Судове рішення #7081691

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 2а-6415/09/1370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2009 року, 17 год. 15 хв.          

                                                             

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді                                                     Кравчука В.М.

за участю секретаря судового засідання                  Ганачівської Л.Ю.,

представників позивача                 Мощинської О.В.,

представника відповідача                 Задорожного І.В.

розглянувши справу за адміністративним позовом ПП «Ігромакс»  до ДПІ у Личаківському районі м. Львова про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

07 жовтня 2009 року позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у Личаківському районі м. Львова. Просить скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових (санкцій) Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова № 0001342380/8035 від 31.03.2009 р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1020 грн., № 0004522380/30382 від 30.12.2008 р., № 0003562380 від 31.10.2008 р., № 000382380/2129 від 02.02.2009р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1020 грн., № 0001102380/7712 від 27.03.2009р., № 0002912380/8035 від 18.06.2009р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4080 грн.    

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що органами державної податкової служби  проведені перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єкта підприємницької діяльності, за результатами яких складено Акти перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, в яких зафіксовані порушення  ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. Проте на час проведення перевірки не зареєстрований гральний автомат, який має пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), а також не дотримано Міністерством промислової політики України зобов'язання щодо організації розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють. Тому підприємством не допущено жодних порушень.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові. Пояснив, що дотримуючись діючого законодавства України ПП “Ігромакс” здійснює підприємницьку діяльність в сфері грального бізнесу відповідно до Ліцензії Міністерства фінансів України, Закону України “Про застосування реєстраторів операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із застосуванням зареєстрованого та опломбованого у встановленому порядку реєстратора розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій. Факт використання реєстратора розрахункових операцій підтверджується актами перевірок. Просить позов задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав з підстав, викладених у запереченнях та пояснив, що працівниками ДПА та ДПІ проведені перевірки ПП “Ігромакс», в ході  яких встановлені факти порушень, а саме в гральному залі знаходяться гральні автомати, які знаходяться в робочому режимі, але не переведені у фіскальний режим та не зареєстровані в органах ДПС. Вважає, що позивачу правомірно було нараховано  штрафні санкції за використання непереведених у фіскальний режим роботи гральних автоматів. Просить у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Суд приходить до висновку, що позов  підлягає до задоволення з наступних підстав.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»  від 06.07.1995 року № 265 із змінами та доповненнями (далі - Закон №265) , Постановою Кабінету Міністрів «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» від 7 лютого 2001 року № 121  із змінами та доповненнями (далі - Постанова №121).

Судом встановлено, що позивач є суб'єктом підприємницької діяльності і надавав послуги в сфері грального бізнесу на підставі ліцензії та торгових патентів, які зазначені в актах перевірки, використовуючи в своїй діяльності реєстратори моделі 350F-SТU.07, SАMSUNG ЕR 350F, Марія – 701, які належним чином зареєстровані та опломбовані.

Оскаржуваними рішення до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення п. 2 ст. 17 Закону № 265, яке полягає в тому, що гральні автомати позивача, які знаходилися в робочому режимі, були не переведені фіскальний режим та не зареєстровані в органах ДПС. Ці обставини зафіксовані в актах перевірок  від 16.12.2008р., 25.09.2008р.,  23.01.2009р., 19.03.2009р., 12.03.2009р., 15.01.2009р.

Зазначені факти в судовому засіданні сторони визнали та щодо них немає спору.

Суд пропонував представникам позивача надати технічну документацію на гральні автомати, щодо яких були зафіксовані порушення, проте зазначені документи надані не були. Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що на підставі Закону України «Про заборону грального бізнесу» від 15.05.2009р., діяльність ПП «Ігромакс» у сфері грального бізнесу припинена, а усі гральні апарати продані. Доказів, які б спростували ці пояснення, представник відповідача не навів.

Згідно до п. 2 ст. 2 Закону № 265 реєстратор розрахункових операцій -  пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Відповідно до п. 3 ст. 2 Закону № 265, розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару - (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

У цій самій статті зазначено, що автомат з продажу товарів (послуг) - реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості.

З наведеного визначення вбачається, що гральний автомат, який в автоматичному режимі надає послуги за жетони або інші платіжні засоби, є автоматом з продажу товарів (послуг), а отже і є реєстратором розрахункових операцій. Інші гральні автомати не підпадають під визначення реєстратора розрахункових операцій.

Судом встановлено і не спростовано відповідачем, що гральні автомати, щодо яких проводилась перевірка працівниками податкових органів, приводяться в дію за допомогою кредитного ключа, тобто гравець придбаває «кредити» через касовий апарат, одержує відповідний чек, тоді касир виставляє «кредити» на гральному автоматі кредитним ключем, звіряючи суму з чека і суму на автоматі. Отже самостійно гравець за допомогою готівки або жетонів не може ввести в дію гральний автомат, оскільки купюро(монето-)примачі у гральних автоматах позивача відсутні. Тобто в автоматичному режимі послуги не надаються.

Як зазначено у Ліцензійних умовах провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, затверджених Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства фінансів України від 18.04.2006 р. № 40/374 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.05.2006 р. за № 622/12496) ігровий замінник гривні - обмінений на гроші у касі ліцензіата предмет установленого ліцензіатом зразка (жетон, фішка, електронна картка тощо), який використовується для проведення азартних ігор. В свою чергу, каса ліцензіата - спеціально обладнане ліцензіатом місце з реєстратором розрахункових операцій, де здійснюються продаж та обмін ігрових замінників гривні, поповнення ігрових рахунків або приймання ставок від гравців, розрахунки за результатами гри.

«Кредити» є ігровими замінниками гривні, в той час як платіжними засобами, що використовуються для надання послуг у сфері грального бізнесу є грошові кошти, які сплачуються у касу суб‘єкта господарської діяльності, і саме ця операція є розрахунковою. З урахуванням наведеного, Суд дійшов висновку, що виставлення у гральному автоматі «кредитів» відповідно до попередньо внесеної у касу суми не є розрахунковою операцією в розумінні п.3 ст. 2 Закону № 265, а відтак окремої реєстрації через реєстратор розрахункових операцій не потребує.

Згідно приписів п. 1 ст. 3 Закону № 265 -  суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів та видавати особі, яка отримує (повертає) товар (послугу) розрахунковий документ на повну суму проведеної операції.

Операції купівлі продажу фішок, жетонів, кредитів, ставок на гру є розрахунковими і підлягають проведенню через реєстратори розрахункових операцій у встановленому порядку. До Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій внесено моделі реєстраторів, спеціально призначені для застосування в сфері грального бізнесу, зокрема і Реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО), які використовує позивач: 350F-SТU.07, SАMSUNG ЕR 350F, Марія – 701, які належним чином зареєстровані та опломбовані. Цей факт в судовому засіданні відповідачем визнано. Відтак, вимоги ч.1 ст. 3 Закону № 265 позивачем виконано.

Що стосується постанови Кабінету Міністрів України № 121 від 07.02.2001р. «Про терміни переведення суб‘єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій», на яку покликається відповідач, то вона не зобов‘язує суб‘єктів грального бізнесу використовувати гральні автомати, які оснащені фіскальною пам‘яттю і працюють у режимі РРО. В додатку № 1 до цієї постанови встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують гральні автомати, повинні бути переведені на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій до 31 грудня 2006 р. Зазначену вимогу позивач виконав, оскільки використовує належним чином зареєстровані та опломбовані РРО, що зафіксовано в актах перевірки та визнається відповідачем.

Посилання відповідача на порушення позивачем Наказу ДПА України № 430 від 01.07.2008 року “Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції”, чинного на момент проведення перевірки, зокрема, щодо не використання у сфері грального бізнесу комп'ютерно-касової системи “Фіскал”, Суд вважає необгрунтованим, оскільки дана система є лише одним із зареєстрованих в Державному реєстрі РРО. Закон надає суб‘єкту право використовувати різні види РРО і не зобов‘язує позивача використовувати саме цей вид РРО («Фіскал»).

Водночас Суд звертає увагу на те, що пояснення позивача про несумісність комп’ютерно-касової системи “Фіскал” із введеними раніше в експлуатацію гральними автоматами з технічних причин залишилися неспростованими. Представники відповідача цю обставину в судовому засіданні визнали. Дослідження технічної документації чи самих гральних автоматів є неможливим у зв‘язку із їх відсутністю у позивача.

Згідно п.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч цій нормі відповідач не довів правомірності свого рішення та не встановив обставин, які необхідно було встановити, діючи добросовісно, неупереджено та обґрунтовано.

Судом враховано, що відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України, обов'язок органів державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У відповідності до вимог п.1 ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

В судовому засіданні відповідачем не доведено правомірності прийняття оскаржуваних рішень щодо нарахування штрафних (фінансових) санкцій та не надано доказів відповідно до вимог статті 72 КАС України на обґрунтування правомірності своїх дій, а в  діях позивача  відсутні порушення вимог ст. 3 Закону № 265 щодо проведення діяльності через не зареєстровані, не опломбовані та не переведенні у фіскальний режим роботи гральні автомати.  

Виходячи з викладеного, позовні вимоги позивача є законними, обґрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та такими що підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України судові витрати у формі судового збору в сумі 20,40 грн. слід стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства “Ігромакс”.

Керуючись ст.ст. 17-19, 86, 94, 160-163 КАС України, Суд –

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових (санкцій) Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова № 0001342380/8035 від 31.03.2009 р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1020 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових (санкцій) Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова № 0004522380/30382 від 30.12.2008 р.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових (санкцій) Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова № 0003562380 від 31.10.2008 р.

5. Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових (санкцій) Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова № 000382380/2129 від 02.02.2009р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1020 грн.

6. Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових (санкцій) Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова № 0001102380/7712 від 27.03.2009р.

7. Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових (санкцій) Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова № 0002912380/8035 від 18.06.2009р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4080 грн.,

  8. Стягнути на користь приватного підприємства «Ігромакс» з Державного бюджету України 20 гривень 40 копійок сплаченого судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасована, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 09 грудня 2009р. о 14:00

Суддя                         В.М.Кравчук

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація