УКРАЇНА Справа ‡‚2а-2292/09/1220
„P „O „R „S „@ „N „O „B „@
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2009 року Первомайський міський суд Луганської області в складі:
головуючого судді Пащенко Л.В.
при секретарі Кашпоровій Л.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайське справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Первомайську про визнання неправомірною відмови у виплаті підвищення до пенсії та покладення обов’язку здійснити перерахунок пенсії та здійснити доплату підвищення до пенсії, -
ВСТАНОВИВ: Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати відмову відповідача в проведенні щомісячного підвищення як дитині війни неправомірною; зобов»язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську встановити щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2009 р. по вересень 2009 р., включно, в сумі 149,40 грн., а з 01.10.2009 р. до кінця 2009 р. -153,60 грн. В обґрунтування позову позивач зазначила, що відповідач в порушення вимог ст..6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» неправомірно відмовив їй в підвищенні пенсії як дитині війни з 01.01.2009 р. В судове засідання позивач не з»явилась, від неї надійшло клопотання, згідно якого вона позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просить розглянути справу в її відсутність. Представник відповідача в судове засідання не з’явилась, надала заяву, згідно якої просить розглянути справу в її відсутність, та письмові заперечення, згідно яких позов не визнає, посилаючись на те, що визначення мінімального розміру пенсії за віком надано лише ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», при цьому частиною 3 цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим законом. Згідно ч.2 ст.5 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» виключно цим Законом визначається мінімальний розмір пенсії за віком , а ч.1 цієї статті передбачено, що дія інших нормативно – правових актів може поширюватись на ці відносини лише у випадках передбачених цим законом, або в частині, що не суперечить цьому закону. Відповідно до ч.2 ст. 95 Конституції України виключно Законом України «Про державний бюджет України» визначається будь –які видатки Держави на загально суспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (ст.7 цього Закону). Враховуючи, що згідно ст.7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує КМУ, то дії УПФУ в м. Первомайську не можуть бути визнані такими, що не відповідають діючому законодавству, оскільки відповідали вимогам вищезазначених правових актів, тому і не було підстав для обов’язку щомісячно виплачувати доплату до пенсії. Згідно зі ст. 41 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ‡‚ 107 від 28.12.2007 року дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановлених для учасників війни – 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року у справі ‡‚ 10 – рп2008 визнано таким, що не відповідають Конституції України, положенням п.41 розділу ІІ ЗУ «Про Державний бюджет України 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Згідно ст.75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада України. А це означає, що право приймати закони, вносити зміни в разі, коли воно не здійснюється безпосередньо народом, належить виключно ВРУ і не може передаватися іншим органам чи посадовим особам, у тому числі Конституційному Суду України. З наведеного випливає, що ВРУ може змінити закон виключно законом, а не іншим чином. Приймаючи рішення Конституційний Суд України не має компетенції відновлювати дію положень, що діяли раніше. Ухвалою Конституційного Суду України від 19.05.2009 р. ‡‚27-у/2009 було встановлено, непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у аб.1 ч.1 ст. 28 Закону ‡‚1058-IV на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалин у законодавчому регулювання виплат дітям війни, передбаченої у ст. 6 Закону ‡‚2195- IV. Ця прогалина полягає у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30% якої мають підвищуватися дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії. Заповнення прогалин має здійснюватися законодавцем, а тому вирішення цього питання не належить до повноважень Конституційного Суду України. Після винесення Конституційним Судом України рішення від 22.05.2008 р. -рішення про відновлення дії вищезазначеного законодавчого акту України у редакції, чинній до внесення змін до нього, ВРУ не приймалося. Внаслідок цього порядок обчислення підвищення до пенсії залишився неврегульованим. Тому відповідно до п.8 Постанови КМУ від 28.05.2008 р. ‡‚530 “Деяк питання соціального захисту окремих категорій громадян” дітям війни (кім тих, на яких поширюється дія ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та “Про жертви нацистських переслідувань”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення провадиться в таких розмірах: з 22 травня -48,10 грн, з 01 липня -48,20 грн., з 01 жовтня 2008 р. -49,80 грн., з 01 січня 2009 р. -49,80 грн., По цим підставам позивачеві з 01.01.2009 р. сплачується підвищення до пенсії як дитині війни у сумі 49,80 грн. Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін. Дослідивши надані докази суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
В суді встановлено:
ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року, є пенсіонером за віком та отримує пенсію в Управлінні Пенсійного Фонду України в м.Первомайську.
Відповідно до копії довідки ‡‚8749 від 16.11.2005 року, виданої Управлянням праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради, Рада має статус «дитини війни»/а.с.6/.
Відповідач є територіальним органом Пенсійного фонду України, який на виконання наданих йому повноважень призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі виплату пенсій , інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України (п.1, п.15 про Пенсійний фонд України).
Згідно ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Зазначені факти не оспорюються відповідачем.
Ст. 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни» ‡‚2195\1У від 18.11.2004 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Позивач звернулась до Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайськ Луганської області з заявою про перерахунок доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни.
26.10.2009 року відповідач направив позивачеві відповідь ‡‚1643/К-11 про відмову в перерахунку та виплаті доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни, оскільки у законодавчому порядку визначено величину підвищення пенсії дітям війни в розмірі 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 1 січня 2009 року по дійсний час діє в наступній редакції : «дітям війни пенсії або або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога , що виплачується замість пенсії, підвищується на на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком».
Відповідачем здійснюється виплата підвищення до пенсії в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Статтею 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом , здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Частиною 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. ‡‚530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня – 48,1 грн., з 01 липня – 48,2 грн. та з 01жовтня – 49,8 грн.
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 р.» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 р. встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідним бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини щодо нарахування та виплати дітям війни підвищення до пенсії, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Таким чином, суд вважає за необхідно зобов’язати відповідача здійснити нарахування підвищення до пенсії позивача відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, п.1 ч.3 ст. 2 та ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи має керуватися принципом законності, відповідно до якого мають перевіряти чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією і законами України. Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх достовірними, а вимоги такими, що підлягають задоволенню, оскільки достовірно встановлено, що дії відповідача щодо відмови в нарахуванні і виплати підвищення до пенсії позивачеві як дитині війни з 01.10.2009 р. по 31.12.2009 р. є неправомірними.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 21,24,46 Конституції України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 2, 8, 9, 17, 18, 87, 94,99, 158-163 КАС України,- ПОСТАНОВИВ: Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити. Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську Луганської області щодо виплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року. Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську Луганської області здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року за рахунок коштів Державного бюджету з урахуванням фактично здійснених виплат. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 грн. 40 коп. Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення , а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього ж Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк , встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Л.В.Пащенко