ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

18 квітня 2018 року Чернігів Справа № 825/438/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Житняк Л.О.,

за участі секретаря Стасюк Т.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Мозирко В.О.,

представника третьої особи Гаршини В.М.,

розглянувши в порядку підготовчого судового засідання в залі суду клопотання по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради про визнання протиправним та нечинним пункту рішення, протиправними та скасування пунктів рішень, скасування висновків, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради в якому просить:

- визнати протиправним та нечинним з дати його оприлюднення пункт 3 рішення сорок п'ятої сесії шостого скликання Чернігівської міської ради "Про надання дозволу на розроблення Детального плану території групи житлових будинків кварталів "Лісковиця" від 28.11.2014, а саме: "До затвердження проекту Детального плану території групи житлових кварталів "Лісковиця" ввести тимчасову заборону на надання дозволів громадянам на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (вільних від забудови земель запасу комунальної власності для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)";

- визнати протиправними та скасувати:

пункт 15 рішення "Про надання дозволів на розробку проектів землеустрою ..." № 22/VІІ-23 від 17.08.2017, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по пров. Нахімова (навпроти будинків №№ 76, 87), орієнтовною площею 0,1200 га, для індивідуального садівництва;

пункт 34.27 рішення "Про надання дозволів на розробку проектів землеустрою ..." № 22/VІІ-23 від 17.08.2017, яким ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту відведення земельних ділянок біля садівничого товариства "Гудок" для індивідуального дачного будівництва;

пункт 6 рішення "Про надання дозволів на розробку проектів землеустрою ..." № 24/VII-20 від 26.10.2017, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Нахімова (біля будинку № 98 та навпроти присадибної ділянки № 83), орієнтовною площею 0,1000 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

пункт 14 "Про надання дозволів на розробку проектів землеустрою ..." № 22/VІІ-23 від 17.08.2017, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Феодосія Углицького (навпроти будинків №№ 40-А, 40-Б), орієнтовною площею 0,1000 га, для індивідуального дачного будівництва;

- скасувати висновки Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради, надані в листах №01-18/1777 від 04.09.2017, №01-18/1228 від 16.06.2017 та №01- 18/1227 від 16.06.2017;

- зобов'язати Чернігівську міську раду надати дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га, що розташована в межах м. Чернігова, по вул. Нахімова біля будинку № 98 та навпроти будинку № 83, згідно з наданими графічними матеріалами - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та повідомити позивача про це у триденний строк з дня його прийняття;

- зобов'язати Чернігівську міську раду надати дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га, що розташована в межах м. Чернігова, навпроти будинків №№ 40 А та 40 Б по вул. Углицького Феодосія (Успенського), згідно з наданими графічними матеріалами - для індивідуального дачного будівництва та повідомити позивача про це у триденний строк з дня його прийняття;

- зобов'язати Чернігівську міську раду сплатити ОСОБА_1 761173,20 грн. на відшкодування майнової шкоди;

- зобов'язати Чернігівську міську раду сплатити ОСОБА_1 150000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.

При цьому, представником відповідача було заявлено клопотання про залишення позовної вимоги щодо визнання протиправним та нечинним з дати його оприлюднення пункт 3 рішення сорок п'ятої сесії шостого скликання Чернігівської міської ради "Про надання дозволу на розроблення Детального плану території групи житлових будинків кварталів "Лісковиця" від 28.11.2014, а саме: "До затвердження проекту Детального плану території групи житлових кварталів "Лісковиця" ввести тимчасову заборону на надання дозволів громадянам на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (вільних від забудови земель запасу комунальної власності для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)" без розгляду у зв'язку з порушенням строків звернення до суду.

Позивач в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив, вказавши, що про існування оскаржуваного рішення дізнався лише під час надання йому відмови.

Представник третьої особи заявлене клопотання підтримав.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши думку сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується клопотання, оцінивши докази, які мають юридичне значення для її розгляду, суд прийшов до висновку, що клопотання про залишення позовної вимоги без розгляду належить задовольнити, виходячи з наступного.

За приписами ст.17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950 (ратифіковано Україною 17.07.1997) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності заяви від 30.08.2006 (справа "Каменівська проти України"), "право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані". Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 вказаної статті).

При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Так, суд зазначає, що дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.

У рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Пономарьов проти України" (№ 3236/03 від 03.04.2008, §41) зазначено, що "…Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави". Суд також зауважує, що згідно рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини", правило встановлення обмежень доступу до суду в зв'язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

В даному випадку, докази, які б підтверджували наявність поважних причин строку звернення до суду - відсутні, натомість, з матеріалів справи вбачається, що рішення сорок п'ятої сесії шостого скликання Чернігівської міської ради "Про надання дозволу на розроблення Детального плану території групи житлових будинків кварталів "Лісковиця" від 28.11.2014 набрало законної сили з моменту його оприлюднення у газеті "Чернігівські відомості" 10.12.2014 №50. Крім того, дане рішення розміщено на офіційному веб-порталі Чернігівської міської ради в розділі "Нормитивні документи" - "Рішення міської ради".

Також з матеріалів справи вбачається, що позивач мав можливість ознайомитись з оскаржуваним рішенням вже під час розгляду справи № 750/6330/17, по якій 10.10.2017 Київським апеляційним адміністративним судом було винесено постанову. А тому, наведені обставини дають підстави для висновку, що позивач мав достатньо часу та достатні можливості для ознайомлення з оскаржуваним рішенням з моменту його опублікування.

В той же час, посилання позивача на обставину відсутності пропуску строку звернення до суду, оскільки дізнався про порушення своїх прав з моменту прийняття Чернігівською міською радою рішень, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, починаючи з 17.08.2017 жодним чином не доводять вищевстановлене.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що клопотання Чернігівської міської ради про залишення позовної вимоги без розгляду належить задовольнити.

Враховуючи викладене та керуючись ст.122, ч.3 ст.123, ст.248, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання Чернігівської міської ради про залишення позовної вимоги без розгляду - задовольнити.

Позовні вимоги в частині визнання протиправним та нечинним з дати його оприлюднення пункт 3 рішення сорок п'ятої сесії шостого скликання Чернігівської міської ради "Про надання дозволу на розроблення Детального плану території групи житлових будинків кварталів "Лісковиця" від 28.11.2014, а саме: "До затвердження проекту Детального плану території групи житлових кварталів "Лісковиця" ввести тимчасову заборону на надання дозволів громадянам на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (вільних від забудови земель запасу комунальної власності для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)" - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до ст.294 КАСУ, може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.О. Житняк