Справа № 535/127/18

Провадження № 2/535/98/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2018 року смт Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого-судді Загнійко А.В.,

при секретарі судового засідання Момот Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №535/127/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 селищної ради Полтавської області, ОСОБА_3 про скасування рішення ОСОБА_2 селищної ради Полтавської області та про заборону виконувати певні дії,

ВИРІШИВ:

06.02.2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачів про скасування незаконного рішення ОСОБА_2 селищної ради Полтавської області від 21.07.2017 року про надання ОСОБА_3 в оренду строком на п’ять років земельної ділянки площею 0,3983 га для ведення особистого селянського господарства та про заборону ОСОБА_2 селищній раді Полтавської області укладати на виконання рішення від 21.07.2017 року з ОСОБА_3 договір оренди строком на п’ять років земельної ділянки площею 0,3983 га для ведення особистого селянського господарства, а укладений такий договір зобов’язати розірвати з ОСОБА_3.

Ухвалою судді Котелевського районного суду Полтавської області від 21.02.2018 року провадження за даним позовом відкрито та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідно до ч.1 ст.279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Учасники справи у судове засідання не з’явилися, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. Неявка учасників судового розгляду не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

У позовній заяві ОСОБА_1 зазначила, що у 2011-2012 роках вона уклала усний договір з відповідачем ОСОБА_3 про купівлю-продаж житлового будинку, що знаходиться за адресою: 2 пров. Лісовий (Калініна), 28, смт Котельва Полтавської області та вселилася у вказаний будинок разом зі своєю матір’ю. Між нею та відповідачем було досягнуто згоди щодо вартості будинку, що становила 12500 доларів США. 20.02.2012 року вона передала відповідачу ОСОБА_3 гроші за житловий будинок без нотаріального оформлення договору купівлі продажу житлового будинку чи складання розписки в сумі 10538 доларів США та 07.03.2012 року - 1500 грн. в рахунок сплати залишку боргу, що становила 2000 доларів США, який повинна була віддати до травня 2014 року. Усна домовленість купівлі-продажу житлового будинку передбачала умову, що ОСОБА_4 повинен приватизувати дві земельні ділянки площею 0,1500 га та 0,3983 га, що відносяться та обліковуються за його житловим будинком (грошові витрати за проведення приватизації земельних ділянок повинні бути були проведені відповідачем за рахунок наданих позивачкою коштів), та укласти з нею нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу свого житлового будинку. Однак відповідач ОСОБА_4 у жовтні 2012 року взяв зазначені вище земельні ділянки в оренду строком на п’ять років, а правом приватизації землі скористався у червні 2012 року щодо зовсім іншої земельної ділянки - площею 3,2698 га. 17.07.2012 року ОСОБА_4 отримав право власності на свій житловий будинок, але не дивлячись на те, що позивачка та її мати є покупцями цього будинку, зареєстрував їх місце проживання у вказаному будинку як квартиронаймачів строком на п’ять років. Позивачка зазначає, що внаслідок виникнення розбіжності з відповідачем щодо умов купівлі-продажу житлового будинку, вони періодично відмовлялися виконувати умови усного договору купівлі-продажу, у тому числі через спір щодо оформлення приватизації та купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,3983 га. У зв’язку з цим позивачка зверталася з відповідними заявами до правоохоронних органів та органів державної влади з повідомленням про протиправні дії ОСОБА_3, а згодом і з позовом до суду. Кримінальні провадження щодо її повідомлень про вчинення ОСОБА_3 злочинів були закриті. Відповідно до рішення Апеляційного суду Полтавської області від 03.03.2016 року на її користь було стягнуто сплачений ОСОБА_3 аванс за будинок у сумі 10538 доларів США, що становить 282532,21 грн. та 1500 грн. 15.03.2016 року вона звернулася до державного виконавця зі зверненням про примусове виконання вказаного рішення суду. У ході виконавчого провадження постановою державного виконавця накладено арешт на житловий будинок, який знаходиться за адресою: Полтавська область, смт Котельва, 2 пров. Лісовий, 28, який зареєстровано за боржником ОСОБА_3 Оскільки житловий будинок готується до продажу, а кошти від продажу якого підуть на погашення сум, стягнутих з відповідача ОСОБА_3 за рішенням суду, тому ОСОБА_4, який є її боржником, не мав права звертатися з заявою про надання йому на умовах оренди земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,3983 га, що відноситься до будинку, розташованого за адресою: смт Котельва, 2 пров. Лісовий (Калініна), 28, а депутати ОСОБА_2 селищної ради Полтавської області приймати рішення про передання в оренду даної земельної ділянки, оскільки ОСОБА_4 зобов’язувався приватизувати земельні ділянки та продати їх їй разом з будинком, й без даних земельних ділянок будинок не вартий тих грошей, за які вона з відповідачем ОСОБА_3 домовилася придбати будинок. Вартість двох земельних ділянок, у тому числі й земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,3983 га ввійшла у ціну будинку. Оскільки позивачка є стягувачем по виконавчому провадженню а ОСОБА_4 є боржником, який ухиляється від сплати боргу за рішенням суду, у даний час позивачка намагається провести повторний опис житлового будинку відповідача та зазначення в оголошенні про продаж арештованого житлового будинку відомостей про землю, а саме про те, що за будинком боржника рахуються дві земельні ділянки площею 0,15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських споруд та 0,3883 га – для ведення особистого селянського господарства (город), які знаходяться у комунальній власності. Крім того, позивачка зазначила, що відповідач ОСОБА_2 селищна рада Полтавської області прийняла рішення від 21.07.2017 року під час судового розгляду спору між нею та ОСОБА_3 з приводу купівлі-продажу житлового будинку ОСОБА_3 А також вказала, що вона є фактичним користувачем зазначених вище двох земельних ділянок як покупець житлового будинку ОСОБА_3 та стягувач у виконавчому провадженні. Після продажу житлового будинку державним виконавцем новим власникам повинні перейти і дві земельні ділянки, що до нього відносяться, оскільки ніхто не придбає будинок без земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Враховуючи вище викладене, просить задовольнити заявлені позовні вимоги.

ОСОБА_2 селищна рада Полтавської області 07.03.2018 року подала до суду відзив на позов, в якому позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала у повному обсязі. У відзиві зазначено, що ОСОБА_2 селищна рада Полтавської області діяла відповідно до вимог чинного законодавства та мала право передати в оренду земельну ділянку комунальної власності площею 0,3983 га за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_3 Домовленості між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про купівлю-продаж житлового будинку та земельних ділянок площею 0,15 га та 0,3983 га, які мали місце у 2012 році в частині продажу земельних ділянок комунальної власності є незаконними, оскільки, відповідно до п.9 ч.2 ст.79-1 Земельного кодексу України – земельна ділянка може бути об’єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї. А тому твердження позивачки про порушення її прав є безпідставним, так як дані земельні ділянки не були власністю ОСОБА_3, а є на даний час комунальною власністю. Відповідач ОСОБА_2 селищна рада Полтавської області розгляд справи просить провести без участі її представника.

Відповідач ОСОБА_4 відзив на позов не подав.

У ході судового засідання 20.03.2018 року позивач ОСОБА_1 заявила відвід головуючому судді Загнійко А.В. Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 20.03.2018 року заявлений позивачем відвід судді визнано необґрунтованим, провадження по справі зупинено до вирішення питання про відвід головуючому судді. Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 21.03.2018 року у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Загнійко А.В. відмовлено. Провадження по справі поновлено ухвалою судді Котелевського районного суду Полтавської області від 27.03.2018 року. Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 11.04.2018 року у задоволенні клопотання позивачки про відкладення розгляду справи, продовження строку розгляду справи та встановлення максимального строку для написання відповіді на відзив, відмовлено повністю (а.с.127-130). Інших клопотань від учасників судового процесу не надходило.

Судом встановлено наступне.

Відповідно до рішення Апеляційного суду Полтавської області від 03.03.2016 року по справі №535/139/15-ц, позивачка ОСОБА_1 у лютому 2015 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення 10538 доларів США та 1500 грн., сплачених відповідно 20.02.2012 року та 07.03.2012 року в якості авансу за будинок, розташованого в смт Котельва, 2-й пров. Калініна, 28, а також 10000 грн. моральної шкоди. Ухвалою суду від 19.03.2015 року до участі у справі в якості співвідповідача залучена третя особа – ОСОБА_5. Заявою від 23.09.2015 року ОСОБА_1 змінила позовні вимоги. Просила застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину та стягнути з відповідача ОСОБА_3 аванс за будинок в сумі 10538 доларів США і 1500 грн. з урахуванням індексу інфляції, моральної шкоди в сумі 50000 грн. та заподіяні збитки. Зазначала, що відповідно до усної домовленості з відповідачами від 28.07.2011 року та повторно від 20.02.2012 року щодо купівлі-продажу житлового будинку та земельних ділянок, розташованих по 2-му пров. Калініна, 28, в смт Котельва Полтавської області, за ціною 13000 доларів США, передала відповідачам 10538 доларів США та 1500 грн.  Остаточна дата розрахунку становила кінець 2014 року. Після сплати відповідачам авансу разом з матір'ю стали проживати у вказаному будинку. У подальшому відповідачі відмовили в нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу, тому вона звернулась до суду з даним позовом.

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 03.03.2016 року рішення Диканського районного суду Полтавської області від 16.01.2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, стягнення авансового платежу за будинок з урахуванням індексу інфляції, моральної шкоди та заподіяних збитків, скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 10538 доларів США, що станом на 03.03.2016 року становить 282532,21 грн., та 1500 грн., а всього 284 032,21грн. (двісті вісімдесят чотири тисячі тридцять дві гривні 21 коп.).

Згідно з постановою державного виконавця від 18.04.2016 року, відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №535/130/15-ц, виданий Диканським районним судом Полтавської області 30.03.2016 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 284032,21грн. Постановою державного виконавця від 20.07.2017 року накладено арешт на житловий будинок, який знаходиться за адресою: Полтавська область, смт Котельва, 2 пров. Лісовий, 28, який зареєстровано за боржником ОСОБА_3

Рішеннями ОСОБА_2 селищної ради тридцять шостої позачергової сесії VІ скликання від 19.10.2012 року, ОСОБА_3 надано в оренду строком на п’ять років земельних ділянок площею 0,15 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, та 0,3983 га для ведення особистого селянського господарства, що розташовані за адресою: смт Котельва, 2 пров. Калініна, 28.

Згідно з повідомленням виконавчого комітету ОСОБА_2 селищної ради Полтавської області від 23.02.2016 року, позивачці було надано копії рішень сесії селищної ради від 19.10.2012 року щодо ОСОБА_3 та повідомлено, що договори оренди землі в селищній раді відсутні.

Рішеннями тридцять шостої сесії ОСОБА_2 селищної ради сьомого скликання від 21.07.2017 року, ОСОБА_3 надано в оренду строком на п’ять років земельну ділянку площею 0,3983 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: смт Котельва, 2 пров. Лісовий, 28.

Вказане рішення органу місцевого самоврядування ОСОБА_1 просила скасувати, оскільки вважала, що після продажу житлового будинку, який належить ОСОБА_3, що знаходиться за адресою: 2-й пров. Лісовий, 28, до нового власника повинно перейти право користування двома земельними ділянками площею 0,15 га та 0,3983 га, що прилягають до його жилого будинку, про що подала письмову заяву 11.08.2017 року.

У задоволенні вказаної заяви було відмовлено рішенням ОСОБА_2 селищної ради (тридцять восьма позачергова сесія селищної ради сьомого скликання) від 15.08.2017 року.

Відповідно до довідки виконавчого комітету ОСОБА_2 селищної ради Полтавської області від 22.08.2017 року за №4271, згідно з земельно-обліковими документами ОСОБА_2 селищної ради, за адресою: смт Котельва, 2 пров. Лісовий, 28, рахується земельна ділянка комунальної власності площею 0,3983 га за цільовим призначенням – для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до довідки виконавчого комітету ОСОБА_2 селищної ради Полтавської області від 27.11.2017 року за №0409/872/1, на підставі акту обстеження земельної ділянки від 24.11.2017 року, ОСОБА_1 з 2011 року і по даний час використовує не за цільовим призначенням та без відповідного рішення органу місцевого самоврядування земельну ділянку комунальної власності площею 0,3983 га, яка рахується за адресою: смт Котельва, 2 пров. Лісовий, 28.

Згідно з повідомленням виконавчого комітету ОСОБА_2 селищної ради Полтавської області від 25.09.2017 року, позивачці було повідомлено, що станом на 25.09.2017 року договір оренди землі в селищній раді відсутній, так як ОСОБА_4 не з’явився для його підписання.

Відповідно до матеріалів позовної заяви не встановлено, що позивачка зверталася до ОСОБА_2 селищної ради Полтавської області з заявою про надання їй в оренду спірної земельної ділянки.

Статтею 792 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

На підставі ст.2 Земельного кодексу України , земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Статтею 12 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад.

Згідно зі ст.40 Земельного кодексу України, громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом.

На підставі ч.3 ст.102-1 Земельного кодексу України, право користування земельною ділянкою державної або комунальної власності не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам (крім випадків переходу права власності на будівлі та споруди), внесено до статутного капіталу, передано у заставу.

Відповідно до п.34 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Згідно з ч.2 ст.4 Закону України «Про оренду землі», орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про оренду землі», орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою. Орендарями земельних ділянок можуть бути громадяни.

Згідно зі ст.6 Закону України «Про оренду землі», орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ст.13, 14, 16, 18 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за

бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Частиною 9 ст. 79-1 Земельного кодексу України встановлено, що земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Зазначені позивачкою обставини щодо земельної ділянки площею 3,2698 га для сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території ОСОБА_2 селищної ради Полтавської області та на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯМ №029998, виданого 12.06.2012 року, належить відповідачу ОСОБА_3, суд не приймає до уваги, оскільки вони не стосуються предмету даного спору.

Враховуючи вище викладене, оскільки позивачка, якій відповідно до рішення Апеляційного суду Полтавської області від 03.03.2016 року підлягають поверненню грошові кошти, сплачені нею у рахунок попередньої домовленості ціни продажу житлового будинку та присадибної земельної ділянки, які є авансом оскільки сторонами не було укладено ні попередній договір, ні договір купівлі-продажу будинку й земельної ділянки, які б за своєю формою та змістом відповідали вимогам закону, не набула права власності на житловий будинок, розташований за адресою: 2 пров. Лісовий (Калініна), 28, смт Котельва Полтавської області, до неї не переходить і право користування земельною ділянкою площею 0,15 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, а також у встановленому порядку позивачка не зверталася із заявою про отримання в оренду чи безоплатну приватизацію земельної ділянки площею 0,3983 га з цільовим призначенням – для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за цією ж адресою. Під час судового розгляду не встановлено доказів того, що земельна ділянка площею 0,3983 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: смт Котельва, 2 пров. Лісовий (Калініна), 28, на момент укладення у 2012 році (чи у будь-який інший час) усної домовленості між позивачкою та відповідачем ОСОБА_3 перебувала у власності останнього, а тому вказана земельна ділянка не могла бути об’єктом будь-яких угод щодо неї.

Відповідач ОСОБА_4 відповідно до вимог чинного законодавства скористався своїм правом отримання в оренду земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, а відповідач ОСОБА_2 селищна рада Полтавської області діяла в межах повноважень та у порядку, визначеному чинним законодавством у частині прийняття рішеннями тридцять шостої сесії ОСОБА_2 селищної ради сьомого скликання від 21.07.2017 року, щодо надання ОСОБА_3 в оренду строком на п’ять років земельної ділянки площею 0,3983 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: смт Котельва, 2 пров. Лісовий, 28. Крім того, під час судового розгляду не встановлено наявності підстав для заборони укладення договору оренди земельної ділянки між відповідачами по справі, а також факту укладення договору оренди земельної ділянки площею 0,3983 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою: смт Котельва Полтавської області, 2 пров. Лісовий, 28.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Твердження позивачки про неможливість продажу будинку, на який накладено арешт у виконавчому провадженні з виконання рішення Апеляційного суду Полтавської області від 03.03.2016 року, без земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства є припущенням та не підтверджується доказами, поданими сторонами.

Отже, судом не встановлено порушення будь-ким з відповідачів прав, свобод чи інтересів позивачки. А тому позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та безпідставними. У зв’язку з чим у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Позивачкою, яка є особою, яка звільнена від сплати судового збору при поданні позовної заяви до суду як інвалід 2 групи, не зазначено про розмір судових витрат, а лише вказано посилання на вартість виготовлення світлокопій документів з однієї та двох сторін. Відповідач ОСОБА_2 селищна рада Полтавської області, відповідно до відзиву на позов, не понесла та не очікує понести будь-які витрати у зв’язку з розглядом справи. Відповідач ОСОБА_4 про наявність судових витрат суд не повідомив.

Враховуючи вищевикладене, судові витрати сторонам не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст.12, 13, 77-82, 89, 141, 259, 264, 265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 селищної ради Полтавської області, ОСОБА_3 про скасування незаконного рішення ОСОБА_2 селищної ради Полтавської області від 21.07.2017 року про надання ОСОБА_3 в оренду строком на п’ять років земельної ділянки площею 0,3983 га для ведення особистого селянського господарства та про заборону ОСОБА_2 селищній раді Полтавської області укладати на виконання рішення від 21.07.2017 року з ОСОБА_3 договір оренди строком на п’ять років земельної ділянки площею 0,3983 га для ведення особистого селянського господарства, а укладений такий договір зобов’язати розірвати з ОСОБА_3, – відмовити повністю.

Судові витрати сторонам не відшкодовуються.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Полтавської області через Котелевський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ОСОБА_1 – мешканка смт Котельва Полтавської області, 2 пров. Лісовий, 28, поштовий індекс 38600, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1; ОСОБА_4 – мешканець смт Котельва Котелевського району Полтавської області, вул. Мічуріна, 19, поштовий індекс 38600, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, 2 пров. Лісовий, 28, поштовий індекс 38600, реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий; ОСОБА_2 селищна рада Полтавської області – (місцезнаходження: вул. Полтавський шлях, 224, смт Котельва Полтавської області, поштовий індекс 38600, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ – 13955812)

Повне судове рішення складено 16.04.2018 року.

Суддя