Справа № 22-ц-551/2011
Категорія 52
Головуючий у 1 інстанції Островський Л.Є.
Суддя-доповідач ОСОБА_1
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
Головуючого: Шишка А.І.,
суддів: Беркій О.Ю., Пнівчук О.В.
секретаря: Довжинської Н.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ТзОВ «Лісопромислова корпорація «Галичина-Ліс», третя особа – ОСОБА_3 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 07 лютого 2011 року, -
в с т а н о в и л а:
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 07 лютого 2011 року задоволено частково позов та стягнуто з відповідача на користь позивачки заборгованість по заробітній платі та грошову компенсацію за невикористану відпустку в сумі 1306 грн. 56 коп. У решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати, а позов задовольнити у повному обсязі. Апелянт зазначає, що суд прийшов до помилкового висновку в тому, що позивачка вчинила прогул без поважної причини і не дав правильної оцінки доказам про те, що вона з відома керівника перебувала у відпустці. Суд не дав оцінки тому факту, що подано три довідки про середню зарплату позивачки у яких зазначені різні розміри заробітку. Безпідставно суд зазначив, що позивачка працювала у відповідача заступником головного бухгалтера, хоч у трудовій книжці зазначено, що вона з 22.06.2006 року працює на посаді фінансового директора. Отже, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, тому рішення суду не може залишатися в силі.
Вислухавши доповідача, представника апелянта, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Як встановив суд першої інстанції позивачка ОСОБА_2 працювала у відповідача на посаді заступника головного бухгалтера з 22 червня 2006 року, а з 05 травня 2008 року на посаді фінансового директора. Наказом № 71-к від 01 червня 2009 року її звільнено з роботи за п.4 ст.40 КЗпП України. Підставою для звільнення позивачки з роботи було те, що вона вчинила прогул без поважної причини за період з 06 квітня по 01 червня 2009 року, що підтверджується актом про відсутність у цей період позивачки на роботі від 29 квітня 2009 року. 21 квітня та 14 травня 2009 року позивачці направлено листи про те, щоб вона з»явилася на роботі і дала пояснення з приводу відсутності її на роботі.
Суд правильно не прийняв до уваги пояснення свідка ОСОБА_4 про те, що вона ніби то бачила заяву позивачки на відпустку, оскільки якщо така заява позивачкою і подавалася, то наказу на відпустку не видано.
Посилання апелянта на те, що вона усно домовилася з директором відповідача про відпустку, судом першої інстанції не прийнято правильно, оскільки позивачка займала посаду фінансового директора тому вона повинна була знати про те, що працівник може йти у відпустку тільки після видачі адміністрацією про це наказу.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що позивачка дійсно вчинила прогул без поважної причини, тому звільнення її з роботи з цих підстав є обґрунтованим.
Заборгованість по заробітній платі та грошової компенсації за не використану відпустку депонована, оскільки позивачка відмовилася від її одержання. Не надала вона адміністрації і трудову книжку для внесення запису про звільнення з роботи.
У зв»язку з наведеним не було підстав для відшкодування моральної шкоди, оскільки така їй не заподіяна.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обставини справи з»ясовано всесторонньо і повно та ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, обґрунтованості якого доводи апеляційної скарги не спростовують.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 відхилити, а рішення Івано-Франківського міського суду від 07 лютого 2011 року залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: А.І. Шишко
Судді: О.Ю.Беркій
ОСОБА_5