну матеріальну відповідальність, їй не були доведені її права та обов’язки як продавця, сума недостачі не доведена належним чином, акт ревізії відсутній, не доведена вина ОСОБА_2 в заподіяні шкоди. Просять відмовити в задоволені позову.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 пояснила, що дійсно вона працювала у магазині 1000 дрібниць з ОСОБА_2 з 01 листопада 2007 року через день.  Працювали на два відділи. Новий товар приймали у позивача той продавець який працював, відмітки проводили в зошиті. Ревізію робили спочатку вдвох з ОСОБА_2 за останні два роки. Ревізія заклечалась в сумарному перерахунку товарів, виявили недостачу близько 9000 грн. Потім  перевіряли наявність  товару з участь позивача та його дружини, виявили недостачу  понад 10000 грн. Вона погодилась сплатити половину суми недостачі, так як прийшла висновку, що раз вони працювали то і мають  погашати недостачу.

       Суд не приймає як доказ акт про результати проведеної 11-13.07.2009 року ревізії в магазині 1000 дрібниць у відділі госптовари, оскільки даний акт не підтверджений  актом ревізії, також суд не приймає як доказ розрахунки суми недостачі надані позивачем  так як вини не відповідають  вимогам діловодства і не є документом, тобто не підписані , не скріплені печаткою, не зрозуміло їх походження.

          Суд, вислухавши сторони, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами докази, оцінивши їх у сукупності, виконавши всі вимоги цивільного судочинства,  всебічно з’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 в задоволені позову за недоведеністю.

    Так  ч. ст.11 ЦПК України вказує, що  суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

            Ч.1 ст.60 ЦПК України, зобов’язує кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст..61 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 130 КЗпроП України передбачає, що при покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

           Таким чином, ОСОБА_2 01 листопада 2007 року була прийнята позивачем як приватним підприємцем на роботу продавцем у магазин 1000 дрібниць с. Містки Сватівського району згідно трудового договору № 282, зареєстрованому 31.10.2007 року Сватівським ЦЗН і перебувала в трудових відносинах з позивачем як  підприємцем. Позивач не виконав вимоги ст. ст. 11,60 ЦПК України та не надав суду докази в підтвердження, як того вимагає ч.2 ст. 130 КЗпроП України і яка гарантує захист прав та законних інтересів працівника, наявності прямої дійсної шкоди заподіяної відповідачем, не вказав та не довів порядок передбачений законодавством відшкодування шкоди, не довів що  шкода заподіяна  винними протиправними діями (бездіяльністю) ОСОБА_2. До того ж  позивач не уклав з відповідачем договір про повну матеріальну відповідальність в порядку  ст. 135-2 чи ст. 135-2 КЗпроП України.

                                                                                      На   підставі викладеного керуючись ст.ст. 130, 232, 233 КЗпроП України, ст..ст. 11, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

ОСОБА_1 відмовити в задоволені позову за недоведеністю.

Заяву про апеляційне оскарження рішення  може бути подано в  апеляційний суд Луганської області через Сватівський районний суд на протязі  десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана в апеляційний суд Луганської області через Сватівський районний суд на протязі  двадцяти днів  після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.                

С У Д Д Я                                                                              М.А. ГАШИНСЬКИЙ