АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________________________
Справа № 22-ц-13187/2011 р. Головуючий 1-інстанції - Малихін О.О.
Категорія - договірні Доповідач - Кругова С.С.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 серпня 2011 року м.Харків
Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого - Кругової С.С.,
суддів - Зазулинської Т.П.,
- ОСОБА_1,
при серетарі - Шпарага 0.0.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові цивільну справу заапеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на заочне рішення Люботинського міського суду Харківської області від 20 травня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 і ОСОБА_2 про стягнення боргу,-
ВСТАНОВИЛА:
В березні 2010 року позивач звернувся з вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідачів суму боргу з врахуванням індексу інфляції, три проценти річних з простроченої суми , пеню, судові витрати . В квітні 2011 року позивач уточнивши позовні вимоги просив остаточно стягнути солідарне з відповідачів суму боргу з врахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних в розмірі 196 728 грн., судові витрати 1820 грн., витрати на правову допомогу 3000 грн., суму пені 155 965 грн.
Заочним рішенням Люботинського міського суду Харківської області від 20 травня 2011 року позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача суму основного боргу 125 000 грн., інфляційні витрати в сумі 51 103, 00 грн., три проценти річних в сумі 12 806,06 грн., пеню в сумі 155 965,0 грн. і судові витрати в сумі 1 820 грн. В задоволенні позову про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 3000 грн. - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачі подали апеляційну скаргу, в якій просять його змінити і стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 суму боргу - 62 152,0 грн., інфляційні витрати - 31 164,09 грн., З % річних - 8 010,85 грн., пеню - 54 680,52 грн., судові витрати - 1820 грн.
В обґрунтування апеляційної скарги посилаються на те, що рішення є незаконним, необгрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що, сума боргу є значно меншою ні 125 000 грн., а 62 152 грн., що підтверджується власноруч зробленими написами на копії договору позики позивачем з яких вбачається , що повернуто було 125 000 грн.. і 1120 доларів США, що загалом складає 187 848 грн. Відповідно меншою є пеня, інфляційні витрати і три проценти річних. При цьому, пеня підлягає стягненню лише за рік.
Також вважає, що суд безпідставно ухвалив рішення відносно ОСОБА_2, оскільки матеріали справи не містять доказів, що грошові кошти одержані за цим договором позики використані в інтересах сім’ї. Отже, висновки суду про солідарну відповідальність є такими, що не відповідають законодавству та дійсним обставинам справи.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, відповідачі оскаржили рішення суду в частині задоволення позову, тому в частині відмови в задоволенні позову рішення суду в апеляційному порядку не переглядається.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з’явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає що скарга підлягає частковому задоволенню .
Постановляючи рішення в частині задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідачі до теперішнього часу не повернули позивачу борг в повному обсязі за договором позики, то стягненню підлягає з них за договором позики від 19.05.08 року - залишок боргу в сумі 125000 грн., - інфляційні витрати в сумі 51103, 0 грн., - 3 % річних в сумі 12806,06 грн., пеня в сумі 155965 грн.
З таким висновком суду, погодитись не можна з наступних підстав.
Судом першої інстанції не було враховано, що з копії договору позики від
19.05.2008року яка містить 13 записів зроблених позивачем ОСОБА_4 про розмір повернутих йому грошових коштів ОСОБА_3, вбачається, що вона складає 187 848 грн, тобто загальна сума боргу складає 62 152 грн., а не 125 000 грн., як вважав суд.
Поза увагою суду залишились записи про отримання ОСОБА_4 від ОСОБА_3 грошових коштів повернутих в іноземній валюті, а саме 10 000 і 1 200 доларів США.
Відповідно менше є сума боргу з врахуванням індексу інфляції і три проценти річних від простроченої суми . Крім того, суд помилково стягнув суму пені за весь час прострочення без урахування спеціального строку позовної давності, який дорівнює один рік.
Також судом помилково задоволено позов до відповідача ОСОБА_2, яка не є стороною за договором позики і не укладала договору поруки. Судом не встановлено чи були грошові кошти витрачені на нужди сім’ї.
Відповідно до п.2, 4 ч.1 ст..309 ЦПК підставами для зміни рішення суду першої інстанції є порушенням норм матеріального права і недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.
За таких обставин, рішення в частині задоволення позову підлягає зміні.
Згідно договору позики від 19.05.2008 року позикодавець ОСОБА_4 передав, а позичальник прийняв у власність 250 000 грн., що є еквівалентом 52084 доларів США за курсом на день укладення (а.с.10).
Як вбачається з записів зроблених на звороті договору позики, ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_3 наступні грошові кошти:
28.10.2008року - 10000 доларів США (5,35х 10000 =53500 грн.) і 60000 грн., всього 113500 грн.;
24.12.2008р. - 10000 грн. і 1200 доларів США (7,79x1200=9348), всього 19348 грн.;
8.02.2009 р., 3.03.2009 р., 20.04.2009 р., 28.05.2009 р., 6.07.2009 р., 31.07.2009 р„ 8.09.2009 р., 5.10.2009 р„ 10.11.2009 р„ 14.12.2009 р„ 5.04.2010 р. по 5000 грн. , всього 55 000 грн.
Таким чином, сума боргу складає 250 000 - 113 500 - 19 348 - 55 000 = 62 152 грн.
Що стосується доводів позивача, що 28.10.2009 року і 24.12.2008 року ОСОБА_3 передав йому лише грошові кошти в іноземній валюті, а саме 10 000 і 1 200 доларів США, а гривні зазначені в еквіваленті, судова колегія не приймає їх до уваги, оскільки суми в доларах США не відповідають згідно курсу валют на час повернення, сумі зазначеній в гривнях.
Сума в гривні є значно більшою . Так, 28.10.2009 року зазначено , що передано 10 000 доларів США і 60 000 грн., тоді як в еквіваленті ця сума складала лише 53 500 грн., 24.12.2009 року зазначено 1 200 доларів США і 10 000 грн ., тоді як в еквіваленті ця сума складала 9 348 грн. Крім того, позначки «в еквіваленті» записи на договорі не містять.
Згідно 625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення сума боргу підлягає поверненню (62152 грн. + 33105,83 грн.) в розмірі 95 257 грн.. 83 кой. і три проценти річних від простроченої суми, в розмірі 8 063,28 грн.
Згідно ст..627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору.
Відповідно до п.5 договору позики від 19.05.2008 року в разі прострочення повернення позики Позикодавець вправі нарахувати пеню в розмірі 0,1 % від несплаченої суми за кожен день прострочення.
Згідно ч.5 ст.261 ЦК за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання
Згідно п.1 ч.2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) позовна давність застосовується в один рік.
У разі пропущення річного строку пеня може бути обрахована за останній рік невиконання основного зобов’язання в межах строку позовної давності за основним зобов’язанням, тобто з 23.03.2009 року , оскільки ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом 22.03.2010 року, тоді як строк позовної давності почав спливати ще 19 липня 2008 року (п.4 договору позики).
Сума пені з 23.03.2009 року по 20.04.20.11 року , в межах позовних вимог, складає 54 961, 22 грн.(а.с.169-171).
Що стосується здійснення зобов’язанною особою дій що підтверджують визнання боргу, то це не може бути підставою для переривання строку спеціальної позовної давності про стягнення пені, оскільки часткове погашення боргу протягом 2008-2010 років не звільняє боржника від сплати пені на суму заборгованості.
Як вбачається з договору позики строк повернення боргу 19 липня 2008 року, перша сплата 28.10.2008 року. До звернення до суду з позовом, позивач реально усвідомлював, що порушується строк виконання зобов’язання і не позбавлений був можливості звернутися до суду з позовом про стягнення пені на залишок заборгованості.
Згідно ч.3 ст.61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім’ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
У подружжя можуть бути спільні борги. Але вони утворюються в результаті угод, укладених обома чи одним з подружжя за наявності презумпції згоди другого подружжя, а не тому, що ці особи є дружиною і чоловіком.
Відповідно до ст..541 ЦК соладірний обов’язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов’язання.
ОСОБА_2- не є стороною в договорі і не є поручителем. Матеріали справи не містять доказів, що вона брала на себе будь-які зобов’язання за цим договором позики. Зі змісту договору не вбачається , що він укладався в інтересах сім’ї. Докази, що грошові кошти було витрачено на нужди сімї в матеріалах справи також відсутні. За таких обставин в позові про стягнення боргу до ОСОБА_2 - слід відмовити.
Керуючись ст.258, 261,541,625,627 ЦК України, ст..61 СК України, ст. 303, 304,307,309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України , колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Рішення Люботинського міського суду Харківської області від 20 травня 2011 в частині задоволення позову - змінити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4
-суму основного боргу - 62 152 (шістдесят дві тисячі сто п’ятдесят дві) грн. 00 коп. з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення -33 105 (тридцять три тисячі сто п’ять) грн.. 83 коп., всього 95257 (дев’яносто п’ять тисяч двісті п’ятдесят сім) грн.. 83 коп.
-три проценти річних від простроченої суми- 8 063 (вісім тисяч шістдесят три) грн.. 28 коп.;
-пеню - 54 961 (п’ятдесят чотири тисячі дев’ятсот шістдесят одну ) грн.. 22 коп. і судові витрати в сумі 1820 (одна тисяча вісімсот двадцять) грн..
В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення боргу -відмовити.
В частині відмови в задоволенні позову рішення суду в апеляційному порядку не переглядалося.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий суддя- Судді -