УКРАЇНА Справа №2а-2445/09/1220
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2009 року Первомайський міський суд Луганської області в складі:
головуючого судді Пащенко Л.В.
при секретарі Кашпоровій Л.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайське справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Первомайську про визнання неправомірною відмови у виплаті підвищення до пенсії та покладення обов’язку здійснити перерахунок пенсії та здійснити доплату підвищення до пенсії, - ВСТАНОВИВ: Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просить поновити строк звернення до суду, визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у виплаті підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком; зобов»язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську виплатити підвищення до пенсії у розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком, з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. і з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. та сплачувати таке підвищення до пенсії в подальшому згідно діючого законодавства. В обґрунтування позову позивач зазначила, що відповідач в порушення вимог ст..6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», рішень Конституційного Суду України №6-рп від 09.07.2007 р. та №10-рп від 22.05.2008 р. неправомірно відмовив їй в підвищенні пенсії як дитині війни. Позивач просить суд поновити строк звернення до суду, оскільки вважає, що пропустила його з поважних причин, тому що відповідач жодного разу не повідомив їй про розмір надбавки, не надав розрахунку розміру пенсії. В судове засідання позивач не з»явилась, від неї надійшло клопотання, згідно якого вона позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просить розглянути справу в її відсутність. Представник відповідача в судове засідання не з’явилась, надала заяву, згідно якої просить розглянути справу в її відсутність, та письмові заперечення, згідно яких позов не визнає, посилаючись на те, що визначення мінімального розміру пенсії за віком надано лише ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», при цьому частиною 3 цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим законом. Згідно ч.2 ст.5 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» виключно цим Законом визначається мінімальний розмір пенсії за віком , а ч.1 цієї статті передбачено, що дія інших нормативно – правових актів може поширюватись на ці відносини лише у випадках передбачених цим законом, або в частині, що не суперечить цьому закону. Відповідно до ч.2 ст. 95 Конституції України виключно Законом України «Про державний бюджет України» визначається будь –які видатки Держави на загально суспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (ст.7 цього Закону). Враховуючи, що згідно ст.7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує КМУ, то дії УПФУ в м. Первомайську не можуть бути визнані такими, що не відповідають діючому законодавству, оскільки відповідали вимогам вищезазначених правових актів, тому і не було підстав для обов’язку щомісячно виплачувати доплату до пенсії. Статтею 111 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії , виплачується особам, які є інвалідами, у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. З 01.01.2007 р. зазначена норма реалізована в автоматизованому режимі за матеріалами пенсійних справ. Розмір надбавки інвалідам дітям війни з 01.01.2007 р. склав 19 грн., з 01.04.2007 р. -20,30 грн., з 01.10.2007 р. -20,55 грн. За тих підстав, що позивач не є інвалідом, то в 2007 р. він не одержував зазначену надбавку до пенсії. Згідно зі ст. 41 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107 від 28.12.2007 року дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановлених для учасників війни – 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Тому, згідно діючого законодавства з 01.01.2008 року позивач отримував підвищення до пенсії у розмірі 47 грн.; з 01.04.2008 року – 48,10 грн., з 01.07.2008 року – 48,20 грн.; з 01.10.2008 року - 49,80 грн. З ростом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, розмір підвищення до пенсії збільшується. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року у справі № 10 – рп2008 визнано таким, що не відповідають Конституції України, положенням п.41 розділу ІІ ЗУ «Про Державний бюджет України 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Разом з тим, рішення про відновлення дії вищезазначеного законодавчого акту України у редакції, чинній до внесення змін до нього, Верховною Радою України не приймалося. Внаслідок цього, порядок обчислення підвищення до пенсії залишився неврегульованим. Тому, відповідно до п.8 Постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» ) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22.05.2008 року – 48,10 грн., з 01.07.2008 року – 48,20 грн.; з 01.10.2008 року - 49,80 грн.
Згідно ст.75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада України. А це означає, що право приймати закони, вносити зміни в разі, коли воно не здійснюється безпосередньо народом, належить виключно ВРУ і не може передаватися іншим органам чи посадовим особам, у тому числі Конституційному Суду України. З наведеного випливає, що ВРУ може змінити закон виключно законом, а не іншим чином. Приймаючи рішення Конституційний Суд України не має компетенції відновлювати дію положень, що діяли раніше. Ухвалою Конституційного Суду України від 19.05.2009 р. №27-у/2009 було встановлено, непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у аб.1 ч.1 ст. 28 Закону №1058-IV на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалин у законодавчому регулювання виплат дітям війни, передбаченої у ст. 6 Закону №2195- IV. Ця прогалина полягає у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30% якої мають підвищуватися дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії. Заповнення прогалин має здійснюватися законодавцем, а тому вирішення цього питання не належить до повноважень Конституційного Суду України. У зв»язку з тим, що Верховною Радою України не приймалося рішення стосовно поновлення дії норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що діяли до внесення змін Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до законодавчих актів України», застосувати положення ст. 6 у редакції Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що діяв до 01.01.2008 р. правових підстав немає. Крім того, згідно ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод і інтересів особи встановлюється річний строк. Строк обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. В період дії рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р. позивач не звернувся за захистом своїх порушених прав ні до УПФУ м.Первомайська з заявою, ні до суду з позовом до УПФУ м.Первомайська. Вважає, що позивачем пропущено річний строк звернення до суду. Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін. Дослідивши надані докази суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
В суді встановлено:
ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером за віком та отримує пенсію в Управлінні Пенсійного Фонду України в м.Первомайську.
Відповідно до копії довідки НОМЕР_1 виданої Управлянням праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради, ОСОБА_1 має статус «дитини війни»/а.с.5/.
Відповідач є територіальним органом Пенсійного фонду України, який на виконання наданих йому повноважень призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі виплату пенсій , інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України (п.1, п.15 про Пенсійний фонд України).
Згідно ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Зазначені факти не оспорюються відповідачем.
Ст. 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни» №2195\1У від 18.11.2004 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Позивач звернулась до Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайськ Луганської області з заявою про перерахунок доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни.
12.11.2009 року відповідач направив позивачеві відповідь №1903/А-11 про відмову в перерахунку та виплаті доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни, оскільки у законодавчому порядку визначено величину підвищення пенсії дітям війни в розмірі 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року, що набрав чинності з 1 січня 2007 року (із змінами від 15 березня 2007 року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність – з 1 січня – 380 грн., з 1 квітня – 410,06 грн., з 1 жовтня – 415,11 грн.
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.
Відповідно до ст.ст. 147, 152 Конституції України єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України, рішення якого набирають чинності з дня його ухвалення.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп2007 положення статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким була зупинена дія ст.. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивач мала право на доплату до пенсії, з урахуванням виплаченої суми, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року з урахуванням підвищення прожиткового мінімуму на одну особу, а саме:
З 09.07.2007 до 30.09.2007 : 410,06 грн. х 30% х 3 = 369,06 грн.,
З 01.10.2007 до 31.12.2007 : 415,11 грн. х 30% х 3 = 373,59 грн.,
що складає 742,65 грн.
Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня , коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Позивач разом із заявленим клопотанням про поновлення строку звернення до суду не навела поважних причин його пропуску .
У зв»язку з тим, що, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як дитині війни, а відповідач наполягає на застосування вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у вимогах про підвищення пенсії як дитині війни з 09.07.2007 року по 17.11.2008 року, оскільки позивач звернулась до суду 17.11.2009 р.
ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року внесено зміни до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», зокрема ст.6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Однак, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року щодо внесення змін до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Згідно зі ст.. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Наведене свідчить , що відповідач повинен був здійснювати нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії з моменту винесення Конституційним Судом України рішення №10- рп2008 від 22.05.2008 року.
Відповідач зобов»язаний був перерахувати та виплатити позивачеві підвищення до пенсії як дитині війни з 22 травня 2008 року з урахуванням прожиткового мінімуму на одну особу, встановленого ст.58 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року: з 1 квітня – 481 гривень, з 1 липня – 482 гривень, з 1 жовтня – 498 грн., оскільки підвищення пенсії дітям війни діючим законодавством було врегульовано і повинно було проводитись відповідно до рішень Конституційного Суду № 6 – рп2007 від 09.07.2007 року та № 10-рп2008 від 22.05.2008 року.
Стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 1 січня 2009 року по дійсний час діє в наступній редакції : «дітям війни пенсії або або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога , що виплачується замість пенсії, підвищується на на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком».
Відповідачем здійснюється виплата підвищення до пенсії в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Статтею 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом , здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Частиною 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня – 48,1 грн., з 01 липня – 48,2 грн. та з 01жовтня – 49,8 грн. Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 р.» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 р. встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідним бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини щодо нарахування та виплати дітям війни підвищення до пенсії, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Таким чином, суд вважає за необхідно зобов’язати відповідача здійснити нарахування підвищення до пенсії позивача відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, п.1 ч.3 ст. 2 та ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи має керуватися принципом законності, відповідно до якого мають перевіряти чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією і законами України. Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх достовірними, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, оскільки достовірно встановлено, що дії відповідача щодо відмови в нарахуванні і виплати підвищення до пенсії позивачеві як дитині війни є неправомірними.
Частиною 3 статті 94 КАС України передбачено, якщо адміністративний позов задоволено частково, то судові витрати , здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених позовних вимог, а відповідачу – відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві було відмовлено.
Оскільки адміністративний позов містить декілька вимог, розмір компенсації судових витрат визначається виходячи з кількості задоволених/незадоволених вимог. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було заявлено дві вимоги, тому враховуючи часткове задоволення, сума судового збору на користь позивача складає 1 грн.70 коп.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 21,24,46 Конституції України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік», Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року у справі про соціальні гарантії громадян, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року, ст.ст. 2, 8, 9, 17, 18, 87, 94,99, 158-163 КАС України,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську Луганської області щодо виплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 17 листопада 2008 року по 31 грудня 2009 року.
Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську Луганської області здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 17 листопада 2008 року по 31 грудня 2009 року за рахунок коштів Державного бюджету з урахуванням фактично здійснених виплат.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 грн. 70 коп.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення , а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього ж Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк , встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Л.В.Пащенко